Постанова № 83892983, 27.08.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6228/19

Провадження № 1-кс/487/6782/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2019 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А., прокурора – Боєва П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва клопотання прокурора військової прокуратури Миколаївського гарнізону Ребенко Павла Сергійовича у кримінальному провадженні №42019150410000090 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 412 КК України про арешт майна

ВСТАНОВИВ:

15.08.2019 року прокурор військової прокуратури Миколаївського гарнізону Ребенко П.С. звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучено під час огляду місця події 14.08.2019 року на збірному пункті пошкоджених машин 235 МЦПП, який розташований у с. Михайлівка Миколаївського району Миколаївської області, а саме БМП-2, бортовий номер «212», серійний номер « НОМЕР_1 ».

В обґрунтування клопотання зазначив, що 14.08.2019 року військовою прокуратурою Миколаївського гарнізону внесено відомості до ЄРДР за №42019150410000090 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 412 КК України.

Підставою для внесення відомостей послужило те, що 14.08.2019 року близько 10-30 під час командно-штабних навчань на території 235 МЦПП, в наслідок порушення правил експлуатації, відбулось займання 30 мм (БМП-2) бойової машини піхоти (б/н 212) в одному з підрозділів військової частини А0666.

В цей же день, під час проведення огляду БМП-2 на збірному пункті пошкоджених машин 235 МЦПП, який розташований у с. Михайлівка Миколаївського району Миколаївської області, було виявлено та вилучено БМП-2, бортовий номер «212», серійний номер « НОМЕР_1 ».

У зв`язку із тим, що вилучене майно відповідає критеріям зазначеним у ст.ст. 98 КПК України звернувся із зазначеним клопотанням до суду.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

В судовому засіданні прокурор, вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити.

Вислухавши прокурора, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Із матеріалів клопотання встановлено, що 14.08.2019 року військовою прокуратурою Миколаївського гарнізону внесено відомості до ЄРДР за №42019150410000090 про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 412 КК України.

Підставою для внесення відомостей послужило те, що 14.08.2019 року близько 10-30 під час командно-штабних навчань на території 235 МЦПП, в наслідок порушення правил експлуатації, відбулось займання 30 мм (БМП-2) бойової машини піхоти (б/н 212) в одному з підрозділів військової частини А0666.

В цей же день, під час проведення огляду БМП-2 на збірному пункті пошкоджених машин 235 МЦПП, який розташований у с. Михайлівка Миколаївського району Миколаївської області, було виявлено та вилучено БМП-2, бортовий номер «212», серійний номер « НОМЕР_1 ».

Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу.

Згідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 167 КПК України встановлено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Вимогами ст.173 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Прокурором доведено, що вилучене майно відповідає критеріям зазначеним у ст.ст. 98, 167 КПК України.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучені в ході огляду речі мають суттєве значення для кримінального провадження, оскільки вони можуть бути доказами вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.

Також доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та існує необхідність накладення арешту на це майно для забезпечення збереження його як речового доказу та виконання завдань кримінального провадження.

Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна.

Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна.

З урахування викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора військової прокуратури Миколаївського гарнізону Ребенко Павла Сергійовича у кримінальному провадженні №42019150410000090 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 412 КК України про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене під час огляду 14.08.2019 року на збірному пункті пошкоджених машин 235 МЦПП, який розташований у с. Михайлівка Миколаївського району Миколаївської області, а саме БМП-2, бортовий номер «212», серійний номер « НОМЕР_1 »

Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити прокурору військової прокуратури Миколаївського гарнізону Ребенко Павлу Сергійовичу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя І.О.Притуляк