Постанова № 8389352, 02.03.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-11958/09/1570

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Руденко І.В.

за участю:

- представника прокуратури-Афанасьєва І.Г. (посвідчення від 16.08.2007 №127),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Котовського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Котовськ Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам в розмірі 732,38 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Котовський міжрайонний прокурор Одеської області звернувся до суду в інтересах Управління Пенсійного фонду України в м. Котовськ Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача борг у сумі 732,38грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Котовськ Одеської області, зазначивши що відповідач зареєстрований в УПФУ у м.Котовськ Одеської області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 732,38 грн. Відповідач у добровільному порядку не сплатив заборгованість по страховим внескам, тому Управління Пенсійного фонду України в м. Котовськ Одеської області звернулося до суду із вказаним позовом про стягнення заборгованості.

В судовому засіданні представник прокуратури підтримала позовні вимоги, посилаючись на обґрунтування, викладені в позовній заяві, та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Від Управління Пенсійного фонду України в м. Котовськ Одеської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника управління, в якої також було зазначено, що Управління Пенсійного фонду України в м. Котовськ Одеської області повністю підтримує позовні вимоги Котовського міжрайонного прокурора

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, але в судове засідання не з`явився, а тому, на підставі положень ст.128 КАС України справа розглядалась за його відсутності за наявними в справі доказами.(а.с. 31,34)

Заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III, передбачено, що установи Пенсійного фонду України є контролюючими органами стосовно внесків до Пенсійного фонду України, які здійснюють перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції. У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України, отже, спір за участю управління Пенсійного фонду та суб'єкта господарювання про стягнення заборгованості за платежами до Пенсійного фонду є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, а саме - органу виконавчої влади, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо контролю надходження страхових внесків та інших платежів до фонду, та відповідає вищенаведеному нормативному визначенню адміністративної справи.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових  внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та знаходиться на обліку у позивача.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N64/8663  приватні підприємці за найманих працівників щомісячно, а за себе щорічно складають розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків за формами згідно додатків 23,25 зазначеної Інструкції.

За відповідачем обліковується заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 392,38 грн. а саме за 2005 рік в розмірі 72,00 грн., за 2007 рік в розмірі -24,90 грн. та 121,18 грн. донарахованих страхових внесків, за 2008 рік - 24,90 грн. та 149,40 грн. донараховано до мінімального розміру страхових внесків, на яку за несвоєчасну сплату відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачем нараховано фінансові санкції у сумі 340,00 грн., відповідно до рішення УПФУ в м. Котовськ від 19.05.2009 № 355 в сумі 170,00грн.(а.с.6) та рішення УПФУ в м. Котовськ від 19.05.2009 № 356 в сумі 170,00 грн.(а.с.7)

Згідно до п.4. ч.8. Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суб’єкти підприємницької діяльності сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску.

Враховуючи вищевикладене, відповідачу було донараховано до сплати страхових внесків за 2007 рік в сумі 121,18 грн. (акт №145 від 19.05.2009) та за 2008 рік в сумі 149,40 грн.(акт №153 від 19.05.2009).

Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Судом встановлено, що самостійно розрахована фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 сума страхових внесків за 2005 рік., за 2007 рік та за 2008 рік не сплачена відповідачем та складає 121,80 грн., про що свідчать копії розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 2005 рік в розмірі 72,00 грн.(а.с.16), за 2007 рік в розмірі 24,90 грн. (а.с.13), за 2008 рік в розмірі 24,90 грн.(а.с.9) Також, враховуючи що відповідачу було донараховано до сплати страхових внесків за 2007 рік в сумі 121,18 грн. (акт №145 від 19.05.2009) та за 2008 рік в сумі 149,40 грн.(акт №153 від 19.05.2009), відповідно п.4. ч.8. Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 392,38 грн.

Розрахунки позивача відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

Відповідно до п.5 ч.9 ст.106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Рішенням начальника управління ПФУ в м. Котовськ Одеської області про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством №355 від 19.05.2009 застосовано до ОСОБА_1 фінансові санкції у сумі 170,00 грн., з яким відповідач був відповідно ознайомлений, що підтверджується підписом відповідача, але не сплатив у відповідні строки.(а.с.6)

Рішенням начальника управління ПФУ в м. Котовськ Одеської області про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством №356 від 19.05.2009 застосовано до ОСОБА_1 фінансові санкції у сумі 170,00 грн., з яким відповідач був відповідно ознайомлений, що підтверджується підписом відповідача, але не сплатив у відповідні строки.(а.с.7)

Відповідно до ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пп. 8.2 п.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу за формою і у строки встановлені правлінням в разі, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

Так, на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було направлено вимогу № 156 від 04.06.2009 на суму 732,38 грн., яка була отримана відповідачем 07.07.2009 (а.с.20), яка не оскаржувалася відповідачем.

Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем доведено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України м.Котовськ Одеської області по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 732,38 грн . , суд вважає, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, підтверджуються доданими до позову документами, та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Котовського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави для захисту прав Управління Пенсійного фонду України в м. Котовськ Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Котовськ Одеської області заборгованість у розмірі 732,38 (сімсот тридцять дві гривні тридцять вісім копійок)грн. (одержувач -УПФУ в м. Котовськ в АППБ «Аваль», р/р 260092655, МФО 328351, код 05490322).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання в повному обсязі, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 05.03.2010

Суддя К.О. Танцюра