Постанова № 8389290, 15.02.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-8616/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2010 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Хлюстіна Ю.М.

при секретарі судового засідання - Череватому М.Ю.

за участю сторін:

від позивача представник - Віноградова С.А. (по довіреності)

від відповідача представник - Лакатош Д.В. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства «МАНДРІВНИКИ» до державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000302330 від 06.03.2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось приватне виробничо комерційне підприємство «МАНДРІВНИКИ» до державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000302330 від 06.03.2009 року, мотивуючи це тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення ДПІ у м. Южному Одеської області не враховано, що передача позивачем товару (мембрани) та оплата її вартості здійснювалося не одночасно, а отже відсутня необхідність проводити зазначені операції через реєстратор розрахункових операцій і в даному випадку застосування реєстраторів розрахункових операцій виключене самим Законом. Так у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме в частині 12 статті 9 визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). Враховуючи те, що оскільки операції за розрахунками в готівковій формі не здійснювались в місці отримання товарів, а самі дії позивача не підпадають під визначення поняття «розрахункова операція» згідно вищезазначеного Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у ДПІ відсутні підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій за не проведення таких операцій через реєстратор розрахункових операцій на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а отже оскаржуване рішення державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області від 06.03.2009 року № 0000302330 про застосування до ПВКП «МАНДРІВНИКИ» штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним та необґрунтованим.

Також згідно з ліцензією № АВ 193259 від 06.10.2006 року, термін дії з 06.10.2006 року по 06.10.2011 року позивач здійснює будівельну діяльність, а у даному випадку мала місце несистематична, одноразова реалізація матеріальних цінностей - мембрани.

Представник позивача зазначив, що в плані проведення перевірок відділом контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб державної податкової адміністрації в Одеській області на лютий 2009 року вказані підприємства райони та міста, в межах яких повинні проводитися перевірки. До зазначеного плану на лютий 2009 року було включено приватне виробничо-комерційне підприємство «МАНДРІВНИКИ». Місцем проведення перевірки ПВКП «Мандрівники» у плані на лютий 2009 рік вказано - м. Южний. Однак перевірка була проведена за адресою: м. Одеса, вул. Коблівська, 17/19, тобто не за тим місцем проведення перевірки, яке було вказано в плані проведення перевірок на лютий 2009 рік, в порушення п. 3.1 наказу ДПА України від 27.05.2008 р. № 355.

Відповідно до направлення № 1981/23-7017 від 24 лютого 2009 року посадовим особам ДПА в Одеській області доручено провести планову перевірку приватного виробничо-комерційного підприємства «МАНДРІВНИКИ». Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 008450 від 07.02.1997 р. місцезнаходженням ПВКП «Мандрівники» є м. Южне, вул. Будівельників, буд. 21. Тому за цією адресою повинна була бути проведена перевірка.

Також представник відповідача зазначив, що перевіряючим Тарарака В. В. 26.02.2009 року було здійснено оплату за мембрану у розмірі 37800 грн. без наміру її реального придбання для себе. Зазначені кошти були повернуті перевіряючому у цей же день.

Статтею 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 р. № 2135-ХІІ із змінами та доповненнями передбачено, що оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених даним законом підстав надається право проводити контрольну та оперативну закупку та поставку товарів, предметів та речей, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Разом з тим право на проведення контрольної закупки під час перевірки нормами Закону України «Про державну податкову службу» не передбачено. Таким чином, перевірка позивача була проведена з порушенням встановленого порядку її проведення, перевіряючи не маючи прав передбачених законодавством України, здобували докази протиправним шляхом. Тому акт перевірки від 26.02.2009 року № 1216/15/32/23/24762128 є доказом, здобутим протиправним шляхом.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі мотивуючи це тим, що ДПІ у м. Южному Одеської області було отримано матеріали перевірки позивача для прийняття заходів по застосуванню та стягненню фінансових санкцій, а саме, на підставі акту перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №1216/15/32/23/24762128 від 26.02.2009 року, керуючись п. 7 наказу ДПА України « Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій» від 21.06.2001 року №253 було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000302330 від 06.03.2009р. у розмірі 189000 грн.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 085421 встановлені наступні види діяльності позивача за КВЕД, а саме: 45.21.1 - будівництво будівель, 51.90.00 інші види оптової торгівлі, 51.19.0 - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 74.20.1 - діяльність у сфері інжинірингу, 70.20.0 - здавання в оренду власного нерухомого майна. Отже твердження позивача, що згідно з ліцензією від 06.10.2006р. №АВ 193259 позивач здійснює лише будівельну діяльність, не заслуговує увагу.

Що стосується виявлених в ході перевірки порушень, а вищезазначеним саме актом зафіксовано, що розрахункова операція за готівкові кошти з купівлі мембрани на суму 37800 грн. проведена без застосування РРО, була видана видаткова накладна № М 00000004 від 26.09.2009р., чек не пробивався, на руки не видавався, що є порушенням п. 1 ст. З «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР.

Також неможливо погодитися з висновком позивача, що для можливі застосування фінансових санкцій згідно ч. 1 ст.17 вищезазначеного Закону повинна проведена розрахункова операція, яка складається з одномоментного отримання готівкових коштів та передачі товару, але в приміщенні де проводилася перевірка видача товарів не здійснюється, оскільки Законом не звільнено суб`єктів підприємницької діяльності від застосування реєстраторів розрахункових операцій під час проведення розрахунків у готівковій формі. Таким чином, якщо у підприємства місце отримання покупцями товарів не співпадає з місцем проведення готівкових розрахунків, видача продавцем товару повинна здійснюватись за наявності відповідного розрахункового документа, який був роздрукований на зареєстрованому у встановленому порядку реєстраторі розрахункових операцій.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, та представника відповідача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх письмовими доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що на підставі направлення № 1981/23-7017 від 24 лютого 2009 року (аркуш справи 8), працівниками державної податкової адміністрації а Одеській області була проведена перевірка дотримання ПВКП «МАНДРІВНИКИ» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт (довідка) № 1216/15/32/23//24762128 від 26.02.2009 року з додатком (аркуші справи 9-13).

На підставі акту (довідки) № 1216/15/32/23//24762128 від 26.02.2009 року, державною податковою інспекцією у м. Южному Одеської області прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення за № 0000302330 від 06.03.2009 року (аркуш справи 14), яким позивачу за порушення ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 189000 грн.

Як вбачається з копії акту (довідки) ) № 1216/15/32/23//24762128 від 26.02.2009 року, перевіркою встановлено, що в порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 06.07.1995 року № 265/95 ВР позивачем при здісненні купівлі продажу мембрани згідно видаткової накладної від 26.02.2009 року № М 00000004 на 37800 грн. розрахункова операція була проведена без застосування реєстратора розрахункових операцій, чек не пробивався та на руки не видавався. Також в порушення п.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 року N 98/96-ВР позивачем на момент проведення перевірки здійснювалась підприємницька діяльність без придбання відповідного торгового патенту.

Згідно ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року N 265/95-ВР із змінами та доповненнями, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно ст. 2 вищезазначеного Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

З системного аналізу вищезазначеної норми, судом встановлено, що дії позивача не підпадають під визначення поняття «розрахункова операція», тим більше, наведена норма чітко вказує на те, що приймання від покупця готівкових коштів повинно відбуватися за місцем реалізації товару.

Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Судом встановлено, що приміщення в якому проводилась перевірка, за адресою: м. Одеса, вул. Коблівська 17/19 є офісним, в якому знаходяться робочі місця, отже видача товару не здійснюється, що також підтверджується копією договору про безоплатну оренду офісу від 01 січня 2009 року (аркуші справи 24-26) укладеного між СПД ОСОБА_4 (орендодавцем) та ПВКП «Мандрівники» (орендарем), згідно п. 2 якого приміщення, що орендується, надається орендарю для розміщення ділового офісу.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що оскільки у даному приміщенні видача товарів позивачем не здійснювалась, то воно не є місцем реалізації товарів у понятті вищенаведеного Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Таким чином дії позивача щодо здіснення купівлі продажу мембрани згідно видаткової накладної від 26.02.2009 року № М 00000004 ( аркуш справи 21) на суму у розмірі 37800 гривень не є розрахунковою операцією.

Судом встановлено, що передача товару та оплата його вартості здійснювалась не одночасно, що підтверджується копією видаткової накладної від 26.02.2009 року № М 00000004, згідно якої умовою продажу є попередня оплата ( аркуш справи 21).

В судовому засіданні представник позивача зазначила, що мембрана знаходилась на складі за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Воробйова 1, що також підтверджується копіями договору зберігання та акту приймання передачі матеріалів від 3 лютого 2009 року ( аркуші справи 75-77).

Враховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що у позивача була відсутня необхідність проводити зазначені операції з купівлі - продажу мембрани через реєстратор розрахункових операцій і в даному випадку застосування реєстраторів розрахункових операцій виключене самим Законом, а саме, в п. 12 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зазначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Суд не приймає до уваги твердження позивача, що згідно з ліцензію № АВ 193259 від 06.10.2006 року, термін дії якої з 06.10.2006 року по 06.10.2011 року ( аркуші справи 22-23) позивач здійснює будівельну діяльність, а у даному випадку мало місце несистематична (одноразова) реалізація матеріальних цінностей, оскільки, згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 085421 (аркуш справи 78) встановлено, що видами діяльності позивача за класифікацією видів економічної діяльності є: 45.21.1 будівництво будівель, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 74.20.0 діяльність у сфері інжинірингу, 70.20.0 здавання в оренду власного нерухомого майна.

Також суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року N 509-XII із змінами та доповненнями посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України.

Згідно ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до п.3.1 «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» затверджених наказом Державної податкової адміністрації «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» від 27.05.2008 року № 355, із змінами та доповненнями, працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством.

Згідно плану графіку проведення перевірок відділом контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області на лютий 2009 року ( аркуші справи 87-89) місцем проведення перевірки ПВКП «МАНДРІВНИКИ» є м. Южний, тоді як вже судом встановлено, перевірка була проведена за іншою адресою, а саме, м .Одеса, вул. Коблівська 17/19, тобто в порушення п.3.1 наказу Державної податкової адміністрації «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» від 27.05.2008 року № 355.

Згідно пояснень представника відповідача Тарараки Василя Валерійовича судом встановлено, що при проведенні перевірки ПВКП «МАНДРІВНИКИ» ним було здійснено оплату за мембрану у розмірі 37800 гривень. Зазначені кошти надав йому батько.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що прийом грошових коштів від державного податкового ревізора інспектора Тарарака В.В. у зв`язку з придбанням мембрани було здійснено старшим менеджером ПВКП «МАНДРІВНИКИ» ОСОБА_5, про що нею було здійснено відмітку на видатковій накладній № М 00000004 від 26 лютого 2009 року (аркуш справи 21).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є старшим менеджером ПВКП «МАНДРІВНИКИ», що підтверджується копією наказу від 1 травня 2008 року №009/ка ( аркуш справи 71).

ОСОБА_5 не є матеріально відповідальною особою ПВКП «МАНДРІВНИКИ» відповідно до посадової інструкції старшого менеджера ( аркуші справи 72-73), та до її функцій не входить приймання готівкових коштів від клієнтів за надані послуги.

У зв`язку з прийняттям 26 лютого 2009 року грошових коштів у якості попередньої оплати за мембрану ОСОБА_5 було оголошено догану, що підтверджується копією наказу № 3 від 25 березня 2009 року (аркуш справи 74).

Щодо доводів позивача про незаконність проведення перевіряючими контрольної закупівлі товарів, в зв`язку з тим, що право на проведення контрольної закупки під час перевірки працівниками державної податкової служби нормами Закону України «Про державну податкову службу» не передбачено, а отже податковими інспекторами державної податкової адміністрації а Одеській області не маючи прав передбачених законодавством України здобуто докази протиправним шляхом, суд вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство України не містить правових норм, забороняючих органам державної податкової служби проводити контрольну закупівлю товару. Враховуючи те, що можливість виявлення окремих порушень при проведенні перевірки дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, ніж здійснення контрольної закупівлі, є неможливим, суд вважає законним та доцільним застосування такого методу. Тому цей факт не може бути підставою для визнання нечинним оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач державна податкова інспекція у м. Южному Одеської області , заперечуючи проти позову, не надав суду належні та необхідні докази в підтвердження законності винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення рішення п№ 0000302330 від 06.03.2009 року.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПВКП «Мандрівники» обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 1, 2, 9, 15, 17, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року N 265/95-ВР, ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року N 509-XII, п.3.1 «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» затверджених наказом Державної податкової адміністрації «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» від 27.05.2008 року № 355, ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 р. № 2135-ХІІ, ст.ст. 2, 4, 6,9, 70-72, 86, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов приватного виробничо-комерційного підприємства «МАНДРІВНИКИ» до державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000302330 від 06.03.2009 року у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області № 0000302330 від 06.03.2009 року про застосування до приватного виробничо комерційного підприємства «МАНДРІВНИКИ» штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Суддя: