Рішення № 83879819, 28.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

28.08.2019 р. справа №520/6574/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засіданні з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісовози" до Головного управління Держпраці у Харківській області в особі заступника начальника - Петренко Олени Миколаївни проскасування постанови №ХК/4813/1160/4НДІ/АВ/П/ТД-ФС від 18.04.2019р., -

встановив:

Позивач, ТОВ "Лісовози" (далі за текстом - позивач, ТОВ, товариство, підприємство), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про скасування постанови Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК/4813/1160/4НДІ/АВ/П/ТД-ФС від 18.04.2019р.

Підставами позову є доводи про те, що підприємство не вчиняло тих порушень, за які спірним рішенням владного суб`єкта на нього накладено штраф, а працівник, щодо якого відповідачем зазначено про допущення до роботи без укладання трудового договору, насправді був належним чином оформлений на роботі.

Відповідач, Головне управління Держпраці у Харківській області (далі за текстом - ГУ, Управління, владний суб`єкт), з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що проведена перевірка показала на існування фактів допуску до роботи фізичних осіб - громадян без укладення трудових договорів

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

15.01.2019р. на урядову гарячу лінію надійшло звернення гр. ОСОБА_1 про можливе порушення ТОВ "Лісовози" законодавства про працю.

Наказом відповідача від 19.02.2019р. №360 відносно Товариства було призначено захід державного контролю у формі інспекційного відвідування з питання додержання законодавства про працю, в тому числі фактичного допуску працівників до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття на роботу в порядку, встановленому КМУ.

21.02.2019р. працівниками Управління було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування у зв`язку з ненаданням інформації. Строк проведення інспекційного відвідування було зупинено до 04.03.2019 р.

21.02.2019р. відповідачем була складена вимога №ХК4813/296/НД з приводу надання підприємством усіх документів про організацію та провадження діяльності у період 2018-2019 рр.

04.03.2019р. працівниками Управління було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування у зв`язку з ненаданням інформації. Строк проведення інспекційного відвідування було зупинено до 13.03.2019 р.

04.03.2019р. відповідачем була складена вимога №ХК4813/296/НД аналогічного змісту із згаданою вище.

13.03.2019р. працівниками Управління було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування у зв`язку з ненаданням інформації. Строк проведення інспекційного відвідування було зупинено до 21.03.2019 р.

13.03.2019р. відповідачем була складена вимога №ХК4813/296/НД аналогічного змісту із згаданими вище.

21.03.2019р. працівниками Управління було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування у зв`язку з ненаданням інформації.

21.03.2019р. відповідачем була складена вимога №ХК4813/296/НД аналогічного змісту із згаданими вище.

26.03.2019р. відповідачем відносно Товариства було проведено захід державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування і здійснено вихід за фактичною адресою підприємства.

Результати проведеного заходу оформлені актом від 26.03.2019 р. №ХК4813/1160/4НД/АВ (далі за текстом - Акт).

У тексті Акту викладені судження владного суб`єкта про вчинення Товариством порушення ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України, а саме: допуск до роботи найманого працівника ( ОСОБА_2 ) без укладання трудового договору.

18.04.2019р. Управлінням була видана оскаржена постанова №ХК/4813/1160/4НДІ/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у сумі 125.190,00 грн.

Як з`ясовано судом, юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення владний суб`єкт обрав положення ст.259 та абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", ч. 3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 8 Порядку накладання штрафі за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (затверджений постановою КМУ від 17.07.2013 р. №509; далі за текстом - Порядок №509), а фактичною підставою послугувало судження владного суб`єкта про використання особою найманої праці 6 робітників без укладення трудових договорів.

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб`єкта, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі установлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Окрім того, на правовідносини з приводу реалізації органами управління контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сфері охорони праці поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (затверджено постановою КМУ від 26.04.2017р. №295; далі за текстом - Порядок контролю №295), Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (затверджено постановою КМУ від 26.04.2017р. №295; далі за текстом - Порядок нагляду №295), Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (затверджений постановою КМУ від 17.07.2013р. №509; далі за текстом - Порядок про штрафи №509).

Згідно з абз.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Однак, за приписами абз.10 ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Судом досліджена реєстраційно-контрольна картка усного звернення гр. ОСОБА_1 на Урядову гарячу лінію (а.с.45).

У даному зверненні вказаний громадянин повідомляє, що не отримав письмову відповідь на своє попереднє звернення, у якому скаржився на скрутний матеріальний стан через неотримання заробітної платні від ТОВ "Лісовози", де він працює водієм.

З цього приводу суд зазначає, що звернення від 16.01.2019р. взагалі не стосувалось питання оформлення трудових відносин, а тому владний суб`єкт при виданні наказу, яким призначено захід контролю, явно, очевидно та безпідставно вийшов поза межі предмету звернення зацікавленої особи.

Таким чином, викладені в Акті відомості були одержані владним суб"єктом з порушенням вимог абз.3 ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що згідно з письмовими поясненнями гр. ОСОБА_2 від 26.03.2019р. виникли трудові відносини між заявником (у якості роботодавця) та цим громадянином (у якості найманого працівника) з виконання роботи автослюсаря (а.с.79).

Ці обставини співпадають із змістом заяви громадянина про прийняття на роботу (а.с.81) та наказом №16-к від 26.03.2019р. (а.с.82).

У цей же день (тобто 26.03.2019р.) заявником на адресу тероргану ДФС України було складено і направлено засобами телекомунікаційного зв"язку повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Факту роботи цього працівника у заявника до 26.03.2019р. владним суб`єктом у спірних правовідносинах не виявлено.

За визначенням ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 3 ст.24 названого кодексу передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки працівник був допущений до роботи 26.03.2019р. за наказом від 26.03.2019р., а факту праці цього робітника до 26.03.2019р. владним суб`єктом виявлено та документально зафіксовано не було, то суд не знаходить правових підстав для визнання юридично спроможними та документального обгрунтованими судження адміністративного органу про вчинення Товариством за даним епізодом порушення ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України.

Додатково суд бере до уваги і ту обставину, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019р. по справі №826/8917/17 була визнана нечинною у повному обсязі постанова КМУ від 26.04.2017р. №295, якою були затверджені і Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, і Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (рішення від 21.01.1999 р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом перелічених рішень вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

При цьому, виявлені обставини, котрі у силу ч.2 ст.9 КАС України зумовлюють необхідність виходу за межі позову та скасування наказу про призначення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування у зв`язку із суттєвим спотворенням владним суб`єктом змісту повідомлення третьої сторонньої особи з приводу дотримання заявником дисципліни у сфері розрахунків на виконану найманим працівником роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України при винесенні оскарженого рішення, адже явно та безпідставно вийшов поза межі предмету звернення зацікавленої особи.

З огляду на викладене і зважаючи на приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позову, скасувавши наказ Управління про призначення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування.

Факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі охорони праці знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для задоволення позову.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Вийти за межі позову.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 19.02.2019р. №360 в частині призначення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісовози" (ідентифікаційний код - 40610889).

Визнати протиправними та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області від 18.03.2019р. №ХК4813/1160/4НДІ/АВ/П/ТД-ФС.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя Сліденко А.В.