Рішення № 83879369, 14.08.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001434

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Кушика Й-Д.М.

за участю:

представника відповідача Чабана О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Барком» (місцезнаходження: 81127, вул. Виробнича, 6, с.Підбірці, Пустомитівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 25556075) (далі – позивач, ТзОВ «Барком») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, вул.Стрийська, 35, м.Львів; код ЄДРПОУ 39462700) (далі – відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0003475512 від 17.01.2018 про стягнення з ТзОВ «Барком» штрафних санкцій в розмірі 183342,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність накладення на ТзОВ «Барком» штрафу в розмірі 183342,80 грн., оскільки зазначені в акті камеральної перевірки позивача податкові накладні №5722 від 31.01.2017 по №2247 від 10.02.2017, №2302 від 12.02.2017, №2340 від 12.02.2017, №2293 від 12.02.2017, №2332 від 12.02.2017, №2172 від 10.02.2017, №2232 від 10.02.2017, №2104 від 10.02.2017, №2380 від 12.02.2017, №2281 від 12.02.2017, №2283 від 12.02.2017, №2314 від 12.04.2017, №2372 від 12.02.2017, №2311 від 12.02.2017, №2348 від 12.02.2017, №2359 від 12.02.2017, №2323 від 12.02.2017, №2338 від 12.02.2017, №2342 від 12.02.2017, №2309 від 12.02.2017, №2326 від 12.02.2017, №2363 від 12.02.2017, №2368 від 12.02.2017, №2382 від 12.02.2017 зареєстровані вчасно протягом операційного дня, в межах строків вказаних в Податковому кодексі України. Таким чином, позивач зазначає, що оскільки обов`язок щодо надсилання квитанції про прийняття або не прийняття податкових накладних лежить на органах ДФС, який ним порушено, податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних вчасно. Позивач також вказує на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача надіслане позивачу з порушенням строків надсилання. З огляду на вказане, позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 01.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву та додаткові пояснення до нього, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що на підставі акта перевірки від 13.12.2018 №1141/13-01-55-12/25556075 ГУ ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 17.01.2019 №0003475512. Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 ст.54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на позивача накладено штраф в сумі 167428,80 грн., від 16 до 30 календарних днів в сумі 14083,33 грн., від 31 до 60 календарних днів в сумі 12910,50 грн. та від 61 і більше календарних днів на суму 160,01 грн. Загальна сума штрафу становить 1833316,06 грн. Розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних є додатком до податкового повідомлення-рішення від 17.01.2019 №0003475512. Відповідач вважає, що поданими позивачем доказами не доведено обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Враховуючи наведене вказує, що податкове повідомлення-рішення від 17.01.2019 №0003475512 прийняте контролюючим органом в межах своєї компетенції, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Ухвалою від 20.06.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позивач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі його представника до суду не надходило.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ГУ ДФС у Львівській області проведена камеральна перевірка ТзОВ «Барком» з питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість, або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складено акт від 13.12.2018 №1141/13-01-55-12/25556075. Перевіркою встановлено порушення вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН податкові накладні в кількості 1902 штук за січень-травень 2017 року, серпень 2017 року, травень-серпень 2018 року.

На підставі висновків вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 17.01.2019 №0003475512, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 183342,80 грн.

Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням відповідача та нарахованими штрафними санкціями, позивач звернувся до суду.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомленні-рішення відповідача безпідставним та таким, що прийнятим з порушенням вимог Податкового кодексу України. За твердженням позивача вказані в акті перевірки податкові накладні подані ним вчасно в межах операційного дня, а тому у відповідача не було підстав для застосування до нього штрафних санкцій. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 20.1.4. п. 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Главою 8 ПК України визначені види перевірок контролюючих органів та порядок їх проведення. Відповідно до пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Статтею 76 ПК України визначено порядок проведення камеральної перевірки. Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1.).

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2.).

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу(пункт 76.3.).

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.7. статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Наказом Міністерства фінансів України № 1204 від 28.12.2015 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків. Як зазначено в пункті 2 розділу ІІ Порядку відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення, зокрема, за формою, Н - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.7. статті 201 ПК України податкова накладна з податку на додану вартість складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1. статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Суд встановив, що всі перелічені в акті перевірки ТзОВ «Барком» податкові накладні зареєстровані платником податків з порушенням встановлених ПК України строків.

Проте, позивач в позовній заяві покликається на те, що описані в акті перевірки податкові накладні, а саме: №5722 від 31.01.2017 по №2247 від 10.02.2017, №2302 від 12.02.2017, №2340 від 12.02.2017, №2293 від 12.02.2017, №2332 від 12.02.2017, №2172 від 10.02.2017, №2232 від 10.02.2017, №2104 від 10.02.2017, №2380 від 12.02.2017, №2281 від 12.02.2017, №2283 від 12.02.2017, №2314 від 12.04.2017, №2372 від 12.02.2017, №2311 від 12.02.2017, №2348 від 12.02.2017, №2359 від 12.02.2017, №2323 від 12.02.2017, №2338 від 12.02.2017, №2342 від 12.02.2017, №2309 від 12.02.2017, №2326 від 12.02.2017, №2363 від 12.02.2017, №2368 від 12.02.2017, №2382 від 12.02.2017 надіслані для реєстрації вчасно протягом операційного дня, в межах строків вказаних в Податковому кодексі України, відтак відповідно до п.120.1 ст.120-1 ПК України штрафні санкції не застосовуються.

Отже, спірним у цій справі є питання про наявність/відсутність підстав для застосування юридичної відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого пунктами 120-1.1 та 120-1.2 статті 120-1 ПК України за несвоєчасну реєстрацію цих податкових накладних чи відсутність їх реєстрації.

Суд зазначає, що відомості щодо дати та часу першої подачі до реєстрації в ЄРПН податкових накладних №5722 від 31.01.2017 по №2247 від 10.02.2017, №2302 від 12.02.2017, №2340 від 12.02.2017, №2293 від 12.02.2017, №2332 від 12.02.2017, №2172 від 10.02.2017, №2232 від 10.02.2017, №2104 від 10.02.2017, №2380 від 12.02.2017, №2281 від 12.02.2017, №2283 від 12.02.2017, №2314 від 12.04.2017, №2372 від 12.02.2017, №2311 від 12.02.2017, №2348 від 12.02.2017, №2359 від 12.02.2017, №2323 від 12.02.2017, №2338 від 12.02.2017, №2342 від 12.02.2017, №2309 від 12.02.2017, №2326 від 12.02.2017, №2363 від 12.02.2017, №2368 від 12.02.2017, №2382 від 12.02.2017, зазначених в акті перевірки від 13.12.2018 №1141/13-01-55-12/25556075, та докази підтвердження відмови контролюючого органу в реєстрації цих накладних ТзОВ «Барком» на вимогу суду не надано.

Долучені позивачем до матеріалів справи на електронному носії інформації податкові накладні та квитанції про прийняття, сформовані через електронний кабінет платника, не беруться судом до уваги, оскільки більшість з цих документів не були предметом камеральної перевірки та не стосуються предмета спору. При цьому, щодо тих податкових накладних, які вказані позивачем в позовній заяві і, на його думку, надісланні для реєстрації своєчасно (зокрема податкова накладна № 5722 від 31.01.2017), позивачем на вказаному електронному носії інформації не надано доказів про дату та час їх надіслання для реєстрації, що, в свою чергу, не доводить правильності тверджень позивача.

Тобто, позивач не підтвердив суду ту обставину, про яку вказує в позовній заяві. Зокрема, що зазначені в акті перевірки податкові накладні подавалися до реєстрації в ЄРПН у визначені п.201.10 ст.201 ПК України строки, але при цьому безпідставно не були зареєстровані податковим органом.

Окрім цього, суд дослідивши долучені відповідачем до матеріалів справи копії квитанцій з датою та часом надання податкових накладних та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, встановив, що податкові накладні, які відображені в акті перевірки, були вперше подані позивачем для реєстрації тими датами, які вказані в акті перевірки.

Щодо тверджень позивача щодо надсилання позивачу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0003475512 від 17.01.2018 з порушенням строків, то суд таке до уваги не бере, оскільки з поданої на підтвердження цього факту виписки з сайту «Укрпошта», не підтверджується надсилання цим поштовим відправленням саме оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Інших доказів на підтвердження цього факту, позивачем не подано.

Окрім цього суд зазначає, що у разі, якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту видається можливим чітко встановити його зміст (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли окремі елементи спірного рішення є недотриманими.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладену у постанові від 06.08.2018 у справі №802/1198/16-а (К/9901/36492/18).

Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами контролюючого органу про те, що платник податку не дотримався визначеного статтею 201.10 ПК України строку для реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що свідчить про наявність складу податкового правопорушення, передбаченого пунктом 120-1.1. статті 120-1 ПК України.

Отже, позивачем не наведено суду аргументів на спростування вказаних висновків податкового органу, не подано доказів протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявності підстав для його скасування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючий орган прийняв обґрунтоване та законне рішення про накладення на платника податків штрафу на загальну суму 183342,80 грн.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ТзОВ «Барком», а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 27.08.2019.

Суддя Р.І. Кузан