Вирок № 83890680, 27.08.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2951/17

провадження № 1-кп/753/215/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2019 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Домарєва О.В.,

за участю:

секретаря Ткача А.Г.,

прокурора Данилюка Ю.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12016100020004251 від 16.04.2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лебедин,

Лебединського р-ну, Сумської обл., українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-11.12.1998 року Лебединським районним судом Сумської області за ст.140 ч.3 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.46-1 КК України (в редакції 1960 року) з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

-16.09.1999 року Лебединським районним судом Сумської області за ч.2 ст.140, ч.2 ст.144, ч.1 ст.145 КК України (в редакції 1960 року) із застосуванням ст.ст.42, 43 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

-10.06.2009 року вироком Обухівського районного суду Київської області за ч.2 ст.289 КК України (в редакції 2001 року) із застосуванням ст.ст.69, 71 КК України (в редакції 2001 року) до 3 років позбавлення волі, звільнений 22.02.2012 року з місць позбавлення волі на підставі постанови Дзержинського районного суду м.Харкова від 14.02.2012 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 місяць 15 днів,

-28.04.2017 р. Дніпровським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі, звільнений 08.10.2018 р. по відбуттю строку покарання;

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12.04.2016 року приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні супермаркету «АТБ», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, 2-А вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, а саме дві пачки кави «LAVAZZA», вартістю 237 грн. 08 коп., яке перебуває у власності ТОВ «АТБ-Маркет».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, протиправно, з корисливих мотивів, перебуваючи в торговому залі вищезазначеного супермаркету, де впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю сторонніх осіб взяв з торгового залу, а саме з полиці, дві пачки кави «LAVAZZA», вагою по 250 грам, вартістю 237 грн. 08 коп. (без ПДВ) та поклав його під куртку, в яку був одягнений.

В подальшому, ОСОБА_1 з викраденим майном пройшовши повз касу та не оплативши товар, пройшов через вихід з супермаркету та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав матеріальної шкоди ТОВ «АТБ-Маркет» (код ЄДРПОУ 30487219) на суму 237 грн. 08 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 15.04.2016 року приблизно о 15 год. 15 хв., перебуваючи в приміщенні супермаркету «АТБ», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, 2-А, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, а саме дві пачки кави «LAVAZZA», вартістю 237 грн. 08 коп., яке перебуває у власності ТОВ «АТБ-Маркет».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, протиправно, з корисливих мотивів перебуваючи в торговому залі вищезазначеного супермаркету, де впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю сторонніх осіб взяв з торгового залу, а саме з полиці, дві пачки кави «LAVAZZA», вагою по 250 грам, вартістю 237 грн. 08 коп. (без ПДВ) та поклав його під куртку, в яку був одягнений.

Після чого, ОСОБА_1 пройшовши крізь касову зону, не розрахувавшись при цьому за перелічений вище товар, направився до виходу з супермаркету «АТБ», розташованого за вищевказаною адресою. Однак довести до кінця свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна не зміг, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був виявлений охороною супермаркету «АТБ».

Своїми умисними діями ОСОБА_1 міг завдати ТОВ «АТБ-Маркет» (код ЄДРПУО 30487219)матеріальної шкоди на загальну суму 237 грн. 08 коп. (без ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю та суду пояснив, що дійсно 12.04.2016 р. у вечірній час в приміщенні магазину «АТБ» по вул. Декабристів 2-а він викрав дві пачки кави. Через декілька днів, а саме 15.04.2016 р. у денний час з того ж самого магазину він намагався знову викрасти дві пачки кави, взявши їх з торгівельних полиць та сховавши під куртку. Пройшовши повз касові зони, не розрахувавшись за вказаний товар, він направився до виходу з магазину, де був зупинений працівниками охорони разом із цим майном. Найменування та загальної вартості викраденого майна обвинувачений не заперечував. У скоєному щиро покаявся.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Оскільки обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорювали обставин, які стосуються пред`явленого обвинувачення та правильно розуміють зміст цих обставин, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, наслідки якої також роз`яснені учасникам судового провадження, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, проти чого не заперечували учасники судового провадження.

При призначенні покарання суд враховує, що скоєні обвинуваченим кримінальні правопорушення відповідно до ст.12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Оскільки в обвинувальному акті зазначено про відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченому обставин, а судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта згідно з приписів ст. 337 КПК України, суд не може визнати обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому рецидив злочинів, оскільки така обтяжуюча обставина, як рецидив злочину в обвинуваченні ОСОБА_1 не висувалася. Такий правовий висновок закріплений в постанові Верховного Суду від 26.02.2019 р. у справі № 214/4920/16-к.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за скоєння умисних корисливих злочинів, за місцем проживання характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, проте перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «Опійна наркоманія», має неповнолітню дитину, 2007 р.н.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, розмір збитків, завданих злочином, позицію представника потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні обвинуваченого, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання за сукупністю злочинів із застосуванням положень ч.1 ст. 70 КК України у вигляді арешту.

Підстави для застосування положень ч.4 ст. 70 КК України відсутні, оскільки ОСОБА_1 повністю відбув покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 28.04.2017 р.

Обговорюючи застосування до обвинуваченого амністії та можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 р.», судом враховуються положення п.в) ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996 р., відповідно до яких: амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії. Судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше двічі судимий за скоєння тяжких злочинів, а саме: злочину, передбаченого ч.3 ст. 140 КК України в редакції 1960 р. та злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України в редакції 2001 р.

Аналіз наведених обставин та положень закону дозволяє суду зробити висновок про відсутність підстав для застосування амністії до обвинуваченого ОСОБА_1

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

У зв`язку із призначенням обвинуваченому покарання у виді арешту, суд вважає за необхідне застосувати до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376 КПК України суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст. 185 КК України - 5 \п`ять\ місяців арешту;

-за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України - 3 \три\ місяці арешту,

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 - 5 \п`ять\ місяців арешту.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 26.08.2019 р.

До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

Взяти ОСОБА_1 під варту в залі суду.

Речові докази: дві пачки кави «LAVAZZA» - залишити у власності ТОВ «АТБ-Маркет»;

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.В. Домарєв