Рішення № 83894848, 28.08.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2937/19

Провадження № 2-а/500/97/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Пащенко Т.П.,

за участю: секретаря судового засідання - Топтигіної О.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції сержанта поліції Салиги Дмитра Вікторовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - відділ з організації несення служби в м.Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до інспектора патрульної поліції сержанта поліції Салиги Дмитра Вікторовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - відділ з організації несення служби в м.Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1073807 від 16.04.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закриття провадження по справі, мотивуючи тим, що він з даною постановою не згодний, у зв`язку із тим, що порушення не здійснював, про що неодноразово пояснював співробітникам патрульної поліції. Пояснив, що коли здійснював маневр розвороту, згідно п.10.1, п.п. «д» п.10.7. ПДР, в цей час позаду себе побачив автомобіль патрульної поліції, який рухався з увімкненим синім проблисковим маячком, він поступився йому дорогою, згідно п.3.2 ПДР «Рух транспортних засобів зі спеціальними сигналами», для цього увімкнув аварійну світову сигналізацію, тобто надав перевагу патрульному транспортному засобу перед початком свого руху. До того ж, автомобіль патрульної поліції зупинився на перехресті та перекрив рух і працівник поліції забороняв убрати транспортний засіб з перехрестя, чим на протязі тривалого часу перешкоджав безпеці дорожнього руху, таким чином порушив п.п. «г» 15.9 ПДР «Зупинка забороняється», також п.15.14 ПДР вказує, що у випадку вимушеної зупинки в місці, де зупинка забороняється, водій повинен прийняти всі засоби, щоб придбати транспортний засіб. Таким чином, оскільки адміністративного правопорушення ним не було скоєно, вважає накладене на нього стягнення необґрунтованим та таким що не відповідає обставинам справи, отже постанова підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

В судове засідання відповідач - Салига Д.В. не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про причини неявки не сповістив. Представник відповідача надав суду відзив на адміністративний позов, в якому вказав, що відеозаписами, які він надав, у повному обсязі зафіксовані події, які підтверджують вину ОСОБА_1 , в тому числі зафіксовано, як він намагається втекти з місця скоєння правопорушення, веде себе агресивно, виражається нецензурною лайкою, намагається уникнути адміністративної відповідальності, наводить декілька версій причини своєї зупинки на перехресті: зупинився для здійснення маневру розвороту, погіршилося самопочуття, зупинився для того, щоб надати перевагу патрульному автомобілю, хоча патрульні бачили, як з автомобілю вийшов пасажир. Вказав, що поліцейським були враховані всі обставини, необхідні для розгляду справи, та ним абсолютно правомірно було винесено постанову та накладено стягнення (а.с.47-48).

В судове засідання представники третіх осіб - відділу з організації несення служби в м.Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській областіта Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином про причини неявки не повідомили. Надали заяви, в яких вказали, що заперечують щодо задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 16.04.2019 року інспектором патрульної поліції сержантом поліції Салигою Д.В. в м.Ізмаїлі відносно ОСОБА_1 була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1073807 від 16.04.2019 року, яким на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП застосовано до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

З постанови від 16.04.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом в порушення п.п ґ. п. 15.9 ПДР «Порушення заборони зупинки на перехрестях», здійснив зупинку на перехресті.

В судовому засіданні позивач не заперечував той факт, що 16.04.2019 року на перехресті вул. Вишнева та вул. Рєпіна в м. Ізмаїлі він зупинився, проте вказав, що він надав перевагу в русі патрульному транспортному засобу, який рухався з увімкненим синім проблисковим маячком, при цьому увімкнувши аварійну світову сигналізацію.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису, наданого представником Відділу з організації несення служби в м.Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Chery Jaggi», д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення п.15.9 ґ. ПДР «Порушення заборони зупинки на перехрестях», здійснив зупинку безпосередньо на перехресті вул. Вишнева та вул. Рєпіна в м. Ізмаїлі Одеської області.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок, про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до Загальних положень Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами) (далі по тексту ПДР) зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

Згідно п.п. ґ. п. 15.9 Розділу 15 ПДР зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 він зупинив автомобіль на перехресті з метою виконання маневру розвороту, однак після того, як побачив автомобіль патрульної поліції з включенимисиніми проблисковими маячками він включив аварійну світову сигналізацію та надав перевагу у русі автомобілю патрульної поліції, оскільки автомобіль рухався з увімкненими синіми проблисковими маячками.

На підставі п п. а) п. 9.9. ПДР аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: у разі вимушеної зупинки на дорозі.

Згідно загальних положень ПДР вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.

Крім того, згідно п. 3.2. Розділу 3 ПДР у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів). На транспортних засобах, які рухаються в супроводжуваній колоні, повинне бути ввімкнено ближнє світло фар. Якщо на такому транспортному засобі увімкнено проблискові маячки синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов`язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі). На дорозі з розділювальною смугою цю вимогу зобов`язані виконати водії транспортних засобів, що рухаються в попутному напрямку.

Однак, відповідно до п.п. б. п. 9.2 розділу 9 ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

За таких обставин, якщо ОСОБА_1 хотів зробити маневр розвороту, він повинен був подати сигнал світловим покажчиком повороту та надати перевагу у русі транспортному засобу з увімкненим синім проблисковим маячком. Включення аварійної світлової сигналізації підтверджує лише факт зупинки на перехресті.

Пуктами 15.1, 15.2 ПДР передбачено, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).

Відповідно до приписів ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що позивачем не було надано жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити не правомірність оскаржуваного рішення, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції сержанта поліції Салиги Дмитра Вікторовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - відділ з організації несення служби в м.Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції сержанта поліції Салиги Дмитра Вікторовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - відділ з організації несення служби в м.Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Т.П.Пащенко