Постанова № 8389421, 02.03.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа №2а-13595/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

при секретарі Мезнер О.Е.

за участю представника позивача Карпенко І.В.

представника відповідача Проценка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом Одеської залізниці до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових-повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Одеська залізниця звернулась з позовом до суду до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.09.2009р. №000000102310/2, від 16.11.2009р. №0000102310/3.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити його з підстав викладених у позові та пояснив, що 13.04.2009р. відповідачем була проведена планова виїзна перевірка Долинської дистанції сигналізації та звязку Одеської залізниці, за результатами якої був складений акт №310-2310-22214465 та винесено податкове повідомлення-рішення від 17.04.2009р. №00000102310/0 про сплату «податку на прибуток державної власності» у розмірі 4361грн. за основним платежем і 3711грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Однак зазначене рішення було оскаржено та скасовано в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 166грн., а в решті залишено без задоволення. За результатами розгляду скарги було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.11.2009р. №0000102310/3. Проте позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення відповідача від 10.09.2009р. та від 16.11.2009р. про сплату донарахованої суми податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 4361грн. та 3545грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, застосованих за порушення п.п.2.2.2. п.2 ст.2, п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» неправомірними і такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача зазначив, що в акті перевірки зазначено, що Долинська дистанція сигналізації та зв'язку отримала доход не від господарської діяльності залізничного транспорту в сумі 58147,57грн., а саме послуги телефонного звязку стороннім організаціям та населенню. Дохід не від господарської діяльності залізничного транспорту включений до декларації «Доходи від продажу товарів (робіт і послуг)» по податку на прибуток від основної діяльності, яка подавалась централізовано залізницею, а необхідно було сплачувати та нараховувати прибуток не від господарської діяльності залізничного транспорту Долинській дистанції сигналізації та зв'язку самостійно. Крім того в акті зазначено завищення валових витрат з декларації по прибутку основної господарської діяльності залізничного транспорту всього 40703,28грн., зазначено загальне завищення Долинською дистанцією сигналізації та зв'язку оподаткованого прибутку склало 17444,29грн. (58147,57грн. розмір валових доходів, отриманих не від господарської діяльності; 40703,28грн. розмір заниження валових витрат не від господарської діяльності). Отже на думку відповідача, розмір заниженого податкового зобовязання склав 4361,08грн. Однак Одеська залізниця має ліцензію на надання послуг телефонного звязку, а тому позивач діяв відповідно до вимог п.п.2.2.2 п.2.2 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Саме Одеська залізниця, а не її структурні підрозділи, є єдиним платником податку на прибуток, одержаного від всієї господарської діяльності залізниці та її структурних підрозділів. Структурні підрозділи позивача відповідно до п.п.2.2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є платниками податку на прибуток тільки в той частині, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, а такою діяльністю підрозділи не займаються. Крім того у звязку з тим, що управління залізниці не має підпорядкованих підприємств залізничного транспорту, що мають статус юридичних осіб, та відповідно їх структурних підрозділів, єдиним платником податку на прибуток в системі зазначеного управління залізниці є виключно управління залізниці, а структурні підрозділи залізниці відповідно до п.п.2.2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не вважаються окремими платниками податку, оскільки не мають статусу підприємств.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, просив суд відмовити в його задоволенні з підстав викладених у запереченнях та зазначив правомірність прийнятих, щодо позивача оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у звязку з порушенням вимог п.п.2.2.2. п.2 ст.2, п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме Долинська дистанція сигналізації та звязку отримала доход не від господарської діяльності залізничного транспорту в сумі 58147,57грн. (по наданню послуги телефонного звязку стороннім організаціям та населенню). Дохід не від господарської діяльності залізничного транспорту включений до декларації «Доходи від продажу товарів (робіт і послуг)» по податку на прибуток від основної діяльності, яка подавалась Одеською залізницею, а необхідно було сплачувати та нараховувати прибуток не від господарської діяльності залізничного транспорту Долинській дистанції сигналізації та звязку самостійно.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Одеська залізниця є юридичною особою та платником податків, Долинська дистанція сигналізації та звязку є її структурним підрозділом без права юридичної особи та як платник податків знаходиться на обліку у Долинської МДПІ.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 30.03.2009р. №39 виданого Долинською МДПІ працівниками зазначеної МДПІ було проведено перевірку Долинської дистанцій сигналізації та звязку (а.с.55), за результатами якої складено акт від 13.04.2009р. №310-2310-22214463 про результати планової виїзної перевірки Долинської дистанцій сигналізації та звязку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007р. по 30.12.2008р, валютного та іншого законодавства (а.с.14-23). В зазначеному акті зафіксовано порушення п.п.2.2.2 п.2.2 ст.2, п.16.4 ст.16 Закону України „Про податок на прибуток підприємств” в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток, всього в сумі 4361,08грн. (а.с.22), а саме Долинською дистанцією сигналізації та звязку в порушення вищезазначених вимог до Долинської МДПІ не надавалась декларація по податку на прибуток по допоміжній діяльності Долинської дистанцій сигналізації та звязку, яка є структурним підрозділом Одеської залізниці та не задекларовано валовий дохід отриманий не від господарської діяльності залізничного транспорту.

17.04.2009р. Долинською МДПІ на підставі вищезазначеного акту винесено податкове повідомлення-рішення №00000102310/0 (а.с.13).

Однак, позивач не погодився з зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до Долинської МДПІ (а.с.28-35), яка 12.06.2009р. винесла рішення, яким скарга залишена без задоволення, а зазначене податкове повідомлення-рішення без змін (а.с.36-39).

15.06.2009р. на підставі вищезазначеного рішення відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №00000102310/1 (а.с.12).

Сторонами не заперечується, що вищезазначене рішення було оскаржено до Державної податкової інспекції у Кіровоградській області, яка рішенням про результати розгляду повторної скарги податкові повідомлення-рішення від 17.04.2009р. від 15.06.2009р. про сплату донарахованої суми податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 4361грн. та 3711грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції скасовані в частині нарахованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 166грн., тому відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України суд вважає ці обставини доведеними.

За результатами розгляду повторної скарги було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.09.2009р. №0000312300/2 про сплату донарахованої суми податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 4361грн. та 3545грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції (а.с.11).

Відповідно до п.п. а) 5.3 п.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобовязання складає та направляє платнику податків нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним.

05.11.2009р. Долинська МДПІ направила лист керівнику Долинської дистанції сигналізації та звязку в якому зазначила, що номер податкового повідомлення-рішення від 10.09.2009р. №0000312300/2 зазначений не вірно. Вірний номер слід вважати від 10.09.2009р. №00000102310/2 (а.с.40), а також допущено механічну помилку в тексті (лист від 10.11.2009р. (а.с.41).

Також сторонами не заперечується, що податкове повідомлення-рішення від 10.09.2009р. було оскаржено залізницею до Державної податкової адміністрації України, проте скарга була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін, тому відповідно ч. 3 ст. 72 КАС України суд вважає ці обставини доведеними.

За результатами розгляду зазначеної скарги було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.11.2009р. №0000102310/3 (а.с.10).

Сторони погоджуються з тим, що податок на прибуток від основної господарської діяльності Долинської дистанцій сигналізації та звязку був сплачений Одеською залізницею та фактично спір між сторонами йде про те хто повинен був сплачувати податок з прибутку отриманого не від основної господарської діяльності Одеська залізниця, як юридична особа чи Долинська дистанція сигналізації та звязку, як її структурний підрозділ без права юридичної особи.

Представник відповідача погоджується з тим, що податок з прибутку отриманий не від основної господарської діяльності Долинською дистанцією сигналізації та звязку, а саме надання послуг телефонного звязку стороннім організаціям та населенню, був сплачений до бюджету Одеською залізницею, а тому відповідно ч. 3 ст. 72 КАС України суд вважає ці обставини доведеними.

Суд вважає висновок перевіряючи про наявність заборгованості зі сплати податку на прибуток Долинської дистанцій сигналізації та звязку помилковим з наступних підстав.

Відповідно до п.2.2 ст. 2 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці.

Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 1.32 ст. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Постановою Кабінет Міністрів України від 16.02.1998 №173 затверджено перелік робіт (послуг), що належать тільки до основної діяльності залізничного транспорту.

Відповідно до: Першої примітки зазначеного Переліку основна діяльність залізничного транспорту є тільки складовою частиною загальногосподарської діяльності; Другої примітки Переліку, основна діяльність залізниць це діяльність усіх взаємоповязаних відокремлених структурних підрозділів, тобто експлуатаційна та підсобно-допоміжна діяльність; Третьої примітки Переліку визначено, що експлуатаційна діяльність діяльність відокремлених структурних підрозділів, що безпосередньо повязана з перевезенням пасажирів, вантажів, вантажобагажу, пошти тощо; Останньої примітки Переліку доводиться, що підсобно допоміжна діяльність відокремлених структурних підрозділів, повязана з виконанням ряду допоміжних операцій та організацією виробництва продукції (послуг), яка використовується переважно для потреб експлуатаційної діяльності залізниці.

Підпунктом 2.2.2 тієї статті передбачено, що платниками податку на прибуток що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємство залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Частиною пятою ст. 4 Закону України „Про залізничний транспорт” передбачено що крім залізниць складовою ланкою залізничного транспорту є також підприємство залізничного транспорту, що разом із залізницями належать до загальнодержавної власності і управління яких здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею) підпорядкованим Міністерству транспорту та звязку України.

Таким чином поняття „підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи” і „структурні підрозділи залізниці” не можна обожнювати, оскільки вони є різними.

Згідно з п.1 ст. 62 Господарського кодексу України, підприємство це самостійний субєкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими субєктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Відповідно до п.п.3, 4 цієї ж статті підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту та є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

З матеріалів справи вбачається, що Долинська дистанція сигналізації та звязку не відповідає ознакам встановленим законодавством для підприємства, оскільки не являється юридичною особою, діє на підставі Положення, а не Статуту.

Отже, згідно наведеного, структурний підрозділ Одеської залізниці - Долинська дистанція сигналізації та звязку не може відноситись до категорії підприємств залізничного транспорту або їх структурних підрозділів, відповідно не може бути самостійним платником податку на прибуток, а отже саме Одеська залізниця є єдиним платником податку на прибуток, одержаного від всієї господарської діяльності залізниці та її структурних підрозділів.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2,7-9,158,160,163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Одеської залізниці до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Долинської міжрайонної державної податкової інспекції від 10.09.2009р. №00000102310/2 та від 16.11.2009р. №0000102310/3.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.

Постанова виготовлена у повному обсязі 09 березня 2010 року.

Суддя Е.А.Іванов