Ухвала суду № 83879961, 27.08.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/1575/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Херсонської міської ради про скасування висновку державної експертизи землевпорядної докуменнтації,

встановив:

30 липня 2019 року до Херсонського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" (далі – позивач, ТОВ "Механічний завод") з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – відповідач, Держгеокадастр), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Херсонської міської ради, в якому просить скасувати висновок державної експертизи землевпорядної документації від 23.02.2018 року № 264-18.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2019 року, головуючим по справі визначено суддю Пекного А.С.

Ухвалою від 02 серпня 2019 року провадження у даній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Частиною 13 статті 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи встановлений судом факт подання позовної заяви до суду без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, після відкриття провадження у справі, суд скориставшись своїм правом, передбаченим ч. 13 ст. 171 КАС України, 12.08.2019 року постановив ухвалу, якою позов залишив без руху з наданням позивачу строку на усунення виявлених недоліків.

З огляду на те, що суддя Пекний А.С. перебуватиме у плановій щорічній відпустці у період з 14.08.2019 року по 01.09.2019 року, з метою дотримання принципу розумного строку розгляду даної справи, невирішену справу № 540/1575/19 передано для повторного автоматизованого розподілу справ згідно приписів ч. 9 ст. 31 КАС України.

За змістом Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2019 року, головуючим по справі визначено суддю Гомельчука С.В.

Ухвалою суду від 16.08.2019 року справу прийнято до провадження судді Гомельчука С.В., окрім цього в ухвалі зазначено, що згідно приписів ч. 14 ст. 171 КАС України, суд повторно розпочне розгляд справи, за умови усунення позивачем недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі від 12.08.2019 року.

У відповідності до ухвали про залишення позовної заяви без руху від 12.08.2019 року, судом виявлено наступні недоліки позовної заяви, які підлягали усуненню.

За статтею 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У даному випадку позивач у липні 2019 року звернувся до суду з позовом у якому просить скасувати висновок державної експертизи землевпорядної документації № 264-18, який датований 23.02.2018 року. Однак згідно матеріалів справи, станом на момент постановлення ухвали від 12.08.2019 року, не вбачалося коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав оскарженим висновком.

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Отже суд дійшов висновку про те, що позивач, звернувшись до суду за захистом свої прав значно пізніше, ніж установлений процесуальним законодавством шестимісячний строк, не надав до суду жодного пояснення щодо причин пропуску таких строків, як і не надав жодного доказу на підтвердження поважності таких причин та відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Крім того, в ухвалі наголошено на тому, що всупереч приписам ч. 1, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, позивач звертаючись до суду не обґрунтував у чому полягає порушення його прав спірним висновком, оскільки як видно з матеріалів позовної заяви він не є ні замовником, ані розробником землевпорядної документації, щодо якої проводилась державна експертиза.

Відтак, застосувавши положення ч. 14 ст. 171 КАС України, суд залишив позовну заяву без руху та установив позивачу п`ятиденний строк з моменту отримання даної ухвали на усунення недоліків позову, а саме: для надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, а також обґрунтування порушення оскарженим висновком прав, свобод чи інтересів позивача.

Позивач отримав ухвалу про залишення позовної заяви без руху 15.08.2019 року, що підтверджується матеріалами справи.

19.08.2019 року позивач засобами поштового зв`язку надіслав до суду уточнену позовну заяву з додатками (отримано судом 22.08.2019 року). З наведеного слідує, що позивач подав до суду уточнений позов у межах встановленого судом строку.

Дослідивши подані до суду документи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно уточненого позову, позивач переконаний в тому, що звернувся до адміністративного суду з позовною заявою в межах, встановленого приписами ст. 122 КАС України, строку.

Відповідне твердження мотивоване тим, що строк звернення до суду згідно приписів абз. 2 ч. 4 ст. 122 КАС України, в даному випадку обчислюється з дня звернення до суб`єкта владних повноважень, тобто з 01.03.2019 року, у зв`язку із чим, строк на звернення до суду закінчується 01.09.2019 року.

Суд не погоджується із наведеним твердженням позивача, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 37 Закону України «Про правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначає Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації» від 17.06.2004 року № 1808-IV (далі - Закон № 1808-IV) встановлено, що замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку.

Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти до висновку, що заінтересовані особи, не згодні з висновком експертизи, мають подати обґрунтоване клопотання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який відповідно до Закону уповноважений розглядати такі клопотання.

Право заінтересованих осіб на звернення до суду з позовом про скасування висновків державної експертизи може бути реалізоване лише у разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи чи окремих їх положень або незгоди з висновками повторної експертизи.

Судом встановлено те, що позивач звертався до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр), з клопотанням про спростування висновку державної експертизи, як це прямо передбачено Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації», однак вказана заява по суті не розглянута.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання в тому, що позивач не в повній мірі реалізував своє право на досудове оскарження спірного висновку в порядку, встановленому статтею 37 Закону № 1808-IV, а посилання позивача на бездіяльність відповідача в процесі розгляду його клопотання про спростування висновків державної експертизи не є безумовною підставою для скасування такого висновку.

Статтею 37 Закону № 1808-IV встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем не було дотримано порядку досудового оскарження спірного висновку, встановленого статтею 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», у зв`язку із чим, суд вважає помилковим посилання позивача на приписи абз. 2 ч. 4 ст. 122 КАС України в обґрунтування своєї позиції, згідно яких у випадку якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Натомість, при визначенні строку, в межах якого позивач має право на звернення до суду з даним позовом, застосуванню у даному випадку підлягають положення ч. 1 ст. 122 КАС України, якими встановлений шестимісячний строк на звернення до суду, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Як вже встановлено судом, позивач у липні 2019 року звернувся до суду з даним позовом з метою скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації, складеного 23.02.2018 року, тобто значно пізніше, ніж установлений процесуальним законодавством шестимісячний строк, при тому що матеріали справи не містять документа, за змістом якого можливо було б встановити дату ознайомлення позивача зі змістом спірного рішення, яким на думку позивача, порушено його права.

Пояснення щодо причин пропуску таких строків, що зазначені в уточненому позові, наведеного висновку суду не спростовують, доказів на підтвердження поважності таких причин, як і відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, матеріали справи не містять.

Вказані в уточненому позові доводи відносно того, яким саме чином спірний висновок порушує права позивача, за наведених обставин, не можна вважати повним усуненням недоліків позовної заяви, визначених ухвалою суду від 12.08.2019 року.

Наведені обставини свідчать на користь висновку, що позивачем не усунуто недоліки позову, встановлені ухвалою про залишення позовної заяви без руху, тобто вимоги наведеної ухвали, у встановлений судом строк, позивачем не виконано.

Відповідно до приписів ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви "Механічний завод" без розгляду.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). Відтак, судовий збір буде повернуто позивачу за умови його звернення до суду із відповідним клопотанням.

Керуючись ч. 2 ст. 122, ч. 15 ст. 171 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Херсонської міської ради про скасування висновку державної експертизи землевпорядної докуменнтації, залишити без розгляду.

Ухвалу надіслати особам, які беруть участь у справі. Роз`яснити позивачу, що постановлення ухвали про залишення без розгляду не позбавляє його права звернутись до суду повторно в загальному порядку, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 109020000