Рішення № 83880099, 28.08.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2464/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армійське" до Бобровицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про зняття арешту,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Армійське» (далі – ТОВ «Армійське») 19.08.2019 звернулось до суду з адміністративним позовом до Бобровицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (Бобровицький РВ ДВС), у якому просить зняти арешт, накладений на невизначене майно, все нерухоме майно товариства, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження б/н від 15.07.2009, виданої відповідачем, відповідно до якої було накладено обтяження, зареєстроване 15.07.2009 за №8883194 реєстратором – Чернігівською філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що обтяження у вигляді арешту майна та заборони його відчуження порушує права та інтереси товариства в частині мирного володіння своїм майном. Одночасно позивач зазначив, що визначити виконавче провадження, в якому була винесена постанова про арешт майна боржника, не можливо, оскільки запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна не містить посилання на номер виконавчого провадження. Проведеною перевіркою відомостей про виконавчі провадження, що містяться в Спецпідрозділі автоматизованої системи виконавчих проваджень, не виявлено виконавчих проваджень, які містять в собі виконавчу дію про накладення арешту на майно ТОВ «Армійське» згідно постанови від 15.07.2009.

Ухвалою суду від 23.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надіслав пояснення по суті спору, у яких зазначив, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у Відділі не перебувають виконавчі провадження про стягнення з ТОВ «Армійське» коштів. Згідно відомостей зі Спецпідрозділу АСВП на виконанні у Відділі перебували виконавчі документи про стягнення з боржника, на майно якого було накладено арешт. У свою чергу, відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 рік. У зв`язку з наведеним, відповідач не має можливості надати копії матеріалів виконавчого провадження та, відповідно, інформацію на виконання якого саме виконавчого документу було накладено арешт на майно позивача.

Розгляд справи просить здійснювати без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ТОВ «Армійське» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.03.2000 внесено відповідний запис (а.с. 24-27). ТОВ «Армійське» є правонаступником СТОВ «Червоноармійське».

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2019 позивачу із Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с. 13) стало відомо про наявність арешту на належне товариству невизначене майно, все нерухоме майно. Вказаний арешт накладений Чернігівською філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови Бобровицького РВ ДВС про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження б/н від 15.07.2009.

Дізнавшись про арешт майна всього нерухомого майна, ТОВ «Армійське» звернулось до Бобровицького РВ ДВС із заявою від 06.08.2019 про його зняття (а.с. 14-16).

Листом від 12.08.2019 №3820 позивачу було повідомлено, що згідно даних Єдиного Державного реєстру виконавчих проваджень на даний час на виконанні у відділі відсутні виконавчі документи про стягнення зі СТОВ «Червоноармійське», за якими арешт на все нерухоме майно вищезгаданого підприємства було б накладено постановою від 15.07.2009. Відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 рік. Таким чином Бобровицький РВ ДВС не має можливості надати запитувану інформацію щодо виконавчого провадження. Питання зняття арешту з нерухомого майна відділ запропонував вирішити в судовому порядку (а.с. 17).

Враховуючи наведене, ТОВ «Армійське» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 50 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження» (далі – Закон №606-XIV; у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови) передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно із частиною першою статті 55 Закон №606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника.

Разом з тим, відповідач у листі від 12.08.2019 №3820 зазначає, що виконавче провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно позивача, знищено у зв`язку із закінченням строку зберігання. При цьому, згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження, на виконанні у відділі не перебувають виконавчі провадження про стягнення з ТОВ «Армійське» (СТОВ «Червоноармійське») коштів.

Згідно з пунктом 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року №2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Відповідно до пункту 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення (додаток 17), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт.

Таким чином, знищенню підлягають лише завершені виконавчі провадження.

У свою чергу, статтею 38 Закону №606-XIV установлено, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно із частиною першою статті 40 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі – Закон №1404-VIII) у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), припинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Враховуючи наведені норми та зважаючи на те, що виконавче провадження, у межах якого було прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження №б/н від 15.07.2009, знищено, суд дійшов висновку, що відповідачем при завершенні виконавчого провадження протиправно не було застосовано наслідки, встановлені статтею 38 Закону №606-XIV.

При цьому, вирішуючи питання щодо належного способу захисту порушеного права позивача, суд виходить з такого.

Згідно із частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, частиною четвертою статті 59 Закону №1404-VIII визначено перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У свою чергу, частиною п`ятою статті 59 Закону №1404-VIII встановлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи, що відповідачем було знищено виконавче провадження, в рамках якого накладено арешт на майно позивача, у зв`язку з його завершенням без застосування передбачених Законом наслідків завершення такого виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача, відповідно до статті 59 Закону №1404-VIII, є зобов`язання Бобровицького РВ ДВС зняти арешт на невизначене майно, все нерухоме майно СТОВ «Червоноармійське» (правонаступник ТОВ «Армійське»), накладений на підставі постанови №б/н від 15.07.2009 (реєстраційний №8883191 від 15.07.2009).

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Армійське" (код ЄДРПОУ 21401884, вул. І. Мазепи, буд. 35К, с. Вишневе, Бобровицький район, Чернігівська область, 17400) до Бобровицького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 35052314, вул. Незалежності, 49, м. Бобровиця, Бобровицький район, Чернігівська область, 17400) про зняття арешту – задовольнити у повному обсязі.

Зобов`язати Бобровицький районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області зняти арешт на невизначене майно, все нерухоме майно Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Червоноармійське» (правонаступник – Товариство з обмеженою відповідальністю «Армійське»), накладений на підставі постанови №б/н від 15.07.2009 (реєстраційний №8883191 від 15.07.2009).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бобровицького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Армійське" судові витрати в сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Бородавкіна