Рішення № 83879154, 22.08.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2019 р. справа № 300/1309/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тимощука О.Л.,

за участю: секретаря судового засідання - Ткачук О.П.,

представника позивача - Мелінишин С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу в сумі 371 242,64 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач) 19.06.2019 звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі, також - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 371 242,64 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно не сплачено у встановлений Податковим кодексом України строк суму податкового боргу (штрафна санкція - 1 699,49 грн, пеня - 369 543,15), який виник в результаті нарахування позивачем, за наслідком проведеної перевірки, штрафних санкцій за порушення валютного законодавства та пені за порушення встановлених термінів розрахунків за експортними операціями, відповідно до податкових повідомлень-рішень №0020541306 і №0020561306 від 12.07.2017.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), судовий розгляд справи призначено на 15.07.2019 (а.с.1-2).

На адресу суду від відповідача повернувся конверт із вмістом - копією ухвали про відкриття провадження та судовою повісткою. Згідно із довідкою поштового відділення, поштове відправлення повернуто у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання (а.с.27-32).

Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У судове засідання , призначене на 15.07.2019 відповідач не з`явився , причини неявки суду невідомі, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлений належним чином.

З огляду на неявку відповідача судом ухвалено відкласти розгляд справи до 12.08.2019 (а.с.34).

З метою повідомлення відповідача про стан розгляду справи, 15.07.2019 судом також направлено запит до Управління ДМС України в Івано-Франківській області щодо доступу до персональних даних (а.с.37).

У відповідь 19.07.2019 на електронну адресу суду надійшло повідомлення від Управління ДМС України в Івано-Франківській області, яким підтверджено реєстрацію відповідача з 29.11.1993 за адресою АДРЕСА_1 (зворотна сторона а.с.40).

Судом повторно, 19.07.2019 направлено на підтверджену листом Управління ДМС України в Івано-Франківській області адресу відповідача повістку про виклик до суду (а.с.42).

Однак, до суду повторно повернувся конверт із вмістом - судовою повісткою, у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення (а.с.44-46).

У судове засідання відповідач повторно не з`явився, жодних заяв чи клопотань стосовно відкладення розгляду справи чи обґрунтування причин неявки до суду не надходило.

Згідно із приписами частини 3 статті 205 КАС України, у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

У судовому засіданні 12.08.2019 представник позивача проти подальшого розгляду справи за відсутності відповідача не заперечила (а.с.48).

З огляду на витребування у представника позивача додаткових письмових доказів, судом ухвалено відкласти розгляд справи, наступне судове засідання призначено на 22.08.2019.

Від представника позивача на адресу суду 20.08.2019 надійшли додаткові пояснення по суті позовних вимог №769/09-19-10-03/08 від 16.08.2019 (а.с.55-58). У наданих поясненнях представник зазначила, що у період з 01.07.2014 по 31.05.2017 відповідач, я фізична особа-підприємець, здійснював зовнішньоекономічні операції експорту; проведеною позивачем перевіркою з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності з 01.07.2014 по 31.05.2017 встановлено ряд порушень, внаслідок чого і нараховано штрафну санкцію та пеню, що підлягають стягненню в судовому порядку.

У судове засідання 22.08.2019 відповідач також не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 , починаючи з 01.12.2005 по 06.10.2017 здійснював підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.20-22).

Судом встановлено, що на підставі направлення та наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 13.06.2017 проведено позапланову виїзну документальну перевірку відповідача з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.07.2014 по 31.05.2017.

За результатами перевірки складено Акт від 27.06.2017 №612/09-19-1304/ НОМЕР_1 (а.с.59-67). Згідно із висновками, зазначеними в Акті перевірки, позивачем встановлено прострочення відповідачем дебіторської заборгованості в сумі 5 339,36 EUR (при проведенні розрахунків з нерезидентом Фірмою "KERIMBIR ORMAN URUNLERI YILMAZ BIRIKTIR" (DANCI MILAUDINPRINAR CD. №131, DUZCE, TURKIYE) по контракту №8 від 12.06.2014); прострочення відповідачем дебіторської заборгованості в сумі 16 234 EUR (при проведенні розрахунків з нерезидентом Фірмою "OLEXHOLZ UG" (16515 ORANIENBERG. RUDOLF-GROSSE STR. 12 GERMANY) по контракту №4 від 06.01.2014. В результаті вказаних порушень, позивачем нараховано пеню, передбачену статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94 на загальну суму 369 543,15 грн, та накладено штраф, у відповідності до приписів абзацу 8 пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Національного банку України від 08.02.2000 №49.

Примірник Акту відповідачем отримано 27.06.2017, що підтверджується особистим підписом останнього (а.с.67).

На підставі висновків перевірки, що викладені у Акті, позивачем складено податкові повідомлення-рішення від 12.07.2017 №0020541306 про застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства в сумі 1 700 грн (з огляду на часткову переплату в розмірі 0,51 грн, залишок штрафу, що підлягає сплаті становить 1 699, 49 грн) та №0020561306 про нарахування пенсі за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортними операціями в сумі 369 543,15 грн (а.с.16 та зворотна сторона).

Вказані податкові повідомлення-рішення отримано відповідачем особисто 18.07.2017, що підтверджується відміткою на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.17).

У зв`язку із самостійною несплатою грошового зобов`язання, позивачем направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №10304-17 від 19.08.2017 на суму 371 352,82 грн. Вказане підтверджується копією корінця податкової вимоги та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.18). Вищезазначену податкову вимогу отримано відповідачем особисто, та станом на момент розгляду справи відомості щодо оскарження останньої відсутні.

Судом встановлено, що на момент розгляду даної справи визначений позивачем борг у повному обсязі відповідачем не сплачено, в результаті чого, не погашеним залишається борг в розмірі 371 242,82 грн. Зазначене підтверджується довідкою про борг за платежами від 25.03.2019, довідкою-розрахунком від 25.03.2019 та витягом з інтегрованої картки платника щодо пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства (а.с.10, 11, зворотна сторона а.с.19).

З метою стягнення податкового боргу, реалізуючи приписи підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, позивач звернувся із позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі, також - ПК України), зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94 (надалі, також - Закон №185/94) передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації (z0374-12)) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Згідно з підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Пунктом 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 №49 передбачено, що невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:

- порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Згідно із наявним в матеріалах справи розрахунком штрафних санкцій за порушення валютного законодавства за період з 01.07.2014 по 31.05.2017 (а.с.68), позивачем розраховано розмір штрафу, виходячи з 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (170 грн) за кожне несвоєчасне подання відповідачем декларації. Загальна сума штрафу становить 1 700 грн.

До матеріалів справи представником позивача долучено також розрахунок нарахування пені за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (код платежу 21081000) за період з 01.07.2014 по 31.05.2017 (а.с.15), згідно із яким, за 930, 965 та 951 день прострочки позивачем нараховано пеню у загальному розмірі 369 543,15 грн.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідач свого обов`язку із сплати штрафної санкції та пені, відповідно до отриманих податкових повідомлень-рішень, у встановлений законодавством строк, не виконав.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із приписами статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно із пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2. статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи те, що на момент судового розгляду даної справи відповідач не надав суду підтвердження сплати податкового боргу в загальному розмірі 371 242,64 грн, вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку. З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно зі змістом частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) в дохід бюджету податковий борг в сумі 371 242 (триста сімдесят одна тисяча двісті сорок дві) гривні 64 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 39394463;

Відповідач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 .

Рішення складене в повному обсязі 27 серпня 2019 р.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.