Ухвала суду № 83879969, 28.08.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

УХВАЛА

28 серпня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/1735/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради до ОСОБА_1 про знесення самочинно побудованих об`єктів будівництва,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить зобов`язати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) знести самочинно збудовані об`єкти будівництва, а саме: прибудову літ. "а3" (на розі АДРЕСА_4 та АДРЕСА_4 , на самовільно захопленій земельній ділянці за лінією забудови, орієнтованою площею 15,4 кв.м.) та фундамент із надбудовою (колишня літ "Г"), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 .

Разом із позовною заявою Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради подано до суду заяву про забезпечення позову до ОСОБА_1 про знесення самочинно побудованих об`єктів будівництва.

Ухвалою суду від 21.08.2019 повернуто без розгляду заяву Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 22.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 18.09.2019.

27.08.2019 Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (заявник) вдруге подано до суду заяву про забезпечення позову до ОСОБА_1 . Заявник просить забезпечити вказаний позов, шляхом заборони ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) проведення будь-яких будівельних робіт (без дозвільних документів), в тому числі будівництва та реконструкції належної їй 23/100 частин будівлі та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_4 , до набрання законної сили рішення суду по даній справі.

Згідно з ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного.

Положеннями ч.ч.1,2 ст.150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Насамперед, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Таким чином, ураховуючи обставини, викладені у заяві про забезпечення позову, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову дійсно може призвести до продовження будівництва, що може призвести до збільшення обсягів будівництва та ускладнити виконання рішення суду в разі задоволення позову, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Застосовуючи у даній справі заходи забезпечення позову, суд переслідує мету запобігання настанню ще більших негативних наслідків та збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, не порушуючи при цьому, прав та охоронюваних законом інтересів відповідача або будь-яких осіб.

Проте за жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідача або як спосіб примусити відповідача діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а також не можуть бути наслідком зловживання позивачем своїми правами на шкоду відповідачеві з санкціонованого дозволу суду.

Суд акцентує увагу на тому, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними заявленим позовним вимогам. У даному випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд погоджується з твердженнями заявника про те, що у зв`язку з дією припису і наказу УДАБІ є ризик реального ускладнення досягнення поставленої ним мети на об`єкті будівництва.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989 р., рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення заяви Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради щодо заборони ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) проведення будь-яких будівельних робіт (без дозвільних документів), в тому числі будівництва та реконструкції належної їй 23/100 частин будівлі та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_4 , до набрання законної сили рішення суду по даній справі.

Окремо суд акцентує увагу на тому, що вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не має визначального впливу на рішення, яке згодом може бути прийнятим за результатом розгляду адміністративної справи.

Керуючись ст.ст.150-154, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд -

ухвалив:

Заяву Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 166, код ЄДРПОУ 40092261) про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_1 ) проведення будь-яких будівельних робіт (без дозвільних документів), в тому числі будівництва та реконструкції належної їй 23/100 частини будівлі та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_4 , до набрання законної сили рішення суду по даній справі.

Копії ухвали направити сторонам (їх представникам).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому, відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення (ухвалу).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу складено та підписано 28.08.2019.

Суддя Хом`якова В.В.