Постанова № 8389285, 22.01.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-8259/08/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2010 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Хлюстіна Ю.М.

при секретарі судового засідання -Череватому М.Ю.

за участю сторін:

законний представник прокуратури

Суворовського району м. Одеси - не зявився

від позивача представник - Кравець Ю.І. (по довіреності)

від відповідача представники - Колеснік І.О. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ» до державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень рішень від 24.12.2007 р. № 0004222301/0, від 26.02.2008 р. № 0004222301/1, від 31.03.2008 р. № 0004222301/2 , від 20.06.2008 р. № 0004222301/3 про визначення ТОВ «АНТ» податкового зобовязання за платежем з податку на прибуток у сумі 406831, 62 грн., в тому числі 294033,08 грн. - основний платіж та 112798,54 грн. штрафні санкції, скасування податкових повідомлень рішень від 24.12.2007 р. № 0004232301/0, від 26.02.2008 р. № 0004232301/1, від 31.03.2008 р. № 0004232301/2 , від 20.06.2008 р. № 0004232301/3 про визначення ТОВ «АНТ» податкового зобовязання за платежем з податку на додану вартість у сумі 310332,09 грн., в тому числі 206888,06 грн. основний платіж та 103444, 03грн. штрафні санкції, скасування податкового повідомлення-рішення від 31.03.2008 р. № 0000922301/0/2 про визначення ТОВ «АНТ» податкового зобовязання за платежем з податку на прибуток у сумі 4481,88 грн. (штрафні санкції), -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «АНТ» до державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень рішень від 24.12.2007 р. № 0004222301/0, від 26.02.2008 р. № 0004222301/1, від 31.03.2008 р. № 0004222301/2 , від 20.06.2008 р. № 0004222301/3 про визначення ТОВ «АНТ» податкового зобовязання за платежем з податку на прибуток у сумі 406831, 62 грн., в тому числі 294033,08 грн. - основний платіж та 112798,54 грн. штрафні санкції, скасування податкових повідомлень рішень від 24.12.2007 р. № 0004232301/0, від 26.02.2008 р. № 0004232301/1, від 31.03.2008 р. № 0004232301/2 , від 20.06.2008 р. № 0004232301/3 про визначення ТОВ «АНТ» податкового зобовязання за платежем з податку на додану вартість у сумі 310332,09 грн., в тому числі 206888,06 грн. основний платіж та 103444, 03грн. штрафні санкції, скасування податкового повідомлення-рішення від 31.03.2008 р. № 0000922301/0/2 про визначення ТОВ «АНТ» податкового зобовязання за платежем з податку на прибуток у сумі 4481,88 грн. (штрафні санкції).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, мотивуючи це тим, що податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки №7974/23-1017/23860596 від 14.12.2007 року, не відповідають вимогам ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 1, 4, 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та підлягають скасуванню.

У п.п.1 п.3.1.2. та п.п.1 п.3.1.4. акту перевірки відповідач зазначив, що валові витрати підприємства необґрунтовано завищені на суму 141692,0 грн. та не знайшли свого підтвердження первинними, розрахунковими та іншими документами. Позивач вважає такий висновок відповідача не відповідає дійсним обставина справи та вимогам чинного законодавства. У третьому кварталі 2005 року TOB «АНТ» здійснила витрати пов'язані з здійсненням господарської діяльності, але допустило помилку і не зазначило ці витрати в податковій декларації за відповідний період.

Валові витрати, не зазначені у податковій декларації за 3 квартал 2005 року, зазначені TOB «АНТ» у складі валових витрат податкової декларації за 1 квартал 2007р. у рядку 04.1. (витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11), але допустивши помилку товариство додатково не відобразило ці витрати у рядку 05.2 (самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів).

У зв'язку з тим, що позивач законно зазначив валові витрати минулих періодів у податковій декларації за 1 квартал 2007 року, а також враховуючи, що помилка допущена в цій декларації не призвела до заниження або завищення суми податкових зобов'язань, у відповідача були відсутні будь-які підстави для донарахування TOB «АНТ» податкових зобов'язань, в тому числі на підставі підпункту "б" п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону №2181.

У п.п.2 п.3.1.2. та п.п.2 п.3.1.4. акту перевірки відповідач прийшов до висновку про неможливість встановити, що витрати по монтажних роботах запасних частин підйомних механізмів дійсно складають загальну суму, яка вказана в актах та що ці роботи пов'язані з господарською діяльністю TOB «АНТ». Таким чином, відповідач встановив завищення валових витрат на суму 1 034 440,30 грн. Такий висновок відповідача не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

01.04.2006 року між TOB «АНТ» (Підрядник) та ПП «Оптпромсервіс-V» (Субпідрядник) укладено договір №ДГ 0000002, відповідно до умов якого останній зобов'язується виконати монтажні роботи запасних частин підйомних механізмів на об'єктах замовників TOB «АНТ», а саме: TOB «Сан Клін Інт», ПП «Технострой», TOB «Будівельна компанія». Тобто, ці роботи придбані для використання у власній господарській діяльності TOB «АНТ». При виконанні умов договору сторонами було складено акти здачі-приймання робіт та остаточні калькуляції вартості монтажних робіт за актами здачі-приймання, в яких відображено зміст господарської операції, її вартість та інші обов'язкові реквізити. На підставі зазначених документів TOB «АНТ» віднесло до складу валових витрат суми грошових коштів сплачених субпідряднику за виконання договору №ДГ 0000002.

Відповідач в акті перевірки відобразив тільки акти здачі-приймання робіт, на підставі яких відповідач прийшов до помилкового висновку про відсутність належних первинних документів та завищення валових витрат. Відповідач безпідставно не відобразив в акті перевірки й не прийняв до уваги остаточні калькуляції вартості монтажних робіт за актами здачі-приймання робіт, в яких відображено зміст господарської операції, вартість виконаних робіт, підписи та печатки сторін договору №0000002 та інші необхідні реквізити. Крім того, відповідач не прийняв до уваги рахунки-фактури, податкові накладні, платіжні та інші первинні документи.

Таким чином, роботи за договором №ДГ 0000002 придбані для використання у власній господарській діяльності TOB «АНТ», тобто витрати на придбання цих робіт відносяться до складу валових згідно із Законом про прибуток, і підтверджуються належними первинними документами, які складено відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У зв'язку з помилковим невизнанням пов'язаності валових витрат за договором №ДГ 0000002 від 01.04.2006 року з господарською діяльністю TOB «АНТ», відповідач прийшов до помилкового висновку про заниження податку на додану вартість у розмірі 206 888,06 грн.

Як зазначено у п.2 даного позову, 01.04.2006 року між TOB «АНТ» (Підрядник) та ПП «Оптпромсервіс-V» (Субпідрядник) укладено договір №ДГ 0000002, відповідно до умов якого останній зобов'язується виконати монтажні роботи запасних частин підйомних механізмів на обєктах замовників TOB «АНТ», а саме: TOB «Сан Клін Інт», ПП «Технострой», TOB «Будівельна компанія». Тобто, роботи придбані за зазначеним договором направлені на використання у власній господарській діяльності TOB «АНТ».

У момент виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість ПП «Оптпромсервіс-V» видало TOB «АНТ» податкові накладні, які були надані відповідачу при проведенні перевірки.

Згідно із п. 1.7 ст.1 Закону про ПДВ податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно із п.п.7.4.1. ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Законом про ПДВ передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість - відсутність податкової накладної або митної декларації (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону). Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для визнання податкового зобов'язання TOB «АНТ» з податку на додану вартість.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, мотивуючи це тим, що в порушення п.п.5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3, ст.5, п.1.32 ст.1.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р № 283/97- ВР позивачем у 2006 році та півріччі 2007 року занижено податок на прибуток у сумі 294 033,08 грн.. в тому числі по періодах: у 2 кварталі 2006р. у сумі 44 818,75 грн.; в 3 кварталі 2006р. у сумі 78 650,00 грн.; в 4 кварталі 2006р. у сумі 56 795,00 грн., у 1 кварталі 2007р. у сумі 55 923,00 грн.; у 2 кварталі 2007р. у сумі 57 846,33 грн. з наступних причин: завищення загальної суми валових витрат на 1 176 132,30 грн., в тому числі по періодах: в 2 кварталі 2006р. у сумі 179 275 грн., у 3 кварталі 2006р. у сумі 314 600,00 гри., у 4 кварталі 2006р. у сумі 227 180,00 грн.; у 1 кварталі 2007р. у сумі 223 692,00 три.; у 2 кварталі 2007р. у сумі 231 385,30 грн. та в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 13.04.1997 року №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 206888,06 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2006 року на 6845,00 грн., за травень 2006 року на 12000,00 грн., за червень 2006 року на 17010,00 грн., за липень 2006р. на 32699,00 грн., за серпень 2006р. на 17 195,00 грн., за вересень 2006р. на 13026,00 грн., за жовтень 2006р. на 35840,00 грн., за листопад 2006р. на 9596,00 грн. , за лютий 2007р. на 1400,00 грн., за березень 2007р. на 15000,00грн., за квітень 2007р. на 27277,06 грн., за травень 2007р. на 19000,00 грн.

В акті перевірки зафіксовано, що в порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3, ст.5 Закону № 283/97-ВР позивачем в 1 кварталі 2007р. до складу валових витрат віднесено витрати в сумі 141 692 грн., які не підтверджені первинними документами.

У адміністративному позові TOB «АНТ» зазначає, що при складані декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2005р. до складу валових витрат не були включені витрати у сумі 204 869,05 грн., вказані витрати підприємством були відображені в декларації за 1 кварталі 2007р.

В декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2007р. рядок 05.2 (самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів) позивачем не заповнені. Крім того, перевіркою не встановлено заниження валових витрат за 9 місяців 2005р.

Таким чином, в порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3, ст.5 Закону № 283/97-ВР, підприємством до валових витрат віднесено суму в розмірі 141 692 грн. без підтвердження первинними, розрахунковими іншими документами, а твердження позивача щодо правильності зазначення ним валових витрат минулих періодів у податковій декларації за 1 квартал 2007 р. та відсутності у ДПІ підстав для донарахування TOB «АНТ» податкових зобов'язань не заслуговують на увагу.

З матеріалів перевірки вбачається, що TOB «АНТ» в порушення п. 5.1; п.п. 5.2.1, п. 5.2, ст. 5 вищевказаного Закону до складу валових витрат в перевіряємому періоді віднесено витрати по монтажним роботам запасних частин підйомних механізмів у сумі 1 034 440,30 грн. Актом перевірки встановлено, що TOB «АНТ» за перевіряємий період до складу валових витрат віднесені витрати за виконанні монтажні роботи запасних частин підйомних механізмів приватним підприємством «Оптпромсервіс-V» у сумі 1 034 440,30грн., в яких не містяться змісту та обсягу господарської операції, одиниці виміру господарської операції та її вимірники (натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, правильність її оформлення та складання первинного документа.

В акті перевірки на сторінці 4 зазначено, що у періоді, що перевірявся, суб'єкт господарювання здійснював монтаж ліфтів і ескалаторів та їх технічне обслуговування.

Договором № ДГ0000002 від 01.05.2006р., укладеного між ТОВ «АНТ» (Підрядчик) та приватним підприємство «Оптпромсервіс-У» (Субпідрядник) визначено, що предметом даного договору є виробництво монтажних, загальнобудівельних, електрогазозварювальних робіт. Відповідно до пункту 4.1 загальна сума договору складає 450 000 грн., включаючи ПДВ.

Згідно зазначеного договору складені акти здачі - приймання робіт (надання послуг). В наданому до перевірки договорі та актах виконаних робіт не вказано на яких об'єктах замовника підрядчика здійснювались монтажні роботи та яких підйомних механізмів (ліфтів пасажирських, вантажних). Відсутні серії, номери та перелік здійснених робіт по кожному об'єкту під`ємного механізму окремо (заміна кілець направляючих кабелю; заміна кілець направляючих кабелю; усунення деформації на згибів секції; комплектація метисних складових та інші роботи).

До адміністративного позову ТОВ «АНТ» було надано договір субпідряду № ДГ0000002 від 01.04.2006р., укладеного між ТОВ «АНТ» (Підрядчик) та приватним підприємство «Оптпромсервіс-V» (Субпідрядник), згідно якого субпідрядник зобов'язується виконати монтажні роботи запасних частин підйомних механізмів на об'єктах замовника підрядчика, в саме: ТОВ «Сан Клін Інт»; ПП «Технобудтрой»; ТОВ «Будівельна фірма».

Пунктом 1.2 зазначеного договору визначено, що монтажні роботи запасних частин підйомних механізмів полягають в наступних виробничих етапах: заміна кілець направляючих кабелю; заміна комплектуючих ферми; усунення деформації на згибів секції; комплектація метисних складових - заміна ригелів.

В актах здачі - приймання робіт (надання послуг) договір субпідряду № ДГ0000002 від 01.04.2006р. не значиться. В порушення пункту 2.4, розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 та частини 2 статті 9 Закону № 996 -XIV в актах здачі - приймання робіт (надання послуг) відсутні обов'язкові реквізити.

Крім того, предметом договору № ДГ 0000002 від 01.04.2006р. є монтажні роботи, а також предметом договору № ДГ0000002 від 01.05.2006р. є виробництво монтажних, загальнобудівельних, електрогазозварювальних робіт.

Рішенням зборів засновників TOB «АНТ», протокол № 12 від 14 березня 2005р., були прийняти зміни до статуту товариства. Основними напрямками товариства «АНТ», крім іншого, є: проводити проектування, виготовлення, монтаж нових і реконструкцію, ремонт, техничне обслуговування та експертне обстеження існуючих підіймальних споруд; проводити проектування будівництво нових і реконструкцію існуючих об'єктів нерухомого майна (приміщень); проводити будівельну діяльність.

Згідно наказу Державного комітету статистики України та державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002р. № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві», затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2 «Акт приймання виконаних підрядних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт». Типова форма № КБ-3 поширюється на усі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування.

За таких обставин, надані позивачем акти здачі - приймання робіт, які крім іншого не відповідають типовій формі № КБ-3 первинних облікових документів у будівництві, не мають сили та доказовості і не можуть бути належним доказом в підтвердження здійснення господарської операції. Таким чином, встановлено завищення валових витрат на суму 1 034 440,30 грн.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР TOB «АНТ» до складу податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість по монтажним роботам запасних частин підйомних механізмів у сумі 206 888,06 грн., згідно договору № ДГ 0000002 від 01.05.2006р., укладеного приватним підприємством «Оптпромсервіс-V», без підтвердження, що вказані роботи пов'язані з господарською діяльністю перевіряємого підприємства. В актах здачі - приймання робіт відсутній перелік здійснених робіт по кожному об'єкту підйомного механізму, назва запасних частин що підлягала заміні, не вказано на яких об'єктах замовника підрядчика здійснювались монтажні роботи та яких підйомних механізмів (ліфтів пасажирських, вантажних). Враховуючи вищевказане, не можливо встановити зв'язок виконаних робіт з господарською діяльністю позивача.

Доводи відповідача викладені в запереченнях на адміністративний позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 30.10.2007 року № 1016/23-10 та від 27.11.2007 року № 1128/23-10, виданих ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, старшим державним податковим інспектором відділу документальних перевірок суб'єктів господарювання юридичних осіб управління аудиту юридичних осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Альохіною В.І., старшим державним податковим інспектором відділу документальних перевірок суб'єктів господарювання юридичних осіб управління аудиту юридичних осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси - Бессараб І.О. проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «АНТ» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року. За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 14.12.2007 року № 7974/23- 1017/23860596 (аркуші справи 13-47, том І).

Судом встановлено, що в ході проведеної перевірки встановлені порушення п.п.5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3, ст.5, п.1.32 ст.1.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97- ВР, що на думку відповідача призвело до заниження позивачем у 2006 році та півріччі 2007 року податку на прибуток підприємства на загальну суму 294 033,08 грн., в тому числі по періодах: в 2 кварталі 2006р. у сумі 44 818,75 грн.; в 3 кварталі 2006р. у сумі 78 650,00 грн.; в 4 кварталі 2006р. у сумі 56 795,00 грн., у 1 кварталі 2007р. у сумі 55 923,00 грн.; в 2 кварталі 2007р. у сумі 57 846,33 грн. з наступних причин: завищення загальної суми валових витрат на 1 176 132,30 грн., в тому числі по періодах: в 2 кварталі 2006р. у сумі 179 275 грн., в 3 кварталі 2006р. у сумі 314 600,00 гри., в 4 кварталі 2006р. у сумі 227 180,00 грн.; в 1 кварталі 2007р. у сумі 223 692,00 грн., в 2 кварталі 2007р. у сумі 231 385,30 грн.

Також перевіркою з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «АНТ» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року, відповідачем було встановлено порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 13.04.1997 року №168/97-ВР, що на думку відповідача призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 206888,06 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2006 року - на суму 6845,00 грн., за травень 2006 року - на суму 12000,00 грн., за червень 2006 року на суму 17010,00 грн., за липень 2006р. на суму 32699,00 грн., за серпень 2006р. на суму 17 195,00 грн., за вересень 2006р. на суму 13026,00 грн., за жовтень 2006р. на суму 35840,00 грн., за листопад 2006р. на суму 9596,00 грн., за лютий 2007р. на суму 1400,00 грн., за березень 2007р. - на суму 15000,00грн., за квітень 2007р. на суму 27277,06 грн., за травень 2007р. на суму 19000,00 грн.

Судом встановлено, що зазначені обставини були зафіксовані в акті від 14.12.2007 року № 7974/23-1017/23860596 «Про результати виїзної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ» (аркуші справи 13-47, том І).

Судом встановлено, що на підставі зазначеного акту перевірки та з урахуванням наслідків апеляційного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.12.2007 р. № 0004222301/0, від 26.02.2008 р. № 0004222301/1, від 31.03.2008 р. № 0004222301/2 , від 20.06.2008 р. № 0004222301/3 (аркуші справи 48,50,52,54, том І), якими позивачу було донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 406831, 62 грн. (за основним платежем - 294033,08 грн. та за штрафними санкціями - 112798,54 грн.) та податкові повідомлення-рішення від 24.12.2007 р. № 0004232301/0, від 26.02.2008 р. № 0004232301/1, від 31.03.2008 р. № 0004232301/2 , від 20.06.2008 р. № 0004232301/3 (аркуші справи 49,51,53,55, том І), якими позивачу було донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 310332,09 грн. (за основним платежем - 206888,06 грн. та за штрафними санкціями - 103444, 03грн.)

Також судом встановлено, що на підставі рішення ДПА в Одеській області про результати розгляду повторної скарги додатково прийнято податкове повідомлення-рішення №0000922301/0/2 від 31.03.2008 року (аркуш справи 56), яким позивачу було донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 4 481,88 грн. (за основним платежем 0,00 грн. та за штрафними санкціями 4481,88 грн.).

Як вбачається з акту перевірки, позивачем в порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97- ВР у 1 кварталі 2007 року до складу валових витрат віднесено витрати в сумі 141 692 грн., які не підтверджені первинними документами.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь - які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В ході перевірки було встановлено, що згідно даних головної книги, оборотно-сальдових відомостей, журналів ордерів та первинних документів витрати підприємства складають 3656 703 грн.

Судом встановлено, що згідно даних декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2007р. (аркуші справи 71-72, том І) валові витрати, відображені у рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» та рядку 04.13 «Інші виграти» складають 3 798 395 грн.

З акту перевірки також вбачається, що посадові особи відмовились від надання письмових пояснень щодо вищезазначеного порушення.

У адміністративному позові позивач зазначає, що при складані декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2005р. до складу валових витрат не були включені витрати у сумі 204 869,05 грн., вказані витрати підприємством були відображені в декларації за 1 кварталі 2007р.

Проте, пунктом 2.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року N 143 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за N 271/7592 встановлено, якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181 (з урахуванням строків давності), такий платник має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

Відповідно до пункту 2.3 зазначеного Порядку, платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до цього Порядку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду за який подається звітна декларація.

Судом встановлено, що в декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2007р. (аркуш справи 71, том І) рядок 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» позивачем не заповнені. Крім того, перевіркою не встановлено заниження валових витрат за 3 квартал 2005р.

Крім того, в позові позивач зазначив, що у третьому кварталі 2005 року ТОВ «АНТ» здійснило витрати, повязані з здійсненням господарської діяльності, але допустило помилку і не зазначило ці витрати у податковій декларації за відповідний період та такими витратами є витрати повязані з здійсненням господарської діяльності з наступними контрагентами: СПД - фізична особа ОСОБА_6, СПД - фізична особа ОСОБА_7, СПД - фізична особа ОСОБА_8, ПП «Продуктснабзбут», ПКВ завод «Продмаш», проте в підтвердження зазначених обставин позивачем не надано будь-яких договорів про проведення робіт(надання послуг) укладених з зазначеними контрагентами.

Таким чином, суд вважає, що в порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством до валових витрат віднесено суму в розмірі 141 692 грн. без підтвердження первинними, розрахунковими іншими документами, а твердження позивача щодо правильності зазначення ним валових витрат минулих періодів у податковій декларації за 1 квартал 2007 р. та відсутності у ДПІ підстав для донарахування TOB «АНТ» податкових зобов'язань не заслуговують на увагу та спростовуються вищенаведеним.

У п.п.2 п.3.1.2. та п.п.2 п.3.1.4. акту перевірки відповідач прийшов до висновку про неможливість встановити, що витрати по монтажних роботах запасних частин підйомних механізмів дійсно складають загальну суму, яка вказана в актах та що ці роботи пов'язані з господарською діяльністю TOB «АНТ».

Таким чином, відповідач встановив завищення валових витрат на суму 1 034 440,30 грн., а саме по періодах:

- II кв. 2006 року - 179 275,0 грн.;

- III кв. 2006 року - 314 600,0 грн.;

- IV кв. 2006 року - 227 180,0 грн.;

- І кв. 2007 року - 82 000,0 грн.;

- II кв. 2007 року - 231 385,30 грн.

Суд вважає, що такий висновок відповідача не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Судом встановлено, що 01.04.2006 року між TOB «АНТ» (Підрядник) та ПП «Оптпромсервіс-V» (Субпідрядник) укладено договір №ДГ 0000002 (аркуші справи 124-125), відповідно до умов якого останній зобов'язується виконати монтажні роботи запасних частин підйомних механізмів на об'єктах замовників TOB «АНТ», а саме: TOB «Сан Клін Інт», ПП «Технострой», TOB «Будівельна компанія». Тобто, ці роботи придбані для використання у власній господарській діяльності TOB «АНТ».

При виконанні умов договору сторонами було складено акти здачі-приймання робіт та остаточні калькуляції вартості монтажних робіт за актами здачі-приймання, в яких відображено зміст господарської операції, її вартість та інші обов'язкові реквізити. На підставі зазначених документів TOB «АНТ» віднесло до складу валових витрат суми грошових коштів сплачених субпідряднику за виконання договору №ДГ 0000002.

Відповідно до п. 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості.

Відповідно до ст.ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що на момент проведення перевірки TOB «АНТ» надало відповідачу акти здачі-приймання та остаточні калькуляції вартості монтажних робіт за актом здачі-прийняття (аркуші справи 126-169, том І, 4-24, том ІІ).

Відповідач в акті перевірки відобразив тільки акти здачі-приймання робіт, на підставі яких, суд вважає, відповідач прийшов до помилкового висновку про відсутність належних первинних документів та завищення валових витрат.

Відповідач безпідставно не відобразив в акті перевірки й не прийняв до уваги остаточні калькуляції вартості монтажних робіт за актами здачі-приймання робіт, в яких відображено зміст господарської операції, вартість виконаних робіт, підписи та печатки сторін договору №0000002 та інші необхідні реквізити.

Крім того, судом встановлено, що відповідач не прийняв до уваги рахунки-фактури, податкові накладні, платіжні та інші первинні документи (аркуші справи 170-220, том І).

У запереченнях проти позову відповідач стверджує, що за відсутністю документів типової форми № КБ-3 не можливо встановити здійснення позивачем господарської операції, дані твердження відповідача не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Чинне законодавство встановлює обов'язок підтвердження господарських операцій первинними документами, але жоден нормативний акт з питань податкового та бухгалтерського обліку не вимагає складання первинної бухгалтерської документації відповідно до типової форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2 «Акт приймання виконання підрядних робіт» та №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт», затверджених наказам Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 №237/5.

Відповідно до п. 21.5 ст. 21 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язковими для виконання платником податку є тільки акти центрального податкового органу, видані у випадках, прямо передбачених цим Законом, та зареєстровані Міністерством юстиції України.

Згідно зі ст. 1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно- правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.92 №493/92 нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснюється Міністерством юстиції України. Пунктом 4 «Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731, встановлено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що: мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт. Наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 N 237/5 не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому не може бути обов'язковим для застосування господарюючими суб'єктами.

Наказ від 21.06.2002 №237/5 був виданий у зв'язку з затвердженням доповнень до Правил визначення вартості будівництва Д. 1.1-1-2000 та зміною бази обчислення окремих складових кошторисної вартості будівництва.

Державні норми будівництва (ДБН) Д. 1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» були затверджені наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27.08.2000 N 174 і введені в дію з 01.10.2000 року.

Як зазначено в преамбулі державних норм будівництва, вони встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності. По будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, ці норми носять рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом.

Підрядні роботи виконувалися на підставі договору №ДГ 0000002 від 01.05.2006 року, укладеного між TOB «АНТ» (Підрядник) та ПП «Оптпромсервіс-V» (Субпідрядник), відповідно до умов якого останній зобов'язується виконати монтажні роботи запасних частин підйомних механізмів на об'єктах замовників TOB «АНТ», а саме: TOB «Сан Клін Інт», ПП «Технострой», TOB «Будівельна компанія». Тобто, ці роботи виконувалися за інші ніш державні джерела фінансування, а також договором не передбачено складання первинних облікових документів у будівництві типової форми №КБ-2, №КБ-3.

Таким чином, суд вважає, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та остаточні калькуляції вартості монтажних робіт за актами здачі-приймання є належними доказами, що підтверджують здійснення господарської операції TOB «АНТ».

Таким чином, суд вважає, що роботи за договором №ДГ 0000002 придбані для використання у власній господарській діяльності TOB «АНТ», тобто витрати на придбання цих робіт відносяться до складу валових згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», та підтверджуються належними первинними документами, які складено відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що у зв'язку з помилковим невизнанням пов'язаності валових витрат за договором №ДГ 0000002 від 01.04.2006 року з господарською діяльністю TOB «АНТ», відповідач прийшов до помилкового висновку про заниження податку на додану вартість у розмірі 206 888,06 грн., по періодах: квітень 2006 р. - 6845 грн.; травень 2006 р. - 12000 грн.; червень 2006 р. - 17010 грн.; липень 2006 р. - 32699 грн.; серпень 2006 р. - 17195 грн.; вересень 2006 р. - 13026 грн.; жовтень 2006 р. - 35840 грн.; листопад 2006 р. - 9596 грн.; лютий 2007 р. - 1400 грн.; березень 2007 р. - 15000 грн.; квітень 2007 р. - 27277,06 грн.; травень 2007 р. - 19000 грн.

Як судом встановлено, 01.04.2006 року між TOB «АНТ» (Підрядник) та ПП «Оптпромсервіс-V» (Субпідрядник) укладено договір №ДГ 0000002, відповідно до умов якого останній зобов'язується виконати монтажні роботи запасних частин підйомних механізмів на обєктах замовників TOB «АНТ», а саме: TOB «Сан Клін Інт», ПП «Технострой», TOB «Будівельна компанія». Тобто, роботи придбані за зазначеним договором направлені на використання у власній господарській діяльності TOB «АНТ».

Також судом встановлено, що у момент виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість ПП «Оптпромсервіс-V» видало TOB «АНТ» податкові накладні, які були надані відповідачу при проведенні перевірки (аркуші справи 201-220, том І).

Згідно із п. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно із п.п.7.4.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість - відсутність податкової накладної або митної декларації (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону). Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для визнання податкового зобов'язання TOB «АНТ» з податку на додану вартість.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 ст. 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не була доведена правомірність винесення податкових повідомлень-рішень, що оскаржені позивачем.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 105 КАС України позивач має право, зокрема, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ» підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 19 Конституції України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 2, 4, 9, 71, 105, 158 -163, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ» до державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси частково.

Скасувати податкові повідомлення рішення державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси від 24.12.2007 р. № 0004222301/0, від 26.02.2008 р. № 0004222301/1, від 31.03.2008 р. № 0004222301/2 , від 20.06.2008 р. № 0004222301/3 в частині визначення ТОВ «АНТ» податкового зобовязання за платежем з податку на прибуток у сумі 354631,72 грн., в тому числі 258610,08 грн. - основний платіж та 92021,64 грн. штрафні санкції

Скасувати податкові повідомлення рішення державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси від 24.12.2007 р. № 0004232301/0, від 26.02.2008 р. № 0004232301/1, від 31.03.2008 р. № 0004232301/2 , від 20.06.2008 р. № 0004232301/3 про визначення ТОВ «АНТ» податкового зобовязання за платежем з податку на додану вартість у сумі 310332,09 грн., в тому числі 206888,06 грн. основний платіж та 103444, 03грн. штрафні санкції.

Скасувати податкове повідомлення рішення державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси від 31.03.2008 р. № 0000922301/0/2 про визначення ТОВ «АНТ» податкового зобовязання за платежем з податку на прибуток у сумі 4481,88 грн. (штрафні санкції).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя:

Секретар: