Рішення № 83875744, 27.08.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року Справа № 915/1380/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

без виклику сторін

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 915/1380/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький метизний завод”,

69106, Північне шоссе, 22Д, м. Запоріжжя,

до державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод”,

54055, вул. 1 Слобідська, 120, м. Миколаїв,

про стягнення заборгованості та нарахувань у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, а всього грошових коштів у сумі 13012 грн. 15 коп. за договором від 24.07.2018 №7878,-

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Запорізький метизний завод” пред`явлено позов до державного підприємства (ДП “МБТЗ”) “Миколаївський бронетанковий завод” про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 13012 грн. 15 коп., із яких: 12474 грн. - основний борг; 258 грн. 37 коп. – пеня; 104 грн. 58 коп. - 3 % річних; 175 грн. 20 коп. – сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на порушення відповідачем грошових зобов`язань за укладеним між ними договором від 24.07.2018 №7878, а саме, зобов`язань щодо оплати товару, поставленого за договором, внаслідок чого утворився основний борг, на суми якого у відповідні періоди прострочень здійснено нарахування на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також нараховано пеню згідно п. 7.2 Договору.

Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором та адвокатських послуг.

Ухвалою суду від 13.05.2019 відкрито провадження в даній справі і визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України, – п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також строк для подання заперечень, з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, – п`ять днів з моменту отримання відповіді на відзив.

Відповідач відзив у встановлений ухвалою суду від 13.05.2019 строк не подав, проте в поясненнях на позовну заяву від 02.07.2019 №1510 (вх№11096/19 від 03.07.2019) позовні вимоги ТОВ “Запорізький метизний завод” не визнав в повному обсязі з посиланням на те, що позивачем не надано суду доказів виконання ним умов п.3.3 договору та п. 5 Специфікації №1 від 04.12.2018, а тому згідно п. 3.4 договору товар вважається непоставленим і обов`язок його оплати для відповідача не настав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

24.07.2018 між ДП “МБТЗ” (далі – покупець) та ТОВ “Запорізький метизний завод” (далі – постачальник) укладено договір поставки №7878 (далі – договір), у відповідності до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених даним договором, поставити покупцю Дріт зварювальний СВ-08Г2С (далі – товар), асортимент, комплектність, кількість та вартість якого зазначається в специфікаціях, що є додатками до цього договору, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити поставлений товар в порядку та строки, передбачені даним договором (п.1.1 договору).

У відповідності до п. 3.1 Договору, поставка товару здійснюється видами транспорту, визначеними за згодою сторін. Постачальник зобов`язується поставити товар на умовах поставки DDP – склад покупця, м.Миколаїв, АДРЕСА_1 , відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів “INCOTERMS” у редакції 2010 року, якщо інші умови не визначені в специфікації.

Товар поставляється в наступні строки: 5 календарних днів з моменту підписання цього договору, якщо інший строк не визначений сторонами в Специфікації (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору, при передачі товару покупцю, постачальник зобов`язаний надати оригінали наступних документів: рахунок – фактуру; видаткову накладну; товарно – транспортну накладну; сертифікат та/або паспорт якості на товар або інший документ, що підтверджує якість товару; податкову накладну в електронному вигляді зареєстровану в ЄДРПН, а також інші документи, визначені сторонами на партію товару.

У разі ненадання/надання не в повному обсязі покупцю вищезазначених супровідних документів або надання неналежно оформлених супровідних документів, товар вважається непоставленим (п. 3.4 договору).

Згідно п. 4.1 договору, поставка здійснюється за цінами, які визначені у Специфікаціях і включають всі податки, збори й інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки постачальника, пов`язані з поставкою товару.

Оплата покупцем товару здійснюється за відповідним рахунком постачальника в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному договорі (якщо постачальник не повідомить покупцеві реквізитів іншого рахунка) (п. 5.1 договору).

Пунктом 5.2 Договору визначено, що оплата за цим договором, якщо інше не визначено в Специфікаціях, здійснюється в розмірі 100% від суми Специфікації протягом 45 календарних днів від дати прийняття покупцем товару на підставі отриманого рахунку.

Датою оплати товару вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця (п. 5.3 договору).

Згідно п. 9.3 договору, даний договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2019. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за даним договором (п. 9.3 договору).

04.12.2018 сторонами підписано специфікацію №1, в якій сторони визначили, що загальна вартість товару, що поставляється по цій Специфікації складає 12474 грн. Оплата здійснюється в розмірі 100% від суми Специфікації протягом 30 календарних днів по факту поставки товару, після приймання ВТК ДП “МБТЗ”. Термін поставки: 5 календарних днів після підписання Специфікації. Умови поставки: на склад ДП “МБТЗ” (м. Миколаїв, вул. 1-ша Слобідська, 120) за рахунок постачальника.

Тобто сторони визначили інший порядок оплати за поставлений товар, ніж визначено п. 5.2 договору.

На виконання договірних зобов`язань та на підставі специфікації №1 ТОВ “Запорізький метизний завод” поставило ДП “МБТЗ” обумовлений договором товар на загальну суму 12474 грн., що підтверджується видатковою накладною від 11.12.2018 №1103 (а.с.23) та експрес накладною “Нова пошта” (а.с. 25).

На оплату поставленого товару ТОВ “Запорізький метизний завод” виставлено відповідачу рахунок №1208 від 11.12.2018, який, за твердженням позивача, протягом встановленого специфікацією №1 строку неоплачений.

У поясненнях на позовну заяву від 02.07.2019 №1510 (вх№11096/19 від 03.07.2019) відповідач не заперечив факт поставки товару, проте позовні вимоги ТОВ “Запорізький метизний завод” не визнав в повному обсязі з посиланням на те, що позивачем не надано суду доказів виконання ним умов п.3.3 договору та п. 5 Специфікації №1 від 04.12.2018, а тому згідно п. 3.4 договору товар вважається непоставленим і обов`язок його оплати для відповідача не настав.

З таким висновком відповідача суд погодитися не може за такого.

Так як вже зазначалось, відповідно до п. 3.3 договору, при передачі товару покупцю, постачальник зобов`язаний надати оригінали наступних документів: рахунок – фактуру; видаткову накладну; товарно – транспортну накладну; сертифікат та/або паспорт якості на товар або інший документ, що підтверджує якість товару; податкову накладну в електронному вигляді зареєстровану в ЄДРПН, а також інші документи, визначені сторонами на партію товару.

У разі ненадання/надання не в повному обсязі покупцю вищезазначених супровідних документів або надання неналежно оформлених супровідних документів, товар вважається непоставленим (п. 3.4 договору).

Позивач надав відповідачу оригінали документів, передбачені п. 3.3 договору, зокрема рахунок-фактуру, видаткову-накладну, експрес накладну транспортної компанії “Нова пошта”, про що не було заперечень від відповідача, а останній отримав дані документи, отримав відповідний товар, що підтверджується видатковою накладною від 11.12.2018 №1103, тобто, не відмовився від прийняття такого товару, а тому в нього виник обов`язок з оплати отриманого товару. Тим паче, з поставки товару та настання строку її оплати пройшло достатньо часу для того, щоб відповідач відмовився від поставленого товару, що відповідачем зроблено не було та останній в подальшому тримає у себе поставлений товар, уникаючи оплати за нього.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 712 ЦК України, - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, суд визнає, що позовні вимоги ТОВ “Запорізький метизний завод” про стягнення з відповідача основного боргу у загальній сумі 12474 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Згідно наданого до суду розрахунку (а.с.5) позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 252 грн. 21 коп., яка нарахована за несвоєчасну оплату видаткової накладної від 11.12.2018 №1103 на суму 12474 грн. за період з 15.03.2019 по 25.04.2019.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У відповідності до п. 7.2 Договору, у випадку порушення більш ніж на 60 календарних днів строку оплати товару, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості.

Суд визнає обґрунтованим і правильним поданий позивачем розрахунок пені, нарахованої за період 15.03-30.05.2018 в сумі 258 грн. 37 коп., і визнає, що дану суму належить стягнути з ДП “МБТЗ”.

Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ТОВ “Запорізький метизний завод” про стягнення з відповідача нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Так, цивільним законодавством передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Суд погоджується й з поданими позивачем розрахунками 3 % річних у сумі 104 грн. 58 коп., нарахованої за несвоєчасну оплату видаткової накладної від 11.12.2018 №1103 на суму 12474 грн. за період з 14.01.2019 по 25.04.2019 та інфляційних втрат у сумі 175 грн. 20 коп. за період 15.01.2019 – 25.04.2019 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ “Запорізький метизний завод” в повному обсязі та стягнення з ДП “МБТЗ” заборгованості в загальній сумі 13012 грн. 15 коп., із яких: 12474 грн. - основний борг; 258 грн. 37 коп. – пеня; 104 грн. 58 коп. - 3 % річних; 175 грн. 20 коп. – сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції.

Позивач також просить стягнути з відповідача суму витрат на правничу допомогу у розмірі 1700 грн. за складання позову.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 ГПК України (ст. 10 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”) передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Крім цього п.2 ч. 2 ст.126 ГПК України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 129 Кодексу, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ч.3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Між ТОВ “Запорізький метизний завод” (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням “Юридична компанія Радник” (далі - Адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги б/н від 24.04.2019, за умовами якого клієнт доручив, а Адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу, зокрема представляти у встановленому порядку інтереси клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових питань в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Юридичну допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу винагороди за надану правову допомогу, в розмірі згідно додаткової угоди сторін (п. 4.1 договору).

Додатковою угодою від 24.04.2019 сторони визначили, що Адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту правничу допомогу, зокрема щодо складання та подання позову до Господарського суду Миколаївської області про стягнення заборгованості з Державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод”, винагорода за надання якої встановлена сторонами у 1700 грн., які оплачуються протягом десяти днів з моменту підписання цієї угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.05.2019 клієнтом було сплачено адвокату винагорода у розмірі 1700 грн. за складання позову до Державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод”, що підтверджується платіжним дорученням від 02.05.2019 №41664.

Отже, позивачем надано суду докази на понесення витрат на правничу допомогу в сумі 1700 грн., які згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 129 ГПК України у зв`язку з задоволенням слід покласти на відповідача.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, на відповідача (ст. 129 ГПК України).

У зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, судовий збір у сумі 1921 грн. у відповідності до ст.129 ГПК України покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, 247-252, ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький метизний завод” задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод” (54017, вул. 1-а Слобідська, 120, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 07856371) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький метизний завод”, 69106, Північне шосе, 22Д, м. Запоріжжя, ідентифікаційний код 39989779) грошові кошти в сумі 13012 грн. 15 коп., із яких: 12474 грн. - основний борг; 258 грн. 37 коп. – пеня; 104 грн. 58 коп. - 3 % річних; 175 грн. 20 коп. – сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1921 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 1700 грн.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 27.08.2019, у зв`язку із перебуванням судді Коваль С.М. у липні - серпні 2019 року у запланованій щорічній відпустці.

Суддя С.М.Коваль.