Ухвала суду № 83887526, 27.08.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Ленінський районний суд м. Харкова

УХВАЛА

23 серпня 2019 року Справа № 522/5803/19;

Провадження № 2/642/1598/19

Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Євтіфієв В.М., за відсутністю сторін по справі, розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради про визнання права власності на частку місць загального користування та припинення права власності на частку місць загального користування в нежитловому приміщенні в порядку виділу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд визнати право власності на частку місць загального користування та припинення права власності на частку місць загального користування в нежитловому приміщенні в порядку виділу.

Позивачем надано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд накласти арешт та заборонити вчиняти будь – які дії, у тому числі провадити конкурси, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_1 8/ АДРЕСА_2 літ. АДРЕСА_3 7 у м. Харкові, які належать Територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради, код ЄДРПО 04059243, а саме – стосовно: Ѕ частини місць загального користування в приміщенні літ. 8 умивальник площею кв. 1, 65 кв.м., приміщенні літ. 9 вбиральня площею 0,60 кв.м, в приміщенні літ. 7 пл. 0,50 м., та на Ѕ частину приміщення літ. 11 коридор площею 10,1 кв.м., на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_4 8/ АДРЕСА_5 .

Необхідність вжиття саме цього заходу забезпечення позову позивач мотивував тим, що в дійсний час за допомогою ознайомлення з офіційним сайтом Харківської міської ради йому стало відомо про оголошення проведення 02 вересня 2019 року Харківською міською радою конкурсу на право оренди у тому числі і цієї ж спірної Ѕ частини місць спільного користування № 7-9,11 площею 12, 8 кв.м., у сумісних приміщеннях, половиною яких він вже володіє.

Тому позивач вважає, що до розгляду справи та ймовірного задоволення його позову, проведення відповідачем конкурсу на право оренди з наступним викупом спірних приміщень іншій особі, утруднить або унеможливить виконання судового рішення.

Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява позивача про забезпечення позовних вимог не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Заходи забезпечення позову, які позивач просить суд вжити, не стосуються предмета спору, а саме майно не є предметом спору, на яке просить позивач накласти арешт та не є власністю позивача.

Пленум Верховного Суду України « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 розяснив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо повязанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання можливого судового рішення.

Окрім цього позивачем, у порушення ст. 151 ЦПК України, не доведено яким саме чином, на його думку, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, і які є підстави для таких припущень.

Отже, у відповідності із зазначеними нормами процесуального права, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 150 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради про визнання права власності на частку місць загального користування та припинення права власності на частку місць загального користування в нежитловому приміщенні в порядку виділу - відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.М. Євтіфієв