Рішення № 83880061, 27.08.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/680/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові Головне управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області (позивач) просить суд стягнути з ОСОБА_1 (відповідач) податковий борг на загальну суму 8863,05грн. - до районного бюджету.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 8863,05грн. Оскільки борг є узгодженим та в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення такого боргу в судовому порядку.

Ухвалою суду від 18.06.2019р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за адресою реєстрації, однак, на адресу суду повернувся конверт, яким відповідачу надіслано зазначене поштове відправлення з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання". Судом повторно направлено ухвалу суду за тією ж адресою. Ухвалу суду відповідач отримала 15.08.2019р., однак станом на дату розгляду справи відзив на позов до суду не подав.

Враховуючи наведене, суд у відповідності до ч.6 ст.162 КАС України вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 24.12.2001р. та 08.01.2002р. взята на податковий облік ГУ ДФС у Чернівецькій області (а.с.12-13).

Станом на 13.05.2019р. за ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість по земельному податку з фізичних осіб, що становить 8863,05грн., що підтверджується відповідним розрахунком по вказаному платнику (а.с.8).

Вказана заборгованість виникла на підставі наступних податкових повідомлень-рішень:

- форми "Ф" №1849-5102-2406 від 27.03.2018р., яким відповідачу визначено податкове зобов`язання з земельної плати з фізичних осіб за податковий період - 2018р. на суму 8864,13грн. (а.с.10);

- форми "Ф" №1850-5102-2406 від 27.03.2018р., яким відповідачу визначено податкове зобов`язання з земельної плати з фізичних осіб за податковий період - 2018р. на суму 8,82грн. (а.с.10).

Указані рішення направлені відповідачу та отримані нею 17.11.2018р. (а.с.10).

Позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №19321-52 від 22.10.2018р. на суму 8863,05грн., яка отримана відповідачем 04.11.2018р. (а.с.11).

Оскільки відповідачем станом на день подання даного позову заборгованість по земельному податку з фізичних осіб добровільно не погашена, податковий орган звернувся до суду для того, щоб стягнути її в судовому порядку.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст.269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з положеннями ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Статтею 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктами 287.1, 287.5 ст.287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи, зокрема, картки особового рахунку платника податків, видно, що за результатами нарахування орендної плати за земельну ділянку за 2018 рік, у відповідача виникла заборгованість у сумі 8863,05грн. (а.с.16-18).

Податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ф" №1849-5102-2406 від 27.03.2018р. та №1850-5102-2406 від 27.03.2018р. відповідачу визначено податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік на суму 8863,05грн., яке отримано 17.11.2018р.

Відповідно до п.57.3 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Однак, у визначений в п.57.3 ПК України строк, відповідачем не сплачено вказаної суми грошових зобов`язань, вказані податкові повідомлення-рішення в судовому порядку не оскаржено, що свідчить про те, що така заборгованість є узгодженою.

Пунктами 59.1 та 59.5 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення; якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №19321-52 від 22.10.2018р. на суму 8863,05грн. Вищевказана податкова вимога, отримана відповідачем 04.11.2018р. (а.с.11).

За змістом п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Зважаючи на те, що відповідачем сума податкового боргу станом на день звернення позивача з даним позовом добровільно не сплачена, суд дійшов висновку, що заборгованість позивача зі сплати земельного податку в сумі 8863,05грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

У відповідності до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач довів суду правомірність заявлених вимог, в той час як відповідач не надав належні, допустимі та достовірні докази відсутності або погашення ним податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, а відтак позов підлягає задоволенню повністю.

У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв`язку із відсутністю таких витрат питання щодо повернення судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 8863 (вісім тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 05коп. до місцевого бюджету.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39392513, вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013).

Відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Суддя Кушнір В.О.