Рішення № 83879684, 15.08.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2019 року Чернігів Справа № 620/1124/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Демусенко А.С.,

представника позивача Лутай Н.М.,

представників відповідача Черевка А.П., Скоробагатої А.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Седам-Маркет" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Седам-Маркет" (далі - ПП "Седам-Маркет") звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області (далі - Управління), в якому просить визнати протиправним та скасувати:

- припис про усунення виявлених порушень від 20.03.2019 №25-01-009/0171, винесений інспектором праці Управління Держпраці у Чернігівській області Скоробагатою Аллою Василівною;

- постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 28.03.2019 №25-01-009/0219/98, винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Тищенком Олександром Олександровичем.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що висновки Управління Держпраці у Чернігівській області викладені в Акті щодо порушення позивачем положень Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) є помилковими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, оскільки перелічені в акті договори припинили свою дію ще в 2018 році. Також вказує, що всупереч вимогам чинного законодавства, інспектором праці акт інспекційного відвідування не було складено в останній день проведення інспекційного відвідування (07.03.2019) та не було надано позивачу для ознайомлення та підпису. Такий Акт отримано позивачем 12.03.2019.

Крім наведеного, звертає увагу суду, що відсутні підстави вважати, що договорами цивільно-правового характеру встановлено час початку та закінчення надання послуг виконавцем щоденно, оскільки договорами встановлено лише обов`язок замовника щодо забезпечення доступу виконавця до місця виконання зобов`язання, згідно правил внутрішнього трудового розпорядку. Крім того, договорами, що були укладені з фізичними особами, не передбачено жодних умов, виходячи зі змісту яких можливо зробити висновок, що позивач був зобов`язаний здійснювати організацію саме трудового процесу. Акт містить відомості про те, що "103 працівника протягом певного періоду працювали без кінцевого результату надання послуг, без визначення переліку завдань роботи, їх видів, кількісних та якісних характеристик у вигляді конкретних фізичних величин, а систематично виконували певні трудові функції згідно режиму роботи підприємства". Втім, положеннями договорів цивільно-правового характеру не встановлюється обов`язок виконання фізичними особами трудових функцій, не встановлюється режим роботи, не визначається систематичність надання послуг.

Також, ані у Акті, ані у оскаржуваній постанові жодним чином не зазначено про те, що вище переліченим особам було роз`яснено їх трудові права та обов`язки, ці особи були проінформовані під розписку про умови праці, наявність небезпечних і шкідливих виробничих факторів, ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку, графіком роботи та робочих змін, колективним договором, пройшли інструктаж з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони. Отже, на думку позивача, висновки про те, що фізичні особи виконували саме трудові функції згідно режиму роботи підприємства є безпідставними та не підтверджені жодним належним та допустимим доказом.

Позивач зазначає, що розділом 5 договорів цивільно-правового характеру встановлено межі відповідальності за порушення зобов`язання сторонами, а саме п.5.1 визначає, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов договору згідно з діючим законодавством. Тобто, договорами встановлена цивільна майнова відповідальність, що за загальним правилом є повною, оскільки умовами договорів не встановлено обмежень щодо відшкодування шкоди більш ніж встановлена оплата за послуги. Також звертає увагу, що п.4.2 договорів цивільно-правового характеру встановлює порядок розрахунку за надані послуги, а саме: розрахунок здійснюється на підставі підписаних актів наданих послуг. При проведенні інспекційного відвідування ПП "Седам-Маркет" інспектор праці не встановлював наявність у відносинах, що мали місце між об`єктом відвідування та фізичними особами, таких ознак трудових відносин як: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації. У вищезгаданих договорах не зазначено жодних умов щодо трудових обов`язків виконавців, часу виконання послуг, а також матеріальної відповідальності у розумінні КЗпП України. Тобто вказані договори не містять умов організації трудової діяльності та не є трудовими угодами. Вказані у Акті фізичні особи ніколи не зверталися до ПП "Седам-Маркет", в особі його органу управління, уповноваженого на прийняття на роботу, із заявою (усною або письмовою) про прийняття на роботу; паспорт, трудову або медичну книжки та інші документи, необхідні для прийому на роботу, вказані особи ПП "Седам-Маркет" ніколи не надавали, трудові договори між позивачем та зазначеними особами ніколи не укладалися. Так само об`єктивно відсутні будь-які докази того, що за розпорядженням уповноваженого органу управління позивача чи з відома такого органу, вказаних осіб було допущено саме до виконання трудових обов`язків. Цивільні правовідносини між ПП "Седам-Маркет" та громадянами, вказаними у приписі, були припинені у зв`язку із закінченням строку дії договорів надання послуг, які були укладені в 2018 році, і станом на момент проведення інспекційного відвідування та на момент винесення припису не існували. Винагорода за договорами цивільно-правового характеру за період з листопада 2018 року по березень 2019 року підприємством не виплачувалась, що відображено у Звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, на думку позивача, ані станом на момент проведення інспекційного відвідування, ані станом на момент винесення припису у ПП "Седам-Маркет" не мав місце факт допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин шляхом укладання з громадянами договорів, які мають ознаки трудового договору.

Крім зазначеного, позивач звертає увагу, що при проведенні інспекційного відвідування ПП "Седам-Маркет" на предмет додержання законодавства про працю з 01.03.2019 по 07.03.2019 Головне управління Держпраці у Чернігівській області діяло всупереч положенням ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки позаплановий захід державного контролю за тим самим фактом вже було проведено раніше. Також вказує, що із вказаних відповідачем за переліком договорів, 13 взагалі не укладались.

Ухвалою суду від 22.04.2019 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Ухвалою суду від 12.06.2019 суд продовжив строк проведення підготовчого засідання терміном на один місяць.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та просив суд їх задовольнити. Надав також додаткові пояснення та відповідь на відзив на позов, в якому не погодився із доводами відповідача, наголошуючи на їх безпідставності.

Представники відповідача проти позову заперечили, надавши відзив на позовну заяву із додатковими поясненнями, та вказали, що обгрунтовання позивача не відповідають обставинам справи та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови про накладання штрафу та припису.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Управлінням Держпраці у Чернігівській області з 22.11.2018 по 23.11.2018 здійснювався контроль за додержанням законодавства про працю ПП "Седам-Маркет" шляхом проведення інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю. Контрольний захід проводився на підставі направлення на проведення контрольного заходу від 21.11.2018 №1285, в якому зазначалось, що під час інспекційного відвідування підлягає перевірці додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин (т.1 а.с.95).

За результатами проведення контрольного заходу було складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 23.11.2018 №25-01-100/0806, в якому зазначено, що під час проведення інспекційного відвідування ПП "Седам-Маркет" порушень трудового законодавства в частині оформлення трудових відносин з працівниками не виявлено (т.1 а.с.96-99).

27.02.2019 враховуючи інформацію службової записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Луцишиної В.М. (т.3 а.с.102) начальником Управління Дорошенком С.В. прийнято наказ №71 про проведення інспекційного відвідування ПП "Седам-Маркет" щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин (т.3 а.с.101).

На підставі наказу Управління від 27.02.2019 №71 та направлення на проведення контрольного заходу від 27.02.2019 №253 (т.3 а.с.103) головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_2 в період з 01.03.2019 по 07.03.2019 проведено інспекційне відвідування ПП "Седам-Маркет" на предмет додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.

За результатом проведення інспекційного відвідування встановлені порушення ч.3 ст.24 КЗпП України, про що складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 07.03.2019 №25-01-009/0219 (т.1 а.с.64-81).

Як зазначено в Акті, під час інспекційного відвідування позивач надав копії договорів про надання послуг, укладених в лютому-вересні 2018 року між ПП "Седам-Маркет" (Замовник) та громадянами: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_109 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , які є ідентичними за свої змістом та містять однакові положення (т.1 а.с.113-250, т.2, т.3 а.с.1-62).

На підставі аналізу наданих договорів, відповідач дійшов висновку, що предметом цивільно-правових договорів є надання послуг, зокрема: виконання роботи з бухгалтерською документацією; з виготовлення страв в кафе-барі "Парасоль"; з обслуговування відвідувачів в кафе-барі "Парасоль"; з обвалювання м`яса; робітника залу в кафе; робітника кухні в кафе; кухонного працівника в кафе; з обслуговування відвідувачів кафе на лінії; адміністратора залу в магазині; з виконання підсобних робіт в магазині; укладання-пакування в магазині; виконання вантажних робіт в магазині; виконання вантажних робіт на складах; з прибирання службових приміщень магазину; з спостереження за продажем товару в магазині; з підготовки до продажу та продажу товарів в магазині; з підготовки до продажу та продажу товарів з виконанням касових операцій в магазині; водія автотранспортних засобів; оператора комп`ютерного набору, виходячи з наступного.

Відповідач вважав, що ПП "Седам-Маркет" укладено цивільно-правові договори з вище переліченими 103 особами лише з метою приховати реальні трудові відносини та дійшов висновку, що вказані працівники були допущені до роботи ПП "Седам-Маркет" без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням позивача та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням ч.3 ст.24 КЗпП України.

У зв`язку з неможливістю особистого вручення Акту від 07.03.2019 №25-01-009/0219 він складений у трьох примірниках. 11.03.2019 два примірники Акту направлено рекомендованим листом з описом документів на адресу ПП "Седам-Маркет" та отриманий позивачем 12.03.2019 (т.1 а.с.62-63).

18.03.2019 позивачем подано зауваження до Акту інспекційного відвідування. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надана інспектором праці 19.03.2019 (т.1 а.с.82-83, 85-89).

20.03.2019 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Скоробагатою. B . винесено припис про усунення виявлених порушень №25-01-009/0171 (т.1 а.с.58).

28.03.2019 ПП "Седам-Маркет" подано скаргу на припис про усунення виявлених порушень від 20.03.2019 № 25-01-009/0171, яка була розглянута Управлінням у встановлений чинним законодавством термін, про що позивачу надана обрунтована письмова відповідь (лист Управління від 26.04.2019 № 02- 04/2562) (т.1 а.с.90-92, т.3 108,).

Попередньо 15.03.2019 першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Тищенком О.О. прийнято рішення №74 щодо розгляду справи про накладення штрафу. Повідомлення Управління Держпраці у Чернігівській області від 15.03.2019 за вих. № 10-04/1600 про призначення розгляду справи за фактом порушення позивачем трудового законодавства на 11 год. 10 хв. 28.03.2019 направлено рекомендованим листом 15.03.2019 за місцем знаходження позивача. Розгляд справи проводився за участю директора ПП "Седам- Маркет" ОСОБА_107 (т.3 а.с.104-105).

28.03.2019 першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Тищенком О.О. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №25-01-009/0219/98 на ПП "Седам-Маркет" у розмірі 12 894 570,00 грн (т.1 а.с.60, т.3 а.с.62-63).

Вважаючи вказану постанову та припис протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п.1 Положення про Управління Держпраці у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці 03.08.2018 №84 (далі - Положення №84) Управління Держпраці у Чернігівській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Повноваження Управління поширюються на територію Чернігівської області.

Одними із основних завдань Управлінння, згідно з п.3 Положення №84, є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно пп.5 п.4 Положення №84 Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до п.6 Положення №84 Управління для виконання, покладених на нього завдань має право, зокрема, проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Управління, безперешкодно, без попереднього повідомлення проходити до будь-яких виробничих, службових адміністративних приміщень юридичних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичних осіб, які використовують найману працю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 №877 "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877).

Згідно ст.1 Закону №877, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ч.4 ст 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Частиною 5 ст.2 вищевказаного Закону зазначені у частині четвертій цієї статті органи (в тому числі і Управління), що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст.1, ст.3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої ст.4, частин першої - четвертої ст.5, частини третьої ст.6, частин першої - четвертої та шостої ст.7, ст.ст.9, 10, 19, 20, 21, ч.3 ст.22 цього Закону.

Згідно ч.3 ст.6 вищевказаного Закону суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як встановлено ст.12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Згідно зі ст.16 вказаної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Інспекційне відвідування - це одна із форм перевірки, яке обумовлено необхідністю реалізації ст.259 КЗпП України та ст.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Так, ст.259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (чинною на момент проведення інспекційного відвідування) затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок від 26.04.2017 №295), відповідно до якого інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження). Зазначений Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно п.2 Порядку від 26.04.2017 №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці. Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Отже, Управління, як територіальний орган Держпраці, наділене правом проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема, у формі інспекційних відвідувань.

Таким чином, Закон №877 не містить імперативних норм щодо вичерпного переліку контрольних заходів, які може здійснювати Управління, а відтак інспектори праці у своїй перевірочній діяльності можуть використовувати інші форми контролю додержання суб`єктами господарювання вимог трудового законодавства, зокрема у формі інспекційного відвідування, що визначено ст.259 КЗпП України та Порядком №295.

В силу п.3 Порядку №295, контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Отже, інспектори праці, які є посадовими особами Держпраці та її територіальних органів, наділені контрольними повноваженнями на проведення інспекційних відвідувань, що підтверджується наявними службовим посвідченням.

Водночас, відповідно до пп.3 п.5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1,2,4- 7 цього пункту.

При цьому, інспекційні відвідування не є плановими (позаплановими) перевірками та не потребують будь-якого погодження.

Як встановлено судом, наказ про проведення інспекційні відвідування видано на підставі інформації службової записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернігівській області Луцишиної В.М. начальником Управління Дорошенком С.В. прийнято рішення (наказ Управління від 27.02.2019 №71) про проведення інспекційного відвідування ПП "Седам-Маркет" щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, а тому думка позивача про безпідставність проведення інспекційного відвідування позивача суперечить чинному законодавству та на увагу не заслуговує.

Крім того, не заслуговують на увагу посилання позивача щодо проведення позапланового заходу державного контролю за тим самим фактом, за яким воно вже проводилося, оскільки під час інспекційного відвідування досліджувались питання належного оформлення трудових відносин за період з 05.10.2018 по 22.11.2018, що відрізняється від періоду, який перевірявся у березні 2019 року. Також, слід звернути увагу, що Порядок №295 не обмежує орган контролю в кількості проведення інспекційних відвідувань об`єкта відвідування, періодом за який вони проводяться та обсягу документів, що можуть досліджуватися під час їх проведення. А отже, проведене у березні 2019 року інспекційні відвідування не суперечить пп.3 п.3 Порядку №295.

Так, судом встановлено, що за результатами інспекційного відвідування ПП "Седам-Маркет" було виявлено порушення ч.3 ст.24 КЗпП України, про що складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 07.03.2019 №25-01-009/0219 (т.1 а.с.64-81).

При цьому, судом встановлено, що 18.03.2019 Управлінням Держпраці у Чернігівській області було отримано зауваження до Акту інспекційного відвідування, яке 19.03.2019 розглянуто та направлена відповідь про їх розгляд.

Так, відповідно до п.29 Порядку здійснення державного контролю за додержання законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 із змінами та доповненнями, заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Враховуючи те, що позивачем були подані заперечення до Акту інспекційного відвідування, припис було надіслано після їх розгляду.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 із змінами та доповненнями, справа про накладення штрафу розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (п.4). Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу приймається уповноваженою особою не пізніше ніж через 10 днів з дати складання акту про виявлені порушення (п.3).

Таким чином, зазначена постанова встановлює конкретні строки розгляду справи про накладення штрафу на суб`єкта господарювання за порушення законодавства, які не можуть бути подовжені.

Пунктом 6 вищевказаного Порядку передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам.

Зазначені положення відповідачем дотримано.

Згідно з п.8 Порядку уповноважена посадова особа, що розглядає справу, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

З аналізу вищевикладених положень Порядку слідує, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акту складає постанову про накладення штрафу. Зазначена постанова складається у двох примірниках, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, а другий надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Як встановлено судом, позивач був присутній на розгляді справи про накладення штрафу.

Наведені обставини свідчать, що під час проведення інспекційного відвідування позивача, складання та вручення позивачу Акту інспекційного відвідування та припису про усунення виявлених порушень, а також винесення постанови про накладання штрафу Управлінням Держпраці у Чернігівській області не було допущено порушення вимог діючого законодавства.

При цьому, як вбачається з Акту інспекційного відвідування, підставою для притягнення позивача до відповідальності стала та обставина, що 103 осіб з якими позивачем укладались цивільно-правові угоди (копії в матеріалах справи) фактично перебували у трудових відносинах з ПП "Седам-Маркет". Відповідач вважає, що ПП "Седам-Маркет" уклало цивільно-правові договори лише з метою приховати реальні трудові відносини.

Так, відповідно до ст.265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків несуть відповідальність у вигляді штрафу - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України).

Перевіряючи нормативно-правове обгрунтовання підстав для накладення на позивача штрафу у розмірі 12 894 570,00 грн (125 190,00 грн *103 особи), суд зазначає наступне.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, припису та Акту інспекційного відвідування, підставою для накладення на позивача штрафу став фактичний допуск 103 громадян до роботи без оформлення трудового договору у письмовій формі та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Так, згідно ч.1 ст.1 КЗпП України, даний кодифікований акт регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

В свою чергу, ч.1 ст.9 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, зокрема, що положення цього Кодексу застосовуються до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

При цьому, Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, не передбачено здійснення вказаним органом та/або його територіальними органами контролю та/або нагляду за додержанням цивільного законодавства України юридичними та/або фізичними особами. Так само вказаний орган не має жодних повноважень щодо кваліфікації (трактування) тих чи інших цивільних або будь-яких інших правовідносин у якості трудових, а також щодо здійснення контролю та/або нагляду за правильністю ведення бухгалтерського обліку та звітності.

Тобто, в даному випадку обов`язок щодо аналізу змісту договорів та надання йому оцінки покладається на суд.

Частиною 2 ст.2 КЗпП України визначено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Частиною 1 ст.21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Верховний Суд у своїй постанові від 08.05.2018 (справа №127/21595/16-ц) дійшов висновку, що трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

В свою чергу, ч.1, 2, 3 ст.6 ЦК України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Частиною 1 ст.839 ЦК України встановлено, що підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Стаття 841 ЦК України передбачає, що підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна. Згідно ч.1 ст.843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Частиною 1 ст.850 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. Стаття 857 ЦК України передбачає, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру. При цьому, ч.1 ст.854 ЦК України вказує, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. За трудовим договором працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. При цьому за підрядним (цивільно-правовим) договором оплачується не процес праці, а її конкретні результати, на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату.

Наведений висновок щодо застосування вказаних норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі №587/1714/17.

З наведеного слідує, що за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно- правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір. В свою чергу, предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Так, абзацом першим п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" передбачено, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу.

Чинне законодавство України не містить жодного обов`язкового припису щодо того, у яких саме випадках сторони певного зобов`язання зобов`язані укладати саме трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт. Отже, потенційні сторони такого зобов`язання цілком вільні у своєму виборі форми втілення власних правових відносин, а тому вони на свій розсуд вправі визначати вид майбутнього договору, що може укладатися між ними.

Вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України (працівник може бути допущений до роботи після повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) та вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», щодо того, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком "до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором", застосовуються до трудових правовідносин.

З системного аналізу умов договорів, укладених між позивачем та фізичними особами, вбачається наступне.

Відповідно до п.2.2 договорів, виконавець зобов`язаний виконувати доручену йому роботу особисто. Згідно п.3.1, 3.2 замовник зобов`язаний надавати виконавцю всі необхідні засоби і обладнання, для виконання замовлених послуг. Забезпечувати безперешкодний доступ виконавця на територію замовника щоденно з 7:00 до 22:00 години, в робочі, вихідні, або святкові дні місяця.

Тобто, робота вищевказаних осіб не є юридично самостійною, а здійснюється у межах господарською діяльності ПП "Седам-Маркет" в робочий час, згідно режиму, встановленого позивачем.

Також, у цивільно-правових договорах не зазначено, який саме результат роботи повинен передати виконавець замовнику, а процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату, що притаманно саме трудовим правовідносинам.

Суд звертає увагу, що протягом 2018 року позивачем проводився облік робочого часу вищезазначених працівників, про що свідчать табеля обліку використання робочого часу працівників ПП "Седам-Маркет" за лютий, березень, травень 2018 року (т.3 а.с.109-114).

Статтею 29 КЗпП України встановлено, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний: роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Таким чином, зазначеним особам було роз`яснено їх трудові права та обов`язки, ці особи були проінформовані про умови праці та ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку, саме правилами внутрішнього трудового розпорядку в частині часу початку і закінчення щоденної роботи (зміни), (ст.57 КЗпП України) та часу початку і закінчення перерви у роботі (ч.2 ст.66 КЗпП України), що не заперечується і самим позивачем та зазначається ним у позові.

Також, оплата праці працівникам, з якими були укладені цивільно-правові угоди, проводилася два рази на місяць в фіксованій сумі, одночасно із виплатою заробітної плати іншим працівникам підприємства (т.3 а.с.115-130).

Так, відповідно до розрахункової відомості за березень 2018 року, напроти прізвища ОСОБА_103 зазначено посаду - водій автотранспортних засобів, залишок заробітної плати на початок березня 2018 року становить 1 346,76 грн, нараховано аванс за першу половину березня 2018 року в сумі 1 432,90 грн, залишок на кінець місяця - 1 564,11 грн.

Аналогічним чином проводилось нарахування та виплата заробітної плати іншим працівникам, з якими укладені цивільно-правові угоди.

Поряд з цим, жодним пунктом вищевказаних договорів не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик, що також підтверджує трудовий характер правовідносин, а не цивільно-правовий.

Обсяг їх обов`язків збігається з колом обов`язків найманих працівників за посадами: бухгалтера, офіціанта, обвалювальника м`яса, продавця продовольчих товарів, касира, охоронника, кухаря, оператора комп`ютерного набору, водія, прибиральника службових приміщень, адміністратора торгового залу, визначених Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 №336.

Тобто, предметом цих договорів є процес здійснення трудових функцій, а не кінцевий результат праці. В той час, як для цивільно-правових договорів, характерним було би зворотнє.

Відповідно до ст.235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За таких обставин за своїм змістом укладені з фізичними особами та зазначені в Акті інспекційного відвідування договори мають ознаки трудових, та не можуть вважатися цивільно-правовими договорами, і відповідно висновки інспектора Управління Держпраці у Чернігівській області, викладені в Акті про порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП України на думку суду є виправданими.

З огляду на наведене, суд не приймає до уваги посилання відповідача на допуск до роботи без оформлення трудових договорів 103 осіб, оскільки в судовому засіданні встановлено, що договори:

з гр. ОСОБА_21 від 20.08.2018 №218-Г1/07;

з гр. ОСОБА_108 від 01.08.2018 №128-Р/05, від 16.08.2018 №128-Р/05;

з гр. ОСОБА_53 від 22.08.2018 №225-5/08;

з гр. ОСОБА_71 від 01.09.2018 №231-14/09;

з гр. ОСОБА_73 від 01.09.2018 №220-5/09;

з гр. ОСОБА_79 від 01.08.2018 №232-Гор/09 від 16.08.2018 №232-Гор/09 ;

з гр. ОСОБА_82 від 01.08.2018 №221-8/08, від 16.08.2018 №221-8/08;

з гр. ОСОБА_83 від 01.08.2018 №240-Г1/09, від 16.08.2018 №240-Г1/09;

з гр. ОСОБА_84 від 16.09.2018 №221-8/08;

з гр. ОСОБА_91 від 09.08.2018 №213-1/08, від 16.08.2018 №213-1/08, від 01.09.2018 №213-1/08, від 16.09.2018 №213-1/08;

з гр. ОСОБА_95 від 01.09.2018 №238-10/09;

з гр. ОСОБА_98 від 01.08.2018 №197-3/07, від 16.08.2018 №197-3/07, від 01.09.2018 №197-3/07, від 16.09.2018 №197-3/07;

з гр. ОСОБА_105 від 17.09.2018 №247-Б/09; -

позивачем взагалі не укладались, а отже відповідачем не доведено, що за вказаними договорами відносини між ПП "Седам-Маркет" та вказаними особами існували. Відповідач не довів правомірність включення зазначених осіб до переліку осіб (103 особи), яких було допущено до роботи без оформлення трудових договорів, а тому суд вважає оскаржувану постанову в частині накладення штрафу у розмірі 1 627 470,00 грн (13 осіб*125 190,00 грн) протиправною, а в іншій частині такою, що скасуванню не підлягає.

Таким чином, викладений у Акті інспекційного відвідування висновок відповідача в частині вчиненого позивачем фактичного допуску громадян до роботи без оформлення трудового договору у письмовій формі та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу є обґрунтованим, відповідає дійсним обставинам справи, з точки зору відповідності чинному законодавству України, яке регламентує відповідні суспільні відносини.

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Щодо оскаржуваного припису від 20.03.2019 №25-01-009/0171 суд зазначає, що останній винесено безпідставно, оскільки перелічені в Акті договори припинили свою дію ще в 2018 році, а порушення, викладені у ньому, були усунуті ще до проведення перевірки. Тобто, за встановленого факту порушення позивачем трудового законодавства на момент дії договорів, останній був позбавлений можливості усунути порушення, щодо яких було винесено припис, оскільки на момент проведення перевірки такого порушення вже не існувало.

А отже, припис від 20.03.2019 №25-01-009/0171 належить скасувати.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова в частині накладення штрафу за допуск до роботи без оформлення трудових договорів 13 осіб та припис є протиправними та підлягають скасуванню, Таким чином, позов ПП "Седам-Маркет" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанови і припису належить задовольнити частково.

У відповідності до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною третьої цієї статті визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, відшкодуванню підлягає сплачена сума судового збору за вимогу немайнового характеру у розмірі 1 910,00 грн, та сума судового збору, сплаченого за майнові вимоги пропорційно до задоволених вимог в цій частині у розмірі 1 528,59 грн. Отже загальна сума судових витрат, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача становить 3 438,59 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "Седам-Маркет" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 20.03.2019 №25-01-009/0171, винесений інспектором праці Управління Держпраці у Чернігівській області Скоробагатою Аллою Василівною.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 28.03.2019 №25-01-009/0219/98 винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Тищенком Олександром Олександровичем в частині накладення штрафу у розмірі 1 627 470,00 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь Приватного підприємства "Седам-Маркет" 3 438,59 грн (три тисячі чотириста тридцять вісім гривень 59 коп.) судових витрат відповідно до частини задоволених вимог.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - Приватне підприємство "Седам-Маркет" (вул. Інструментальна, 5, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ 35385429);

Відповідач - Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. Пятницька,39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39779238).

Повне рішення суду складено 28.08.2019.

Суддя Л.О. Житняк