Ухвала суду № 83881214, 28.08.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14944/19

Провадження № 1-кс/344/7953/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Войтович А.З., підозрюваного ОСОБА_1 та її захисника Лугового М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12019090010002541 від 01.08.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого посилалася на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, на шлях виправлення і перевиховання не став та повторно вчинив новий умисний злочин проти власності при наступних обставинах.

Так, 14.05.2019 року близько 17 год. ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 , перебували в будинку АДРЕСА_1 .

Зайшовши до приміщення вказаного вище будинку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 попрямували до балконного приміщення, яке знаходиться між восьмим та дев`ятим поверхом, де зберігалася пральна машинка.

В цей час у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Надалі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підійшли до вхідних дверей та шляхом підбору ключа до навісного замка, відчинили двері та незаконно проникли до приміщення.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_2 , перебуваючи у вказаному вище приміщенні, діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких, таємно викрали пральну машинку марки «Indesit Wisl 105», білого кольору, вартість якої згідно висновку експерта № СЕ-19/109/28-386ТВ/19 від 10.06.2019 року становить 1933, 33 грн.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 місце вчинення злочину покинули та викраденим майном розпорядились на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 1933,33 грн.

09.08.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, непрацюючий, неодружений, з середньою освітою, раніше судимий.

Причетність ОСОБА_1 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме відомостями, які містяться в протоколі огляду місця події, протоколі допиту потерпілої ОСОБА_3 , висновку експерта про проведення дактилоскопічної експертизи, протоколах предявлення особи для впізнання та інших матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.

Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України передбачено максимальне покарання - до шести років позбавлення волі.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування є те, що він не має міцних соціальних зв`язків. Крім цього, підозрюваний, усвідомлюючи, про неминучість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, може виїхати за межі м. Івано-Франківська з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене діяння.

Підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім цього, останній ніде офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, тому може вчинити кримінальне правопорушення з метою отримання прибутку. Також ОСОБА_1 неодноразово судимий за вчинення майнових злочинів.

Таким чином в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо нього покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи вище наведені ризики, репутацію підозрюваного, наявності в нього не знятої та не погашеної у встановленому законом порядку судимості, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, не можливе.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваного, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язується, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільним, оскільки такий вид запобіжного заходу не виклютиме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та, або суду.

Застосування запобіжного заходу у вигляді застави не може запобігти зазначеним вище ризикам, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працює, джерело його доходу невідоме, також відсутні особи, які можуть внести грошові кошти на спеціальний рахунок Івано-Франківського міського суду.

Разом з тим, якщо слідчий суддя, суд, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дійде до переконання про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, на підставі п. 5 ст. 182 КПК, беручи до уваги репутацію підозрюваного, його майновий стан, тяжкість інкримінованого йому злочину та суму завданих матеріальних збитків, то необхідний йому розмір пропонуємо у межах двадцяти мінімальних заробітних плат.

Беручи до уваги вищевикладене, вважаю, що застосування менш суворих запобіжних заходів не може запобігти наведеним вище ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставин, просив задоволити з визначенням застави.

В судовому засіданні захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання заперечив, просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід не пов”язаний з позбавленням волі.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

09.08.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

З матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.08.2019 р. надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.08.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України затримано працівниками ВКП Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області 28.08.2019 року о 01:40 год.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я та майновий стан, міцність соціальних зв`язків, та те, що він раніше судимий.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, непрацюючого, неодруженого, з середньою освітою, раніше судимого: 28.12.2015 року Івано-Франківським міським судом за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; 17.05.2019 року до Івано-Франківського міського суду скеровано обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 27 жовтня 2019 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: НОМЕР_1 ).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 27 жовтня 2019 року включно обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_1 що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Войтович А.З.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.