Рішення № 83878379, 12.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року Справа № 160/4400/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Позивача-1: ОСОБА_1 , Позивача-2: ОСОБА_2 , Позивача-3: ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10.05.2019р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) Позивач-1: ОСОБА_1 , Позивач-2: ОСОБА_2 , Позивач-3: ОСОБА_3 звернулися з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просять:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачам-1, 2, 3, вдовам учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які померли від захворювань, отриманих при ліквідації аварії на ЧАЕС у порядку ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991р.;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачам-1, 2, 3 вдовам учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які померли від захворювань, отриманих при ліквідації аварії на ЧАЕС, починаючи з 01.10.2017р. у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом з 1 січня відповідного року у порядку ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991р.

Свої позовні вимоги позивачі-1, 2, 3 обґрунтовують тим, що вони є вдовами інвалідів - ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які безпосередньо брали участь у ліквідації аварії та її наслідків під час проходження спеціальних військових зборів, були військовослужбовцями, які проходили військову службу з ліквідації аварії на ЧАЕС та померли від захворювань, пов`язаних з ліквідацією аварії на ЧАЕС, а тому позивачі-1, 2, 3 вважають, що вони мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Як зазначають позивачі-1, 2, 3, 03.11.2018р. вони звернулися до пенсійного органу із заявами, в яких просили забезпечити проведення перерахунку їхніх пенсій в розмірі відшкодування збитків із застосуванням п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої Законом на 01.01.2017р. за матеріалами пенсійної справи із 01.10.2017р. з подальшим нарахуванням згідно постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017р. та відповідно до ст.59 Закону України №796 з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року, проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило їм у проведенні такого перерахунку пенсії. Позивачі з такими діями відповідача не погоджуються та вважають їх протиправними, оскільки їх чоловіки у період ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС були військовозобов`язаними, призваними на військові збори, а відповідно до Закону СРСР «Про загальний військовий обов`язок» (чинного на момент проходження чоловіками позивачів таких військових зборів) було визначено, що військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов`язані користуються всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод та несуть усі обов`язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР. Окрім того, позивачі-1, 2, 3 в обґрунтування своїх вимог вказують, зокрема, на те, що рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019р. №1-р(ІІ)2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Також і в обґрунтування своїх вимог позивачі-1, 2, 3 посилаються на рішення Європейського Суду з прав людини та Конституційного Суду України.

Ухвалою суду від 28.05.2019р. було відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.2).

19.06.2019р., на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, відповідач подав до канцелярії суду письмовий відзив на позов, у якому просив відмовити позивачам у задоволенні їх позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що чоловіки позивачів-1, 2, 3 брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов`язані призвані на військові збори та у вказаний час не проходили дійсну строкову службу. Також, відповідач вказує на те, що ОСОБА_3 отримує пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пенсію по втраті годувальника відповідно до ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796) не отримує, із заявою про перехід на інший вид пенсії не зверталася, а тому до неї не застосовуються норми ст.59 Закону №796; ОСОБА_1 в період з 01.10.2017р. по 12.11.2017р. отримувала пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та у вказаний період пенсію по втраті годувальника відповідно до ст.54 Закону №796 не отримувала, а тому до неї не застосовуються норми ст.59 Закону №796. Відповідач зазначає, що з урахуванням викладених обставин, пенсійний орган правомірно відмовив позивачам у перерахунку пенсії відповідно до вимог ст.59 Закону №796. Окрім того, відповідач зазначає, що словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнане неконституційним та втратило чинність з 25.04.2019р., як того вимагає ст.91 Закону України «Про Конституційний Суд України», а тому, на момент виникнення спірних правовідносин та звернення позивачів до управління вказана норма була чинною. В обґрунтування своєї правової позиції посилається на ухвалу Верховного Суду від 08.05.2018р. у справі №820/1148/18 та на постанову Верховного Суду від 11.12.2018р. у справі №822/1346/18 (а.с.79-82).

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку із перебуванням судді Конєвої С.О. з 22.07.2019р. по 09.08.2019р. включно у щорічній відпустці, дана справа вирішується 12.08.2019р.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду адміністративної справи за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

З 21.02.1976р. ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , 1958 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, наявною у справі (а.с.9).

В період з 22.04.1989р. по 28.07.1989. ОСОБА_4 перебував на спеціальних зборах при військовій частині 15362 та виконував урядове завдання по ліквідації наслідків на ЧАЕС, отримав дозу випромінювання 3,225 м/бер, що підтверджується копіями архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №47554 від 26.01.2010р., військового квитка НОМЕР_7 , довідки Військової частини №206 від 28.07.1989р., довідки Покровсько-Тернівського об`єднаного районного військового комісаріату №4/1542 від 20.08.2018р. (а.с.9-10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (чоловік позивача-1) помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, наявною в матеріалах справи (а.с.9-зворот).

При цьому, зі змісту експертного висновку №5295 від 13.09.2017р. Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв`язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС вбачається, що захворювання ОСОБА_4 , яке призвело до смерті, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.10).

Згідно копії посвідчення НОМЕР_8 від 13.10.2017р. ОСОБА_1 є дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, що наявна в матеріалах справи (а.с.9).

З 13.11.2017р. ОСОБА_1 отримує пенсію по втраті годувальника в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується копією розпорядження №807735 від 20.11.2017р., наявною у справі (а.с.92).

03.11.2018р., засобами поштового зв`язку, представник ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про проведення перерахунку її пенсії в порядку ст.59 Закону №796 (а.с.20,40-41,61,72).

Листом №Б17551-18 від 13.11.2018р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило представника ОСОБА_1 про відсутність у останньої права на перерахунок пенсії відповідно до положень ст.59 Закону №796, оскільки основною умовою застосування даної норми є участь особи у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби, тоді як чоловік позивача-1 ОСОБА_4 проходив дійсну строкову службу з 15.05.1977р. по 28.05.1979р., а брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 23.04.1989р. по 28.07.1989р., що підтверджується копією відповідного листа (а.с.43-44,57,68,88).

З 12.09.1965р. ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , 1940 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, наявною у справі (а.с.16-зворот).

В період з 25.07.1986р. по 21.08.1986. ОСОБА_5 перебував на спеціальних зборах при військовій частині 32207 та приймав участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС, що підтверджується копіями довідки Військової частини 32207 №19/978 від 19.08.1986р., військового квитка НОМЕР_9 , наявними у справі (а.с.14, 16-зворот).

Зі змісту копії посвідчення серії НОМЕР_3 від 06.05.2009р. ОСОБА_5 віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що наявна в матеріалах справи (а.с.13-зворот).

19.10.2013р. ОСОБА_5 (чоловік позивача-2) помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, наявною в матеріалах справи (а.с.16).

При цьому, зі змісту експертного висновку №289 від 03.04.2014р. Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії по установленню зв`язку захворювань, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вбачається, що захворювання ОСОБА_5 , яке призвело до смерті, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.13).

Згідно копії посвідчення №509203 від 27.05.2014р. ОСОБА_2 є дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, що наявна в матеріалах справи (а.с.13-зворот).

ОСОБА_2 отримує пенсію по втраті годувальника в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується копією перерахунку пенсії від 01.08.2019р., наявною у справі (а.с.108).

03.11.2018р., засобами поштового зв`язку, представник ОСОБА_2 звернувся до пенсійного органу із заявою про проведення перерахунку її пенсії в порядку ст.59 Закону №796 (а.с.20,40-41,61,72).

Листом №Ж17556-18 від 14.11.2018р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_2 про відсутність підстав для обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015р. №851, оскільки за даними пенсійної справи чоловік позивача-2 ОСОБА_5 проходив дійсну строкову службу з 11.11.1959р. по 25.12.1964р., а брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 27.07.1986р. по 28.07.1986р. та з 01.08.1986р. по 21.08.1986р., що підтверджується копією відповідного листа (а.с.34-35,58,69,89-90).

З 06.02.1974р. ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , 1946 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, наявною у справі (а.с.19).

В період з 15.07.1987р. по 27.09.1987р. ОСОБА_6 перебував на спеціальних зборах при військовій частині 73413 та приймав участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС, що підтверджується копіями довідки Військової частини 73413 №988/37 від 27.09.1987р., військового квитка НОМЕР_4 , наявними у справі (а.с.15-зворот,18).

24.11.2014р. ОСОБА_6 (чоловік позивача-3) помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, наявною в матеріалах справи (а.с.15).

При цьому, зі змісту експертного висновку №575 від 11.02.2015р. Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв`язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС вбачається, що захворювання ОСОБА_6 , яке призвело до смерті, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.15).

Згідно копії посвідчення НОМЕР_10 від 25.03.2015р. ОСОБА_3 є дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, що наявна в матеріалах справи (а.с.18).

З 07.10.2000р. ОСОБА_3 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується копіями протоколу №13 від 10.10.2000р., розпорядження №149518 від 07.05.2015р. та перерахунку пенсії від 25.06.2019р., наявними у справі (а.с.93-94,109).

03.11.2018р., засобами поштового зв`язку, представник ОСОБА_3 звернувся до пенсійного органу із заявою про проведення перерахунку її пенсії в порядку ст.59 Закону №796 (а.с.20,40-41,61,72,89).

Листом №К1755-18 від 15.11.2018р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_3 про відсутність підстав для обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015р. №851, оскільки за даними пенсійної справи чоловік позивача-3 ОСОБА_6 проходив дійсну строкову службу з 05.10.1965р. по 27.05.1968р., а брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 13.07.1987р. по 30.09.1987р., а також і, що ОСОБА_3 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується копією відповідного листа (а.с.47-49,59-60,70-71,85-87).

Вказаний спір виник у зв`язку з незгодою позивачів-1, 2, 3 із діями відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії їм, вдовам учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які померли від захворювань, отриманих при ліквідації аварії на ЧАЕС у порядку ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991р. у зв`язку з чим позивачі просять захистити їх права шляхом визнання таких дій протиправними та зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачам-1, 2, 3 вдовам учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які померли від захворювань, отриманих при ліквідації аварії на ЧАЕС, починаючи з 01.10.2017р. у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом з 1 січня відповідного року у порядку ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991р.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову в частині зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачам-1, 2 у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом з 1 січня відповідного року у порядку ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991р. з 25.04.2019р. з урахуванням фактично виплачених сум, виходячи з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення регламентовано Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 р. № 796-XII (далі - Закон №796).

Згідно ч.2 ст.59 Закону №796 визначено, що військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Частиною 3 ст.59 Закону №796 (в редакції чинній з 01.10.2017р.) встановлено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Аналіз ч.3 ст.59 Закону №796 свідчить про те, що нею було визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Разом з тим, 25.04.2019 Конституційним Судом України ухвалено рішення №1-р(II)/2019, яким вирішено:

1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від28.02.1991 №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від28.02.1991 №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Наведене рішення Конституційного Суду України набрало чинності 25.04.2019р. згідно до вимог ст.91 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Так, приймаючи вищенаведене рішення, Конституційний Суд України виходив із того, що на конституційному рівні визначені гарантії соціального захисту громадян, які перебувають на службі в органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, тобто виконують військовий обов`язок, а також осіб, які втратили здоров`я внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та потребують його відновлення, постійної медичної допомоги й соціального захисту з боку держави. Держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.

Законом №796 визначаються основні положення щодо порядку реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення (абзац другий преамбули до Закону №796).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №796 Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Стаття 9 Закону №796 визначає осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до яких належать, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків (пункт 1).

Згідно з приміткою до статті 10 Закону №796 до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Військовослужбовці, які виконували військовий обов`язок під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мали однаковий статус, однакові обов`язки та функції, в результаті виконання яких їх здоров`ю заподіяна шкода.

Особливості призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також і членам їх сімей у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені у статті 59 Закону №796.

З аналізу викладеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за частиною третьою статті 59 Закону №796 та обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов`язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.

Отже, військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов`язку, та члени їх сімей у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності.

Таким чином, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.

Так, як вбачається з матеріалів справи, з 22.04.1989р. по 28.07.1989. ОСОБА_4 (чоловік позивача-1) перебував на спеціальних зборах при військовій частині 15362 та виконував урядове завдання по ліквідації наслідків на ЧАЕС, отримав дозу випромінювання 3,225 м/бер, що підтверджується копіями архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №47554 від 26.01.2010р., військового квитка НОМЕР_7 , довідки Військової частини №206 від 28.07.1989р., довідки Покровсько-Тернівського об`єднаного районного військового комісаріату №4/1542 від 20.08.2018р. (а.с.9-10).

Також і з 25.07.1986р. по 21.08.1986. ОСОБА_5 (чоловік позивача-2) перебував на спеціальних зборах при військовій частині 32207 та приймав участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС, що підтверджується копіями довідки Військової частини 32207 №19/978 від 19.08.1986р., військового квитка НОМЕР_9 , наявними у справі (а.с.14, 16-зворот).

Окрім того, з 15.07.1987р. по 27.09.1987р. ОСОБА_6 (чоловік позивача-3) перебував на спеціальних зборах при військовій частині 73413 та приймав участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС, що підтверджується копіями довідки Військової частини 73413 №988/37 від 27.09.1987р., військового квитка НОМЕР_4 , наявними у справі (а.с.15-зворот,18).

Позивачі-1, 2 ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) отримують пенсію у разі втрати годувальника в розмірі фактичних збитків згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується копіями розпорядження №807735 від 20.11.2017р., перерахунку пенсії від 01.08.2019р., наявними у справі (а.с.92,108).

Отже, з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19 (№1-р(II)/2019) від 25 квітня 2019 року, що набрало чинності з 25.04.2019р. згідно ст.91 Закону України «Про Конституційний Суд України», яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі змінами, суд приходить до висновку, що позивачі-1, 2, які отримують пенсію у разі втрати годувальника в розмірі фактичних збитків згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», отримали право на перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, з 25 квітня 2019 року.

Таким чином, підлягають частковому задоволенню позовні вимоги позивачів-1, 2 про зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачам-1, 2 у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом з 1 січня відповідного року у порядку ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991р. лише з 25.04.2019р. з урахуванням положень ст.91 Закону України «Про Конституційний Суд України», якими передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

А виходячи з вимог ст.91 Закону України «Про Конституційний Суд України» щодо набрання вищенаведеного рішення законної сили з дня його ухвалення з приводу неконституційності словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позовні вимоги позивачів-1, 2 в частині зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії по втраті годувальника з 01.10.2017р. задоволенню не підлягають.

Також і не підлягають задоволенню позовні вимоги позивачів-1, 2, 3 в частині визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачам-1, 2, 3, вдовам учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, які померли від захворювань, отриманих при ліквідації аварії на ЧАЕС у порядку ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991р., оскільки станом на день звернення позивачів до відповідача із заявами про перерахунок їм пенсій пенсійний орган діяв у відповідності до вимог чинного законодавства.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку її пенсії, вдові учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, який помер від захворювання, отриманого при ліквідації аварії на ЧАЕС у порядку ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991р. та зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату її пенсії, вдові учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, який помер від захворювання, отриманого при ліквідації аварії на ЧАЕС, починаючи з 01.10.2017р. у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом з 1 січня відповідного року у порядку ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991р., виходячи з наступного.

Так, як вбачається з матеріалів справи, з 07.10.2000р. ОСОБА_3 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується копіями протоколу №13 від 10.10.2000р., розпорядження №149518 від 07.05.2015р. та перерахунку пенсії від 25.06.2019р., наявними у справі (а.с.93-94,109).

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 отримує пенсію у разі втрати годувальника в розмірі фактичних збитків згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відповідно і на неї не може розповсюджуватися дія ч.3 ст.59 Закону №796.

Позивачем ОСОБА_3 також і суду не було надано жодних доказів звернення до відповідача із заявою про перехід з одного виду пенсії (за віком) на інший (пенсія по втраті годувальника).

З урахуванням викладеного, у адміністративного суду відсутні правові підстави для задоволення даного адміністративного позову в частині вищезазначених позовних вимог ОСОБА_3 про перерахунок її пенсії у разі втрати годувальника, оскільки такий вид пенсії вона не отримує, а тому така пенсія не підлягає перерахунку.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивачів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не вбачає підстав для їх розподілу у порядку, встановленому ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачами-1, 2, 3 не надано жодних доказів, які б підтверджували понесення ним будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи з урахуванням того, що позивачі, як дружини померлих громадян, віднесених до 1 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільнені від сплати судового збору за п.10 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Позивача-1: ОСОБА_1 , Позивача-2: ОСОБА_2 , Позивача-3: ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом з 1 січня відповідного року у порядку ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991р. з 25.04.2019р. з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом з 1 січня відповідного року у порядку ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991р. з 25.04.2019р. з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва