Рішення № 83876712, 19.08.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8553/18

(2/199/2020/19)

РІШЕННЯ

Іменем України

19.08.2019

м. Дніпро

справа №199/8553/18

провадження № 2/199/2020/19

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Столяренко А.І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах себе та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, де третя особа ОСОБА_2 , про скасування рішення державного реєстратора та скасування запису про право власності, -

за участю учасників справи:

представників позивача ОСОБА_4 , адвоката Стасюк В.О.,

представника відповідача ОСОБА_5 ,

представника третьої особи - адвоката Маркело В.О.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року позивач звернулася до суду в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, де третя особа ОСОБА_2 , про скасування рішення державного реєстратора та скасування запису про право власності.

В обґрунтування позову зазначивши, що на підставі договору купівлі-продажу від 20.06.2008, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. та зареєстрованого в реєстрі за №6506, їй та її малолітній доньці належить по Ѕ частці квартири АДРЕСА_1 .

З інформації, наданої 19.06.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, позивачу стало відомо, що власником ј частини квартири АДРЕСА_1 , стала ОСОБА_2 на підставі рішення суду, серія та номер: 22-ц/774/9173/13, виданий 15.10.2013, видавник: апеляційний суд Дніпропетровської області, додаткове рішення суду, серія та номер: провадження №22-ц/774/9173/13, виданий 29.05.2014, видавник: апеляційний суд Дніпропетровської області.

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14229398 від 04.07.2014 приймала державний реєстратор Дніпропетровського міського управління юстиції Мажара Наталія Іванівна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 399919512101, номер запису про право власності: 6229580.

Позивач вважає, що вищезазначене рішення державного реєстратора прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Так, при проведенні державної реєстрації права власності на ј частину квартири АДРЕСА_1 , державний реєстратор не звернув уваги на той факт, що на вказану квартиру була накладена заборона на її відчуження на підставі ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 листопада 2009 року по справі №2-5262/2009. Вказана заборона на відчуження квартири ніким не знята та залишається чинною, а тому у державного реєстратора не було повноважень на реєстрацію права власності на ј частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, з урахуванням уточненої позовної заяви, позивач просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14229398 від 04.07.2014 на ј частину квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 399919512101, за ОСОБА_2 , прийняте державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Мажарою Наталією Іванівною та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності за №6229580, внесений на підставі рішення державного реєстратора Дніпропетровського міського управління юстиції Мажари Наталії Іванівни, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14229398 від 04.07.2014, стягнути судові витрати з відповідача (а.с.1-10, 89-96).

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2018 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі з підстав п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України (а.с.12).

Постановою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпропетровського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2018 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження (а.с.39, 40-43).

Ухвалою суду від 28 лютого 2019 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (а.с.48).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана судова справа надійшла в провадження судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Подорець О.Б. у зв`язку з перебуванням судді Скрипник О.Г. у відрядженні (а.с.52).

Ухвалою від 01 квітня 2019 року справу прийнято до свого провадження (а.с.53).

Ухвалою суду від 30 липня 2019 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до розгляду по суті (а.с.238).

19 серпня 2019 року справу розглянуто по суті з ухваленням рішення.

В судовому засіданні представник позивача Стасюк В.О. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в уточненій позовній заяві. Зокрема зазначив, що ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11 листопада 2009 року по справі №2-5262/2009 накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , а тому державний реєстратор не був повноважним проводити реєстрацію ј частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Представник позивача ОСОБА_4 позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити з підстав викладених у нього. Крім того, зазначила, що державний реєстратор при проведенні реєстрації 04.07.2014 порушила вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також не зробила запит до КП ДМБТІ, не уточнила площу квартири, не звернула уваги на ухвалу суду від 11.11.2009 про заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 .

Представник відповідача ОСОБА_5 заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачем не доведено порушення її прав Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради і взагалі Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради не є належним відповідачем по даній справі.

Представник третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Маркело В.О. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що на час подання позову і на теперішній час позивач не є власником квартири АДРЕСА_1 , а отже не є належним позивачем, оскільки нею не доведено порушення її прав. Також вважає, що Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради не є належним відповідачем по даній справі, оскільки реєстрація була проведена державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції і доказів того, що правонаступником є Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради суду не надано. За таких обставин просила суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За змістом частини п`ятої статті 11 ЦК України цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1. ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 20.06.2008, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. та зареєстрованого в реєстрі за №6506, ОСОБА_1 та її малолітня донька ОСОБА_3 стали власниками квартири АДРЕСА_1 по Ѕ частці.

Водночас, рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року, яке набрало чинності, визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 20.06.2008, укладений між ОСОБА_4 , яка діяла на підставі довіреності, посвідченої 08 лютого 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шабашовим О.В. реєстрований №700, від імені ОСОБА_7 , та ОСОБА_1 , яка діяла за себе особисто та за малолітню доньку ОСОБА_8 , 23 листопада 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. та зареєстрованого в реєстрі за №6506, скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (а.с.120-124).

Враховуючи, що на час подання позову та на час розгляду справи у суді, стороною позивача не доведено, що її права, свободи чи інтереси у даній справі порушено, а також те, що вона не є власником спірної квартири, тому, суд вважає, що ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_9 , не є належним позивачем у даній справі.

З огляду на зазначене, суд не може погодитися з посиланнями представника позивача ОСОБА_4 проте, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 04.07.2011 визначено ідеальні частки в праві часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 , за яких частка ОСОБА_1 становить Ѕ частки квартири та частка ОСОБА_8 становить Ѕ частку зазначеної квартири, що є достатньою підставою вважати, що права та інтереси позивача та її малолітньої доньки порушено проведенням реєстрації державним реєстратором Мажарою Н.І . 04.07.2014.

Крім того, за змістом ст.53 ЦПК України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідача або замінити неналежного відповідача належним відповідачем.

Згідно ст.48 ЦПК України сторонами в справі можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Відповідачем в цивільному процесі є особа, яка на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред`явленими позовними вимогами.

Пред`являючи позов до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, позивач не обґрунтувала яким чином саме цей державний орган порушує її права та інтереси.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 висловила позицію проте, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано (п.58 постанови). Такі ж висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі №757/1660/17 від 05.12.2018 та у справі №695/500/17 від 13.03.2019.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позов пред`явлено неналежним позивачем до неналежного відповідача.

З урахуванням результату розгляду справи та у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , що діє в інтересах себе та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, де третя особа ОСОБА_2 , про скасування рішення державного реєстратора та скасування запису про право власності - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом десяти днів, але не пізніше 27 серпня 2019 року.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 .

Відповідач Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ЄРДПОУ 40392181, місце знаходження - пр. Д.Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000.

Третя особа ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_3 .

Суддя О.Б.Подорець