Рішення № 83879350, 28.08.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 серпня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3242/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про зобов`язання зробити перерахунок пенсії та провести нарахування та виплату належних сум недоотриманих пенсійних виплат,-

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області, відповідно до якого, з урахуванням уточнень, позивач просить суд:

зобов`язати відповідача зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з урахуванням 16 років 04 місяця пільгового стажу роботи за Списком №1 за період часу з лютого 1982 року по червень 1998 рок на момент призначення пенсії, тобто на 10.10.2011;

зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум недоотриманих пенсійних виплат позивачу за період часу з 10.10.2011 по 17.07.2019.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що починаючи з 10.10.2011 УПФУ в м. Лисичанську Луганської області призначено позивачу пенсію за віком. При призначенні пенсії відповідачем по справі не було враховано всього періоду роботи позивача по Списку №1, та при призначенні його пенсії за даними УПФУ в м.Лисичанську пільговий стаж складав всього 14 років 01 місяць та 16 днів.

Позивач зазначає, що він має більше 22 років 11 місяців та 20 днів загального стажу роботи, із них більше 16 років стажу роботи за Списком №1 (на момент призначення пенсії).

Починаючи з 01.05.2013 за даними відповідача після проведеного перерахунку пенсії позивача, він почав отримувати пенсію відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з урахуванням 15 років 02 місяців та 08 днів його роботи за Списком №1.

У вересні 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням пільгового стажу роботи по Списку №1 та у наданій відповідачем відповіді №320/В-7 від 04.10.2018 було зазначено, що при призначенні пенсії позивачу у відповідача були відсутні додаткові документи, які б підтверджували особливі умови праці, тобто документи, які б підтверджували кількість спусків виїздів під землею. Також у цій відповіді було зазначено, що у разі надання довідок, які б підтверджували підземний характер робіт, до пільгового стажу можливо зарахування стажу підземних робіт починаючи з 01.01.2013.

Позивач зауважує, що при поданні заяви про призначення пенсії до УПФУ в м. Лисичанську ним були надані всі необхідні документи разом з оригіналами довідок, які підтверджують пільговий стаж роботи за Списком №1 (наявність більше 15 років).

У січні 2019 року позивач повторно звернувся із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідок, підтверджуючих спуски виїзди підземних робіт, та 30.01.2019 отримав відповідь за №28/В-7, відповідно до якої повідомлено, що при первинному перерахунку пенсії позивача його стаж роботи за Списком №1 вже складав не 14 років 01 місяць 16 днів, а 14 років 05 місяців та 8 днів.

УПФУ в м.Лисичанську знов не взяло до уваги наявність у позивача 15 років пільгового стажу роботи на момент призначення пенсії.

Спеціалістами УПФУ в м. Лисичанську в усній формі позивачу було повідомлено, що перерахунок його пенсії здійснено не буде, оскільки в його пенсійній справі начебто відсутні довідки, які б підтверджували підземний характер робіт, хоча разом з заявою про перерахунок пенсії позивачем необхідні довідки були надані.

01.02.2019 зі скаргою на дії спеціалістів УПФУ в м.Лисичанську позивач звернувся до ГУ ПФУ в Луганській області та в лютому 2019 року отримав відповідь №88/В-11, в якій було зазначено про наявність у ОСОБА_1 необхідного стажу роботи за Списком №1 для правильного розрахунку пенсії, з приволу чого запропоновано звернутись до УПФУ в м. Лисичанську Луганській області з заявою про проведення відповідного перерахунку пенсії із наданням оригіналів довідок, які підтверджують спуски виїзди підземних робіт.

В березні 2019 року з офіційною заявою на бланку відповідача встановленого зразку про перерахунок пенсії з оригіналами довідок, які підтверджують спуски виїзди підземних робіт, позивач звернувся до УПФУ в м.Лисичанську. Проте, спеціалісти відповідача в усній формі повідомили про те, що робити відповідний перерахунок пенсії вони не будуть.

Офіційної відповіді на заяву встановленого зразка про перерахунок пенсії з урахуванням наявності 15 років пільгового стажу роботи за Списком №1 на момент призначення пенсії, позивач до сьогодні так і не отримав. Відповідно і перерахунок пенсії не здійснено до теперішнього часу. Позивач не погоджується з діями відповідача щодо незарахування при призначенні йому пенсії наявного 15 річного пільгового стажу роботи за Списком №1, внаслідок чого звернувся до суду.

Ухвалою суду від 05.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21.08.2019 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнає та просить суд відмовити у задоволеннні позовних вимог з огляду на наступне (а.с.42,43).

Позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Лисичанську та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 10.10.2011. На час призначення пенсії позивач мав пільговий стаж за Списком № 1 у кількості 14 років 1 місяць 16 днів.

Враховуючи недостатність пільгового стажу на момент призначення пенсії, ОСОБА_1 розрахунок пенсії проведено за нормами статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виходячи з коефіцієнту страхового стажу та заробітку.

15.05.2013 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 15.05.2013 про пільговий характер праці на ВП «Шахта Новодружеська» за період роботи з 01.10.2010 по 31.12.2012.

Після проведеного перерахунку пільговий стаж позивача за Списком № 1 склав 15 років 02 місяці 08 днів, що дало право призначити йому пенсію відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Таким чином, з 01.05.2013 позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

З огляду на вищенаведене позовні вимоги, щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», на думку відповідача, є безпідставними, адже ці умови виконані з 01.05.2013.

Вимоги щодо проведення нарахувань та виплати недоотриманих сум пенсії з 10.10.2011 по 17.07.2019 також не мають жодних підстав, на думку відповідача, так як з 10.10.2011 по 01.05.2013 позивач не мав достатнього пільгового стажу роботи за Списком № 1 (хоча мав загальний календарний стаж), а в період з 01.05.2013 по теперішній час отримує пенсію на умовах ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», тому жодних недоотриманих позивачем сум пенсійних виплат не існує.

Щодо твердження позивача з приводу не розгляду його заяви про перерахунок пенсії від 04.03.2019, відповідач зазначає, що відповідно до розпорядження відповідача від 10.04.2019 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.03.2019.

Враховуючи, що заява про перерахунок пенсії не є зверненням, управління немає обов`язку повідомляти про результати розгляду заявника.

Додатково відповідачем повідомлено, що в червні 2019 року до відповідача надійшла довідка звірення документів для призначення (перерахунку) пенсії від 29.05.2019 № 313, відповідно до якої було перевірено кількість спусків в шахту позивача з 1982 року по 1997 рік, у зв`язку із великою кількістю виявлених невідповідностей пенсійна справа позивача на даний час перебуває в опрацюванні спеціалістів відповідача та надалі відбудеться перерахунок пенсії позивача.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, не прибули до суду, розгляд справи просили проводити без їх участі.

Згідно із частиною третьою статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи положення статті 194 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України та перебуває на обліку у відповідача, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями (а.с.9,14,33,34).

На підставі особистої заяви позивача управлінням Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області призначено пенсію позивачу за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 10.10.2011, що не заперечують сторони по справі (а.с.53,60). На час призначення пенсії позивачу враховано пільговий стаж за Списком № 1 у кількості 14 років 1 місяць 16 днів.

15.05.2013 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 15.05.2013 про пільговий характер праці на ВП «Шахта Новодружеська» за період роботи з 01.10.2010 по 31.12.2012.

Відповідно до розпорядження відповідача від 06.06.2013 позивачу, на підставі особистої заяви, з 01.05.2013 проведено перерахунок пенсії та враховано пільговий стаж позивача за Списком № 1 - 15 років 02 місяці 08 днів, відповідно призначено пенсію згідно зі статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (а.с.92,95).

Отже, з 01.05.2013 позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

23.01.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, відповідно до якої просив переглянути його справу щодо виходу на пенсію з 10.10.2011, повернувши увесь стаж (а.с.149).

Листом від 28.01.2019 №02-32 відповідач повідомив, що до пільгового стажу ОСОБА_1 на підземних роботах за списком №1 було зараховано періоди роботи на спеціалізованому підприємстві за фактично відпрацьований під землею час (а.с.147).

Листом відповідача від 22.02.2019 №88/В-11 позивача повідомлено про необхідність особистого звернення ОСОБА_1 до управління щодо перегляду стажу роботи на пільгових умовах за Списком №1 із заявою на проведення перерахунку пенсії та наданням необхідних довідок (а.с.17,18,172-174).

04.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою встановленого зразка щодо перерахунку виплати пенсії, надавши відповідні довідки (а.с.161-171).

Рішення щодо розгляду вищевказаної заяви позивача відповідачем не приймалось.

Натомість відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідно до розпорядження відповідача від 10.04.2019 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.03.2019.

Отже, предметом розгляду даної справи є правомірність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивачу (врахувавши періоди роботи позивача з лютого 1982 року по червень 1998 року), відповідно до його заяви про перерахунок пенсії від 04.03.2019.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" вбачається, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Отже, отримавши від позивача заяву встановленого зразка від 04.03.2019 про перерахунок пенсії, разом з відповідними довідками щодо підтвердження пільгвого стажу, відповідач, в порушення вимог Закону № 1058-IV не прийняв відповідного рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії.

При цьому судом до уваги не беруться доводи відповідача що відповідно до розпорядження відповідача від 10.04.2019 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.03.2019, оскільки частиною п`ятою статті 45 Закону України № 1058-IV чітко передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Окрім того, з розпорядження відповідача від 10.04.2019, відповідно до якого позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.03.2019, не вбачається які саме періоди зараховано відповідачем до пільгового стажу позивача.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54398764).

Зважаючи на обставини справи та з урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне застосувати частину другу статті 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та обрати у межах спірних правовідносинах належний, достатній та необхідний (ефективний) спосіб захисту порушеного права позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії від 04.03.2019 з прийняттям відповідного рішення та зобов`язання відповідача розглянути вказану заяву від 04.03.2019, прийнявши відповідне рішення згідно з вимогами частини п`ятої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 768,40 грн судового збору (а.с.4).

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з корегуванням способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 768,40 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про зобов`язання зробити перерахунок пенсії та провести нарахування та виплату належних сум недоотриманих пенсійних виплат, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 04.03.2019 з прийняттям відповідного рішення згідно із частиною п`ятою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 04.03.2019 та прийняти відповідне рішення згідно із частиною п`ятою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області (код ЄДРПОУ 21792407, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м.Лисичанськ, вул. ім.В.Сосюри, 347) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя К.Є. Петросян