Постанова № 8389525, 18.03.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа №2а-9192/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

при секретарі Мезнер О.Е.

за участю представника позивача: Кочурка А.Р. (за довіреністю)

за участю представника відповідача: Євчук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом Білгород-Дністровської обєднаної державної податкової інспекції до Військової частини А3955 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Білгород-Дністровська обєднана державна податкова інспекція звернулась до суду з позовом до Військової частини А3955, в якому просила стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом по податку з власників транспортних засобів в сумі 162391,87грн. 19 грудня 2006р. Білгород-Дністровська ОДПІ уточнила свої вимоги та просила стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом по податку з власників транспортних засобів в сумі 256785,27грн. У судовому засіданні 18 березня 2010р. представник позивача надала суду остаточну заяву про зменшення позовних вимог та просила суд стягнути з Військової частини А3955 заборгованість перед бюджетом з податку з власників транспортних засобів у сумі 36159,95грн.

Представник позивача у судовому засіданні заяву про зменшення позовних вимог підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити її з підстав викладених у позовній заяві уточненнях та пояснив, що відповідач є правонаступником дорожньо експлуатаційної дільниці №2 та військова частина А3955 знаходиться на обліку у позивача у якості платника податків і є платником податків і зборів передбачених Законом України «Про систему оподаткування». Позивачем проведена перевірка фінансово-господарської діяльності відповідача. За результатами перевірки були виявлені порушення податкового законодавства та встановлена заборгованість по податку з власників транспортних засобів до бюджету по яким були прийняті податкові повідомлення-рішення про стягнення заборгованості й застосована штрафна санкції за порушення податкового законодавства. Крім того, в звязку з несплатою податкового боргу позивачем на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога від 03.10.2000р. та друга податкова вимога від 04.12.2001р. Станом на 23.10.2006р. у відповідача рахувалась заборгованість по податку з власників транспортних засобів у сумі 162391,87грн. та розформована Дорожньо-експлуатаційна дільниця №2 мала заборгованість перед державою по податку з власників транспортних засобів на суму 94393,40грн. Позивачем також була здійснена перевірка фінансово-господарської діяльності дільниці і винесені податкові повідомлення-рішення про стягнення заборгованості та застосуванні штрафні санкції. У звязку з несплатою податкового боргу також були направлені перша податкова вимога від 25.10.2001р. та друга податкова вимога від 03.12.2001р. Загальна сума заборгованості відповідача складала 256785,27грн., однак заборгованість відповідача було зменшено через сплив строку стягнення і станом на теперішній час заборгованість склала 36159,95грн., яка відповідачем не сплачена.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в його задоволенні з підстав викладених у запереченнях та пояснив, що у військової частини відсутнє фінансування для сплати податку з власників транспортних засобів.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що у неї відсутні зауваження, щодо правильності розрахунку сум податку з власників транспортних засобів та нарахованих штрафних санкцій, тому суд відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України вважає ці обставини доведеними.

Сторонами не заперечується, що військова частина А3955 є правонаступником Дорожньо-експлуатаційної дільниці №2, тому відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України суд вважає ці обставини доведеними.

Судом встановлено, військова частина А 3955 є юридичною особою (а.с.15) та перебуває на обліку як платник податків в Білгород-Дністровської обєднаної державної податкової інспекції.

Згідно зі статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування”, платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обовязок сплачувати податки і збори.

Враховуючи вищевикладене, відповідач є платником податків та зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування”.

Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону №2181 податкове зобовязання - це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 - ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації.

П. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000 року встановлено, що податкове зобовязання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування» №1251-XII від 25.06.1991р. відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та дотримання законів про оподаткування несуть платники податків у відповідності з законами України.

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991 року №1963-ХІІ юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України. Відповідно до статті 5 цього Закону сплата податку з власників транспортних засобів юридичними особами здійснюється щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Частиною 1 статті 7 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів" у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом. Таким законом є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який згідно преамбули є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Положеннями ч.3 та ч.4 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” визначено, що зобовязання юридичної та фізичної особи по сплаті податків та зборів (обовязкових платежів) припиняються у звязку зі сплатою податку, збору (обовязкового платежу).

Судом встановлено, що згідно облікових карток військової частини А 3955 (а.с.20-31, 63-69) у відповідача існувала заборгованість по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 256785,27грн.

Судом встановлено, що дана заборгованість виникла в результаті не сплати та не своєчасного подання військовою частиною А 3955 розрахунків сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2000-2003р.р. (а.с.35-38); подання Дорожньо-експлуатаційною дільницею №2 розрахунків сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2003-2004р.р. (а.с.70-71).

Судом встановлено та не оспорюється відповідачем, що на адресу відповідача Білгород-Дністровською ОДПІ були направлені податкові повідомлення-рішення, а саме: від 31.03.2003р. №0000811702/0, від 30.03.2004р. №001111702/0 та від 25.06.2005р. №0001591702/0 (винесені на підставі актів перевірки від 28.03.2003р. №828/17-1, від 30.03.2004р. №928/17-1 та від 19.05.2005р. №1099/17-1, якими встановлено факт не своєчасного подання розрахунку сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2003-2005р.р.), якими застосовано до військової частини штрафні (фінансові) санкції у сумі по 170грн. у кожному (а.с.32-34), які були отримані відповідачем, про що свідчать копії поштових повідомлень (а.с.32-34).

Згідно з пп.6.2.1 п.6.2 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181).

Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону №2181 також встановлено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Крім того позивачем, у звязку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивачем були направлені на адресу військової частини А3955 перша податкова вимога від 03.10.2001р. №1/30 на загальну суму 41128,74грн. (за основним платежем 40006грн. та пеня 1122,74грн.) та друга податкова вимога від 04.12.2001р. №2/273 на загальну суму 12462грн. (а.с.18-19), які були отриманні відповідачем, про що свідчать копії поштових повідомлень (а.с.18-19).

Також судом встановлено, що Білгород-Дністровська ОДПІ направляла на адресу Дорожньо-експлуатаційної дільниці №2 податкові повідомлення-рішення від 30.03.2004р. №0000511702/0 (винесене на підставі акту від 30.03.2004р. №927/17-1, яким встановлено факт не своєчасного подання розрахунку сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2004р.), 10.06.2004р. №0000931702/0 (винесене на підставі акту від 10.06.2004р. №1717/171, яким встановлено факт заниження суми податкового зобовязання у розрахунку податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2004р. (а.с.73), від 25.06.2005р. №0000711702/0 (винесене на підставі акту від 19.05.2005р. №1094/17-1, яким встановлено факт не своєчасного подання розрахунку сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2005)р., якими застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі по 170грн. у кожному (а.с.72, 74-75) та від 09.12.2005р. №0001531702/0 на суму 12368,87грн. (за основним платежем 10388,5грн., штрафні (фінансові) санкції 1980,37грн.) (а.с.76).

Крім того позивачем, у звязку з несплатою Дорожньо-експлуатаційною дільницею №2 податкового боргу, позивачем були направлені на її адресу перша податкова вимога від 25.10.2001р. №1/208 на загальну суму 5382,75грн. та друга податкова вимога від 03.12.2001р. №2/282 на загальну суму 5382,75грн. (а.с.60-61), які були отриманні, про що свідчать копії поштових повідомлень (а.с.60-61).

Вказані податкові вимоги були отримані та не оскаржені.

Згідно з підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації , а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено судом, позивач на підставі зазначеного зменшив заборгованість відповідача (в автоматичному режимі), оскілки сплив строк стягнення, у звязку з чим заборгованість військової частини А3955 станом на сьогоднішній день складає 36159,95грн.

Суд критично ставиться до пояснень представника відповідача та не приймає до уваги заперечення відповідача на позов з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.91 N1963-ХП платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 цього Закону є об'єктами оподаткування. Будь-яких пільг щодо сплати цього податку на підставі ст. 4 Закону України N 1963 військовим частинам не надано.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на ст.14 Закону України «Про Збройні Сили України», виходячи з наступного.

Аналіз змісту вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що, оскільки платниками податку з власників транспортних засобів є підприємства, організації й установи, які є юридичними особами, в т. ч. й державні, а державні установи можуть мати закріплене за ними майно лише на праві оперативного управління, при відсутності законодавчо встановленого виключення щодо державної установи як платника податку та при чітко визначеному ст. 4 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» кола осіб, які звільняються від сплати цього податку, застосоване в ст. 1 цього Закону поняття «власні транспортні засоби» наряду з правом власності на транспортні засоби, означає також їх перебування у платника податку на праві повного господарського відання та на праві оперативного управління.

У зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства» від 16.07.1999 року установи та організації Міністерства оборони України виключено з переліку пільгових установ і організацій, що звільняються від сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251 XII, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є загальнообов'язковим податком і стягується на всій території України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 зазначеного Закону ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, та пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Згідно преамбули Закону України «Про Збройні Сили України» цей Закон визначає функції, склад Збройних Сил України, правові засади їх організації, діяльності, дислокації, керівництва та управління ними.

Згідно ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України можуть здійснювати господарську діяльність згідно з Законом. Земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування», встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до інших законів України про оподаткування.

Оскільки Закон України «Про Збройні Сили України» не є актом податкового законодавства, то відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» пільги, визначені у ст.14 Закону України «Про Збройні Сили України» не можуть поширюватись на відповідача.

Враховуючи, що Закон України «Про систему оподаткування» є спеціальним Законом про оподаткування, та виходячи із правил співвідношення загальної і спеціальної норм у разі їх конкуренції, його норми підлягають застосуванню при вирішенні спору, зокрема, щодо пільг з оподаткування у випадку встановлення таких пільг іншими законами, крім законів про оподаткування.

Також під час розгляду справи судом встановлено, що у відповідача немає зауважень, щодо розрахунку заборгованості позивача на суму 36159,95грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В звязку з чим, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо військової частини А 3955 є обґрунтованими, та такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству, а отже сума заборгованості по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 36159,95 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Керуючись ст.ст.2,7-9,158,160,163КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов Білгород-Дністровської обєднаної державної інспекції до Військової частини А3955 задовольнити.

Стягнути з військової частини А3955 заборгованість перед бюджетом з податку з власників транспортних засобів в розмірі 36159,95грн. на р/р 34122999600011 отримувач відділення держказначейства у Білгород-Дністровському районі код 23215016 банк Управління ГУ ДКУ в Одеській області МФО 828011.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 22.03.2010 року.

Суддя Е.А.Іванов