Ухвала суду № 83878364, 27.08.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 серпня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2576/19 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Ксензюк А.Я., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області в особі Луцького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області в особі Луцького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність в оформленні та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітньому ОСОБА_2 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ; зобов`язання оформити та видати паспорт неповнолітньому ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, з проставленою відміткою місця проживання - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматичної обробки персональних даних.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У контексті наведеного позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги, звернені до конкретного відповідача.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

В позовній заяві позивач просить визнати протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби України у Волинській області «в особі» Луцького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області. Так само сформульована позовна вимога зобов`язального характеру.

Слід зауважити, що відповідно до частини третьої статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

При цьому КАС України не містить положень, за якими орган державної влади чи інший суб`єкт може бути учасником справи «в особі» іншого такого суб`єкта. Визначення відповідачем Управління Державної міграційної служби України у Волинській області «в особі» Луцького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області не дозволяє чітко встановити, до кого безпосередньо звернені позовні вимоги, що не сприяє вирішенню спору протягом розумного строку.

Отже, позивачу необхідно уточнити відповідача, до якого заявлено позовні вимоги з чітким викладенням змісту позовних вимог щодо нього, а в разі подання позову до декількох відповідачів - змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач у позовній заяві вказала, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

З приводу наведеної обставини необхідно зазначити наступне.

ОСОБА_1 у розумінні статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України є законним представником свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 та звернулася з даним позовом до суду в його інтересах.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються громадяни, які захищають у суді права та інтереси інших осіб, за умови, якщо останні мають пільги щодо сплати судового збору відповідно до законодавства.

Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору, а тому позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Вказана правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15 січня 2018 року у справі № 607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22 листопада 2018 року у справі № 754/16008/17.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду даної позовної заяви.

Як установлено частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921 грн.

Таким чином, оскільки позивач - фізична особа подав позовну заяву, що має немайновий характер, тому така позовна заява повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 768 грн. 40 коп. (1921 грн. х 0,4).

Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви, а саме, шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви, у якій визначити, хто є відповідачем у справі (до кого безпосередньо звернені позовні вимоги); сплатити судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. та надати до суду оригінал відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо).

Керуючись статтями 160,161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області в особі Луцького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя А.Я. Ксензюк