Рішення № 83885038, 15.08.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/5260/19

Провадження № 2/234/2022/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді - Кравченко О.Ю.

секретар судового засідання Малушка С.В.

за участю представника відповідача Павленка Л.М.

справа №234/5620/19

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» про припинення дій, які порушують права та відшкодування моральної шкоди, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.03.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Державний Ощадний банк України» (назву змінено на АТ «Державний ощадний банк України») про припинення дій, які порушують права.

В обґрунтування позову зазначила, що 19.02.2019 року їй на телефонний номер надійшло смс-повідомлення від «Ощадбанк» про блокування її рахунку, відкритого у філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», відповідно до постанови КМУ №637 від 05.11.2014 року. Позивач вважає, що рішення про блокування з 19.02.2019 року її рахунку на підставі зазначеної постанови порушує її права та обмежує її право власності на грошові кошти на рахунку № НОМЕР_1 , що був відкритий на її ім`я у філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» для зарахування пенсійних виплат. Зазначає, що вказана постанова ПКМУ №637 від 05.11.2014 року є дискримінуючим актом КМУ. Вона поширюється тільки на людей, які є тимчасово переміщеними особами, і саме тому звужує гарантовані Конституцією України її права і свободи, як людини, яка має реєстрацію у м.Макіївка. Однак, тільки при позбавлені її громадянства України, до неї можуть бути застосовані нерівні Конституційні права, відносно осіб, які є громадянами України. Крім того, відповідно до ст.1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом. Діями банку порушені її права, гарантовані ст.ст.24, 41, 64 Конституції України та Законом України «Про захист прав споживачів». Пенсія для неї є єдиним джерелом існування. Відсутність можливості користування пенсійними грошовими коштами ставить під загрозу її життя, робить неможливим забезпечення її фізіологічних потреб, як людини.

Також діями по блокуванню рахунку банк завдав їй моральної шкоди, оскільки вона є особою похилого віку і таке зневажливе ставлення наносить непоправну шкоду її здоров`ю. Відповідно до п.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової шкоди).

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просить суд визнати протиправними дії банку по блокуванню з 19.02.2019 року рахунку № НОМЕР_2 відкритого в ОПЧТВБВ №10004/ 0284 АТ «Ощадбанк»; визнати протиправним та скасувати рішення АТ «Державний Ощадний банк України» по блокуванню з 19.02.2019 року рахунку № НОМЕР_2 відкритого в ОПЧТВБВ №10004/ 0284 АТ «Ощадбанк», зобов`язати відповідача розблокувати та поновити позивачу користування грошовими коштами на рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Ощадбанк» та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. (а.с.14).

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 01.04.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача надав письмові відзиви на позов, в яких проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що позивачка вже зверталась з позовною заявою аналогічного змісту та 18.02.2019 року Краматорським міським судом Донецької області винесено рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі. Постановою Донецького апеляційного суду від 22.05.2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Позивач помилково вважає, що банком було прийнято рішення по блокуванню рахунку 19.02.2019 року, оскільки 19.02.2019 року позивачем було отримано повідомлення-розсилання, які здійснюються процесінговим центром АТ «Ощадбанк» в автоматичному режимі.

Поточний рахунок позивачки було заблоковано 16.11.218 року та після цієї дати жодних дій з рахунком позивачки банком не здійснювалося, у той час як отримане 19.02.2019 року СМС має відношення саме к блокуванню рахунку, здійсненому 16.11.2018 року. Жодних дій щодо рахунку позивачки та жодних рішень з боку відповідача 19.02.2019 року не здійснювалося.

Правовідносини між клієнтами банку, як споживачами банківських послуг та банками регулюються низкою нормативних актів - від Цивільного кодексу та спеціальних нормативних актів, які видаються Національним банком України.

Постанови КМУ є актами законодавства України, обов`язковими до виконання, які, враховуючи норми п.8.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземній валютах, затвердженої постановою правління НБУ від 12.11.2003 року №492, можуть передбачати обмеження використання поточних рахунків, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів.

Пунктом 1 постанови КМУ «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 року №637 визначено, що дія платіжних карток установлюється на строк до трьох років за умови проходження фізичної ідентифікації клієнта в установах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (перші два рази - кожні шість місяців, надалі - кожні 12 місяців). Після завершення строку дії картка перевипускається за рахунок публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Фізична ідентифікація клієнта, якому відкрито поточний рахунок в установі АТ «Державний ощадний банк України» для отримання пенсії, до отримання ним в установленому порядку платіжної картки, яка водночас є пенсійним посвідченням, проводиться кожні три місяці з дня відкриття рахунка або з дня попередньої ідентифікації. У разі непроходження фізичної ідентифікації одержувачем соціальних виплат, публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» зупиняє видаткові операції за поточним рахунком і не пізніше ніж наступного робочого дня інформує про таке рішення: щодо одержувачів пенсій - Пенсійний фонд України та Міністерство фінансів; щодо одержувачів інших соціальних виплат - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад і міністерство фінансів.

Відновлення видаткових операцій проводиться публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» з дати, наступної за днем проведення фізичної ідентифікації клієнта в установах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

З огляду на вищезазначене дії АТ «Ощадбанк» щодо зупинення видаткових операцій позивача у зв`язку з непроходженням останнім ідентифікації є правомірними, здійснені у відповідності до вимог постанови КМУ «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 року №637, яка є чинною та обов`язковою для виконання, в тому числі для АТ «Ощадбанк».

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди зазначив, що спірні правовідносини виникли з договірних відносин щодо надання банківських послуг. Згідно ст.611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.

Правила статті 1167 ЦК України регулюють позадоговірні (деліктні) відносини.

Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом. Вищезазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09.11.2016 року у справі №6-1575цс16.

З огляду на зазначене, вимога позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. є необґрунтованою, наявність моральної шкоди причинно-наслідковий зв`язок та її розмір не доведено належними доказами.

У судове засідання позивач не з`явилася, надала заяву, відповідно до якої просила розглянути справу у її відсутність та задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзивах на позов.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 . згідно із копією її паспорта зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.3-6).

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р, м. Макіївка входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.03.2015 року№1426/43293, позивач була взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою АДРЕСА_4 (а. с.7).

Як вбачається з матеріалів справи, у ПАТ «Державний Ощадний банк України» позивачка відкрила картковий рахунок, підписавши заяву про приєднання № 453645906 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (а.с.10).

Як вбачається з довідки АТ КБ «Ощадбанк» від 09.08.2019 року, на виконання вимог постанови НБУ №89 від 11.09.2017 року номер карткового рахунку ОСОБА_2 було змінено з НОМЕР_1 на НОМЕР_2 (а.с.54).

19.02.2019 року позивачка отримала СМС повідомлення про те, що її картковий рахунок заблоковано та запропоновано звернутися до банку для проходження ідентифікації (а.с.8).

Статтею ст. 46 Конституції України визначено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Право на отримання пенсії є об`єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа ЄСПЛ «Мюллер проти Австрії», 1975 рік) та пов`язане з правом мирно володіти своїм майном.

Разом з тим, в статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також вказано, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці виходить із того, що положення ст. 1 Першого протоколу містить три правила: (а) перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; (б) друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у право на мирне володіння майном правомірним; (в) третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Згідно зі ст. 14 Закону України від 20 березня 2003 року «Про боротьбу з тероризмом» у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р, м.Макіївка входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Постановою Національного банку України від 23 липня 2014 року № 436 на території Донецької та Луганської областей з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи.

Постановою від 06 серпня 2014 року № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» Національний банк України зобов`язав банки України, небанківські установи та національного оператора поштового зв`язку, які є учасниками платіжних систем, призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» основними напрямами захисту прав і свобод цивільного населення на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях є надання, зокрема, соціальних послуг на контрольованих Україною територіях.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

У свою чергу, положеннями п. 8.2. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492 (надалі - Інструкція), визначено, що поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, використовується відповідно до визначених цією Інструкцією режимів поточних рахунків з урахуванням обмежень, установлених законодавством України, у тому числі цією главою.

Таким чином, постанови Кабінету Міністрів України є актами законодавства України, обов`язковими до виконання, які із урахуванням спеціальних норм ст. 51, 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 13 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п. 8.2. Інструкції можуть передбачати обмеження використання поточних рахунків, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно п. 1 Порядку №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року (в редакції станом на 09 вересня 2015 року) довідка є документом, який видається внутрішньо переміщеній особі.

Відповідно до абз. 3 п. 6 Порядку №509 (в редакції станом на 09 вересня 2015 року) строк дії такої довідки становить шість місяців з дати її видачі.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 05.11.2014 року № 637 (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та іншим особам, які, за висновком лікарсько-консультативної комісії, не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовою заявою можуть проводитися публічним акціонерним товариством "Укрпошта" з доставкою за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб; для ідентифікації одержувачів пенсій, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати пенсій таким особам проводиться емісія платіжних карток, які водночас є пенсійними посвідченнями, із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису.

У вищевказаному пункті 1 також установлено, що дія платіжних карток установлюється на строк до трьох років за умови проходження фізичної ідентифікації клієнта в установах публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (перші два рази - кожні шість місяців, надалі - кожні 12 місяців). Після завершення строку дії картка перевипускається за рахунок публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Фізична ідентифікація клієнта, якому відкрито поточний рахунок в установі публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» для отримання пенсії, до отримання ним в установленому порядку платіжної картки, яка водночас є пенсійним посвідченням, проводиться кожні три місяці з дня відкриття рахунка або з дня попередньої ідентифікації. У разі непроходження фізичної ідентифікації одержувачем соціальних виплат публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» зупиняє видаткові операції за поточним рахунком і не пізніше ніж наступного робочого дня інформує про таке рішення: щодо одержувачів пенсій - Пенсійний фонд України та Міністерство фінансів; щодо одержувачів інших соціальних виплат - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад і Міністерство фінансів.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що зупинення видаткової операції (блокування рахунку) клієнту банку може бути здійснено в разі не виконання клієнтом вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637, із урахуванням змін, які були внесені до вказаного пункту після укладення сторонами цієї справи договору від 30.09.2015 року про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки.

Отже, втручання держави у порядок володіння позивачем своїми пенсійними виплатами, які зберігаються на рахунку в ПАТ «Державний Ощадний банк України» є: 1) законним, тобто відбувається на підставі передбачуваних та чітких законів і підзаконних нормативно-правових актів; 2) переслідує значний суспільний інтерес у контролюванні правомірності соціальних виплат на непідконтрольних територіях, зокрема недопущення виплат на ім`я тих осіб, які померли на непідконтрольній території та факт смерті яких не встановлено органами влади України, або недопущення інших зловживань щодо отримання пенсійних виплат на непідконтрольній території; 3) пропорційним визначеним цілям, тобто не перевищує меж необхідності, які випливають із публічного інтересу.

Отже, в даному випадку блокування відповідачем рахунку позивача з підстав не проходження ідентифікації останньої відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема постанові Кабінету Міністрів України № 637 від 05 листопада 2014 року.

У судовому засіданні встановлено, що рішення про блокування рахунку було прийнято банком 16.11.2018 року, окремого рішення щодо блокування позивачці рахунку з 19.02.2019 року банком не приймалось, жодних дій з картковим рахунком не вчинялось.

Таким чином, вимоги позивачки щодо визнання протиправними дій відповідача щодо блокування її рахунку з 19.02.2019 року та скасування рішення по блокуванню її рахунку з 19.02.2019 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки судом не встановлено порушення вимог законодавства з боку банку при блокуванні рахунку, вимоги позивачки щодо зобов`язання відповідача розблокувати її рахунок та поновити користування грошовими коштами також не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов`язання (стаття 611 ЦПК України) може здійснюватися виключно у випадках, що прямо передбачені законом, а також якщо умови про відшкодування передбачені укладеним договором.

Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

Судом установлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, ні договором, ні законом, що регулює спірні правовідносини, не передбачено відшкодування моральної шкоди за невиконання зобов`язання, які і не передбачено у такому випадку відшкодування моральної шкоди нормами Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що у задоволенні позову було відмовлено, в той час як відповідач або його представник не заявляли про наявність у них судових витрат. Отже, судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» про припинення дій, які порушують права та відшкодування моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач - Акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України» України, ЄДРПОУ 00032129, юридична адреса 01001, м.Кїив, вул.Госпітальна, буд.12-Г.

Повний текст рішення суду складений 22.08.2019 року.

Суддя Краматорського міського суду О. Ю. Кравченко