Рішення № 83872786, 21.08.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

21 серпня 2019 року Справа № 926/1137/19

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М. при секретарі судового засідання Попової К.Г. розглянувши справу №926/1137/19

За позовом заступника прокурора Чернівецької області (58001, м.Чернівці, вул. Кордуби, 21)

в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської районної державної адміністрації (59300, Чернівецької області, м. Кіцмань, вул. Незалежності, 83)

До Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» (58009, м. Чернівці, вул. Винниченка, 9а)

За участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача :

1.Департамент фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації (58010, м.Чернівці, вул. Грушевського,1)

2.Західний офіс Державної аудиторської служби (м. Львів, вул. Костюшка, 8).

Про стягнення коштів в сумі 2315857,02 грн

За участю представників сторін:

Від прокурора: Балук О.М.

Від позивача: Бойда Г.В. – нач. відділу (дов. від 18.06.2019р.)

Від відповідача: Миронов С.І.- адвокат (дов. від 07.03.2019р.), Мартинюк В.І. – адвокат (дов. від 03.06.2019р.)

Від третіх осіб:

1. Чобан Ю.І. - заст.директора департаменту (дов.№21 від 15.07.19р.)

2. Колотило К.Г.- заст.нач.управління (дов. № 13-35/4220-2019 від 11.07.2019р.), Голубова ОСОБА_1 . ОСОБА_2 . – заст.нач.юри.відділу (дов. № 13-35/95-2019 від 04.01.2019р.)

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Чернівецької області звернувся з позовною заявою в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської районної державної адміністрації 26.04.2019 року до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» про стягнення коштів в сумі 2315857,02 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що на підставі договору про фінансування пільг та субсидій населенню на оплату газу від 29.01.2013 р. № 05/26 позивач як розпорядник бюджетних коштів здійснював розрахунки з відповідачем як постачальником природного газу по відшкодуванню пільг та субсидій, пов`язаних із споживанням природного газу населенням, відповідно до обсягів субсидій, затверджених місцевими бюджетами на поточний рік, отриманої субвенції з державного бюджету та пропорційно фактичній заборгованості перед постачальником. У зв`язку з анулюванням ліцензії ПАТ «Чернівцігаз» на здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з 01.07.2015 року гарантованим постачальником природного газу для побутових споживачів на території Чернівецької області визначено ПАТ «Чернівцігаз Збут», з яким позивач уклав договір № 64 від 13.08.2015 року на відшкодування втрат, пов`язаних з наданням пільг та житлових субсидій населенню на постачання природного газу. Проте, незважаючи на припинення постачання природного газу відповідачем з 01.07.2015 року та укладення договору з новим постачальником, позивач помилково продовжував сплачувати ПАТ «Чернівцігаз» кошти за надані населенню субсидії, в результаті чого за період з липня 2015 року по квітень 2016 року відповідачеві безпідставно перераховано кошти бюджету на загальну суму 2315857,02 грн. Зазначене порушення зафіксоване в акті ревізії, яка проводилася Державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області, позивачеві направлено лист Держфінінспекції про усунення порушень. Відповідач ці кошти не повернув, послуги на отриману суму не надав. З огляду на вказані обставини прокурор, який звертається в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської районної державної адміністрації просить стягнути з відповідача кошти в сумі 2315857,02 грн, за неотримані послуги по газопостачанню.

Витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями 26.04.2019 року справу №926/1137/19 передано судді С.М. Гушилик.

Ухвалою суду від 02.05.2019 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.05.2019 року.

08.05.2019 року від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі (вх.№ 1194), в обґрунтування якої останній посилається, на те, що позовні вимоги між тими ж сторонами, з того ж предмету та з тих самих підстав вже досліджувались господарським судом Чернівецької області у справі № 926/1584/18, про що постановлено рішення про відмову у задоволенні позову, отже відсутні підстави для розгляду даної справи вдруге.

21.05.2019 року від відповідача надійшов відзив на позов, який зареєстрований за вх.№ 1801 від 21.05.2019 року, в якому останній заперечує проти позовних вимог з наступних підстав.

Прокурором не обґрунтовано наявності встановлених законом підстав представництва інтересів держави при зверненні з позовом у даній справі, які б підтверджували наявність підстав, передбачених ст.23 Закону України «Про прокуратуру» - відповідне свідчить про відсутність у нього правових підстав для звернення з позовом, що є підставою для відмови у позові. Окрім того, продовжує відповідач, прокурор звернувся із позовом після спливу трирічної позовної давності, що також є підставою для відмови у задоволенні позову, а тому відповідач зробив заяву про застосування позовної давності у даній справі. Також відповідач посилається на те, що позов є необґрунтованим та безпідставним, так як спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України не визнані судом неправомірними, отже немає жодних правових підстав для стягнення коштів з одного з їх учасників (ПАТ «Чернівцігаз»), та таке повернення призведе до порушення інтересів всіх учасників вказаних розрахунків.

Ухвалою суду від 22.05.2019 року за усним клопотанням прокурора підготовче засідання було відкладено на 24.06.2019 року.

Ухвалою від 21.06.2019 року було внесені виправлення в ухвалу суду від 22.05.2019 року та зазначено, що судове засідання відкладено на 27.06.2019 року.

25.06.2019 року від прокурора надійшла відповідь на відзив, яка зареєстрована за вх.№ 2103 та письмові заперечення стосовно заяви відповідача про закриття провадження у справі, які зареєстровані за вх.№ 2102.

У своїй відповіді на відзив прокурор заперечує проти відмови у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що прокурором належним чином наведено підстави представництва інтересів держави, а саме: внаслідок недодержання принципу бюджетних правовідносин щодо ефективного використання бюджетних коштів, дотримання цілей бюджетних асигнувань та призначень, безпідставно витрачені бюджетні кошти на оплату послуг, які фактично не були надані, чим порушений державний інтерес через створення загрози економічній стабільності держави, при цьому неповернення відповідачем позовної суми зумовило ненадходження цих коштів до Державного бюджету, що перешкоджає виконанню загальнодержавних та місцевих програм, які фінансуються з державного бюджету, підриває основні принципи існуючого економічного ладу. Таким чином, на думку прокурора у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Позивачем, як головним розпорядником коштів у даних правовідносинах та органу, який здійснює контроль за їх цільовим використанням – впродовж тривалого періоду зайво витрачені бюджетні кошти не повернуті в розпорядження держави, отже останній неналежно виконував свої обов`язки, щодо усунення порушення та поновлення порушеного інтересу. Сукупність вказаних обставин зумовило наявність підстав для прокурорського представництва інтересів держави у суді.

Щодо твердження відповідача про пропуск позовної давності, прокурор заперечив, посилаючись на те, що позивач про порушення свого права дізнався в ході проведення Державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області в управлінні праці та соціального захисту населення Кіцманської РДА ревізії використання коштів, виділених з державного бюджету, та отримання відповідної вимоги про усунення допущених порушень.

До початку судового засідання в підготовчому засіданні від позивача надійшла відповідь на відзив за вх.2121 від 27.06.2019 року, а також позивач звернувся із письмовими клопотаннями (вх.№№1464, 1465) про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, а саме: Західного офісу Державної аудиторської служби в Чернівецькій області з тих підстав, що планову ревізію, за результатами якої виявлено помилкову сплату коштів відповідачеві, проводило Управління Держаудитслужби, тому його участь у справі є необхідною та Департаменту фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації з тих підстав, що останнє проводило розрахунки з відповідачем в частині пільг і субсидій, тому його участь у справі є необхідною.

У своїх поясненнях позивач також заперечує проти відзиву відповідача, посилаючись на наступне:

- 29.01.2013 року між сторонами було укладено договір про фінансування пільг та субсидій населенню на оплату природного газу №05/26, згідно якого позивач як головний розпорядник бюджетних коштів здійснював оплату відповідачеві зазначених субсидій за послуги з постачання природного газу, та у зв`язку з анулюванням ліцензії на газопостачання відповідач з 01.07.2015 року припинив надавати такі послуги, однак Управління праці помилково нарахувало і сплатило відповідачеві кошти бюджету за субсидії за не надані послуги;

- позивач щомісячно подавав відповідачеві списки осіб, яким призначено житлову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг та суми нарахованих субсидій, складав акти звіряння розрахунків за наданні населенню субсидії по природному газу, а відшкодування відповідачеві наданих послуг проводилося при надходженні коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання субсидій, пільг та компенсацій;

- позивач, як головний розпорядник субвенцій з державного бюджету, здійснює заходи з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, організовує і веде їх бухгалтерський облік, готує і подає платіжні доручення на перерахування коштів до органів казначейської служби; відповідно до актів звіряння розрахунків, спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ за участю ПАТ «Чернівцігаз», зведених реєстрів на проведення розрахунків, повідомлень про здійснені централізовані проплати та платіжних доручень позивача про перерахування коштів відповідачу підтверджується сплата останньому коштів на суму 2315857,02 грн. за період після 01.07.2015 року, які Чернівцігаз не надав;

- повернення суми коштів до державного бюджету ні в якому разі не призведе до порушення прав учасників спільних протокольних рішень, а лише відновить порушені інтереси як Державної казначейської служби, так і Департаменту фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації, оскільки кошти були перераховані, а послуги не були надані;

Вищевказані факти, на думку позивача, встановлені у судовій справі №926/1584/18 і підтверджуються рішення Господарського суду Чернівецької області від 12.02.2019 року, а відтак не потребують доказування при розгляді іншої справи за участю цих осіб.

У судовому засіданні 27.06.2019 року відповідач в усній формі просив надати час для ознайомлення з поданими заявами та відповідями на відзив, а відтак у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 01.07.2019 року.

Ухвалою суду від 01.07.2019 року було задоволено клопотання позивача про продовження строків розгляду підготовчого засідання на 30 днів, а також задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління Західного офісу Державної аудиторської служби в Чернівецькій області та Департамент фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації, та зобов`язано прокурора у 5-ти денний строк з дня вручення даної ухвали надати суду докази відправлення третім особам копії позовної заяви і доданих до неї документів, підготовче засідання відкладено на 18.07.2019 року.

До початку оголошеного підготовчого засідання, 17.07.2019 року від Управління Західного офісу Державної аудиторської служби в Чернівецькій області надійшла заява про заміну третьої особи, за змістом якої заявник просить замінити третю особу Управління Західного офісу Державної аудиторської служби в Чернівецькій області (структурний підрозділ), яка не має статусу юридичної особи на Західний офіс Державної аудиторської служби (юридична особа).

Окрім того, третіми особами подано письмові пояснення щодо викладених позовних вимог, які зареєстровані за вх.№2313 від 17.07.2019 року та вх.№2318 від 17.07.2019 року.

У своїх письмових поясненнях третя особа - Департамент фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації - пояснив, що перерахування коштів субвенції на оплату субсидій здійснювалося відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №№ 256 та 20.

Департамент фінансів узагальнює дані та подає головному управлінню Державної казначейської служби України в Чернівецькій області у формі узгоджених з постачальником спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідним зведеним реєстром актів звіряння та договорів, які визначають величину споживання на строк не більше одного місяця за підписання керівників Департаменту фінансів та постачальника. 17.01.2013 року було укладено договір на проведення централізованих розрахунків за наданні пільги, житлові субсидії та компенсації населенню на оплату природного газу за №1газ/1-5, за яким і проводились розрахунки.

Ухвалою суду від 18.07.2019 року до участі у справі залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Західний офіс Державної аудиторської служби (юридична особа) та відкладено підготовче засідання на 29.07.2019 року.

Представники третьої особи - Західного офісу Держаудитслужби пояснили суду, що в ході ревізії при перевірці стану розрахунків за субсидіями в Управлінні праці та соціального захисту населення Кіцманської РДА виявлено дебіторську заборгованість перед ПАТ «Чернівцігаз» на суму 2315857,02 грн. по субсидіях за послуги з постачання природного газу населенню, які фактично відповідачем не надавалися, тому вважають, що спірні кошти відповідач отримав безпідставно і повинен їх повернути позивачеві, в зв`язку з чим просили задовольнити позов.

Ухвалою суду від 29.07.2019 року у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.

Ухвалою суду від 29.07.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи до судового розгляду по суті на 05.08.2019 року.

Після заслуховування вступного слова представників сторін і третіх осіб у судовому засіданні оголошено перерву до 15.08.2019 року.

У судовому засіданні 15.08.2019 року суд, почав дослідження матеріалів справи та оголосив перерву у судовому засіданні до 21.08.2019 року.

У засіданні 21.08.2019 року суд завершив розгляд справи по суті та провів судові дебати.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.08.2019 року прокурор та позивач підтримали свої позовні вимоги та просили задовольнити позов.

Відповідач проти позову заперечив та зазначив про безпідставність позовних вимог прокурора.

У свою чергу представники третіх осіб підтримали позовні вимоги прокурора в інтересах Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської районної державної адміністрації.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора та третіх осіб, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення проти них, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Положенням про Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської районної державної адміністрації у новій редакції, затвердженим розпорядженням районної державної адміністрації 05.03.2018 року №109 (далі – Положення) позивач – Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської районної державної адміністрації (далі – Управління праці та соціального захисту населення, позивач), є структурним підрозділом зі статусом юридичної особи публічного права Кіцманської райдержадміністрації, основним завданням якого є забезпечення реалізації державної соціальної політики на відповідній території у сфері соціального захисту населення (п.п. 1, 2, 4, 14 Положення).

Управління праці та соціального захисту населення виконує зокрема, такі функції: забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів, організовує в межах своєї компетенції роботу щодо надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та пільг на їх оплату, здійснює розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян та призначені житлові субсидії населенню, здійснює контроль відповідно до чинного законодавства за цільовим використанням коштів, спрямованих на надання державних допомог та інших видів соціальної підтримки.

20.01.2013 року між Управлінням праці та соціального захисту населення Кіцманської районної державної адміністрації (Платник) і Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» (Постачальник) було укладено договір № 05/26 про фінансування пільг та субсидій населенню на оплату природного газу (далі – договір про фінансування пільг), предметом якого є фінансування житлових субсидій на оплату природного газу населенню, а також фінансування пільг визначеним законодавством категоріям осіб (т.1, а.с.55-56).

Відповідно до п.1.2 договору про фінансування пільг ПАТ «Чернівцігаз» здійснює постачання природного газу населенню, а Управління праці та соціального захисту населення здійснює фінансування пільг та субсидій, пов`язаних із споживанням газу населенням, відповідно до обсягів субвенції, затверджених місцевими бюджетами на поточний рік, отриманої субвенції з державного бюджету та пропорційно фактичній заборгованості перед Постачальником.

За умовами п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору про фінансування пільг ПАТ «Чернівцігаз» зобов`язалося реалізовувати в поточному році газ населенню, що має пільги і субсидії, в обсязі субвенцій, передбачених місцевими бюджетами на поточний рік, відповідно до списку пільговиків, що надаються Постачальнику Платником, та щомісячно до 25 числа місяця, що настає за звітним, надавати Платнику на паперових та електронних носіях розрахунки щодо сум наданих послуг за попередній місяць згідно з формою « 2-пільга», а також складати з Платником акти звіряння з фактично спожитого природного газу згідно з формою « 3-пільга» до 10 числа наступного місяця за звітним.

Згідно з п.2.2.3 договору про фінансування пільг Платник, у свою чергу, зобов`язується здійснювати розрахунок щодо фінансування пільг шляхом перерахування Постачальнику попередньої оплати на кожний наступний місяць згідно з узгодженою сторонами договірною величиною споживання природного газу по попередній оплаті на поточний рік, що зазначена в додатку № 1 до договору, остаточний розрахунок здійснювати до 10 числа наступного місяця шляхом перерахування Постачальнику коштів на фінансування пільг відповідно до фактичної заборгованості перед Постачальником.

Пунктом 7 договору про фінансування пільг сторони погодили строк його дії з моменту його укладення з поширенням на відносини сторін, що склалися між ними з 01 січня 2013 р., та до 31 грудня 2013 року, а в частині відшкодування пільг та субсидій до їх повного здійснення. В разі, якщо за 10 днів до закінчення дії Договору жодна із сторін не подасть особистим рекомендованим листом іншій стороні письмову заяву про його припинення, цей Договір щорічно продовжується з 01 січня відповідного наступного року до 31 грудня відповідного наступного року, а відшкодування пільг та субсидій здійснюється відповідно до чинного законодавства України, що регламентує їх відшкодування у відповідному році.

Державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області (на даний час – Управління Західного офісу Державної аудиторської служби в Чернівецькій області) було проведено ревізію в Управлінні праці та соціального захисту населення за період з 01.01.2014 року по 31.05.2016 року, за результатами якої складено акт від 05.09.2016 року №04-40/24 ревізії використання коштів, виділених з державного бюджету на компенсацію підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.01.2014 року по 31.05.2016 року, а також законності призначення, нарахування та виплати усіх видів соціальної допомоги, пільг, субсидій та інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за 2014-2016 роки в Управлінні праці та соціального захисту населення Кіцманської райдержадміністрації, якою встановлено низку порушень (далі – акт ревізії, т.1, а.с.64-133).

Ревізією дотримання законодавства при призначенні, нарахуванні та виплаті усіх видів соціальної допомоги, пільг, субсидій та інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, встановлено, що Управлінням праці та соціального захисту населення було нараховано та перераховано на рахунок ПАТ «Чернівцігаз» за фактично не надані послуги з газопостачання громадянам, яким призначено субсидію, за опалювальний сезон з жовтня 2015 року по березень 2016 року кошти загального фонду державного бюджету на суму 2315857,02 грн. (КЕКВ 2730 «Інші виплати населенню» за КФК 090405 «Субсидії населенню для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг»).

В акті ревізії вказано, що постачання природного газу на території м. Кіцмань та сіл Кіцманського району Чернівецької області до липня 2015 року здійснювалося структурним підрозділом ПАТ «Чернівцігаз» Кіцманське УГГ, проте у зв`язку з анулюванням рішенням Національної комісії з регулювання ринків енергетики і комунальних послуг від 28 травня 2015 року № 1641 ліцензії, виданої ПАТ «Чернівцігаз» на здійснення господарської діяльності з постачання природного газу для побутових споживачів, що проживають в Чернівецькій області, гарантованим постачальником газу з 01 липня 2015 року призначено підприємство ТОВ «Чернівцігаз Збут», з яким Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської РДА уклало договір № 64 від 13.08.2015 року на відшкодування втрат, пов`язаних з наданням пільг та житлових субсидій населенню на постачання природного газу, проводило розрахунки за надані послуги по газопостачанню шляхом фінансування субсидій на оплату природного газу (т.с. 1, а.с. 105).

Відповідно до платіжних доручень Управління праці та соціального захисту населення і повідомлень фінансового управління Кіцманської РДА, централізовані розрахунки з ПАТ «Чернівцігаз» за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року проведено на загальну суму 2462966,70 грн, з яких 118203,24 грн – заборгованість, що обліковувалась станом на 01 жовтня 2015 року (т.1, а.с.236-240).

При цьому, як вбачається з акту ревізії, за період з жовтня 2015 року по березень 2016 року Управлінням праці та соціального захисту населення нараховано субсидій, які були оплачені ПАТ «Чернівцігаз», на загальну суму 2344763,46 грн., з яких 28906,44 грн за послуги з газопостачання, надані до 01.07.2015 року, у тому числі в жовтні за травень-червень 2015 року на суму 22729,80 грн, у листопаді – за травень-червень 4299,76 грн та у грудні 2015 року – 1876,85 грн. Решта коштів у розмірі 2315857,02 грн. перераховані ПАТ «Чернівцігаз» за послуги з газопостачання за опалювальний період з жовтня 2015 року по березень 2016 року – коли відповідач не здійснював постачання природного газу споживачам населених пунктів Кіцманського району Чернівецької області (т. 1 а.с.109).

У матеріалах справи в наявності двосторонні акти звірок звіряння розрахунків за надані населенню субсидії по природному газу між Кіцманським управлінням газового господарства Кіцманським УПСЗН станом на 01.07.2015р., 01.08.2015р., 01.10.2015р., 30.10.2015р., 01.12.2015р., 01.01.2015р., 01.02.2016р. 01.03.2016р. та 01.04.2016р., в яких відображено як розміри нарахованих субсидій за фактично спожитий в межах норм природний газ, так і суми здійсненого фінансування та розмір заборгованості позивача перед відповідачем за кожний звітний місяць (т.1, а.с.134-142).

Указані розрахунки проводилися на підставі договору №1 газ/1-5 на проведення централізованих розрахунків за надані пільги та житлові субсидії населенню на оплату природного газу від 17.01.2013 року (далі – договір №1газ/1-5), який був укладений між ПАТ «Чернівцігаз» та Головним фінансовим управлінням облдержадміністрації (т.1, а.с. 61-63).

У відповідності до договору №1газ/1-5 Головне фінансове управління Чернівецької облдержадміністрації (на час проведення розрахунків і на даний час – Департамент фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації) відповідно до делегованих районними державними адміністраціями та виконавчими органами міських рад (міст обласного значення (пункт 2.3) повноважень проводило централізовані розрахунки з ПАТ «Чернівцігаз» за надані пільги і житлові субсидії населенню на оплату природного газу, в тому числі по Кіцманському району Чернівецької області.

Строк дії договору №1газ/1-5 сторони встановили до 31.12.2013 року та визначено особливий порядок його продовження: у разі відсутності поданої однією із сторін особисто або рекомендованим листом іншій стороні письмової заяви про його припинення договір щорічно продовжується з 01 січня відповідного наступного року до 31 грудня відповідного наступного року, а відшкодування пільг та субсидій здійснюється відповідно до чинного законодавства України, що регламентує їх відшкодування у відповідному році (п.п. 7, 7.1 договору №1газ/1-5).

Сторонами договору №1газ/1-5 протягом оспорюваного періоду підписано ряд спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, а саме: №1642 від 20.07.2015р., №1986 від 21.09.2015р., №2238/у від 21.10.2015р., №2524 від 20.11.2015р., №2983 від 18.12.2015р., №647/у від 19.02.2016р., №648 від 19.02.2016р., №1046 від 21.03.2016р., №1388 від 22.04.2016р., відповідно до яких здійснювалися взаєморозрахунки за природний газ між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Чернівецькій області (Cторона №1), Департаментом фінансів Чернівецької облдержадміністрації (Сторона №2), ПАТ «Чернівцігаз» (Сторона №3) і НАК «Нафтогаз України» (Сторона остання) (т.1, а.с.222-235).

Співставленням даних актів звіряння розрахунків, спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ за участю ПАТ «Чернівцігаз», зведених реєстрів на проведення розрахунків за природний газ з ПАТ «Чернівцігаз» по Чернівецькій області, повідомлень про здійснені централізовані проплати та платіжних доручень позивача про перерахування коштів ПАТ «Чернівцігаз» підтверджується сплата відповідачеві коштів на загальну суму 2315857,02 грн. за послуги з газопостачання за період після 01.07.2015 року, які останній не надавав.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначено ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до частини 1 якої цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків норма ч.2 ст.11 ЦК України визначає, зокрема, договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

У відповідності до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, а згідно зі статтею 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Аналогічну норму містить стаття 181 Господарського кодексу України (далі – ГК України), яка регламентує загальний порядок укладання господарських договорів.

Відповідно до вимог ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 625 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.631 ЦК України, яка кореспондується із нормами ч.7 ст.180 ГК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У ході розгляду справи судом встановлено, що 20.01.2013 року між позивачем Управлінням праці і соціального захисту населення Кіцманської райдержадміністрації і відповідачем ПАТ по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» було укладено договір №05/26 про фінансування пільг та субсидій населенню на оплату природного газу (договір про фінансування пільг), строком дії до 31.12.2013 року, а в частині відшкодування пільг та субсидій до їх повного здійснення.

Даний договір щорічно продовжувався, оскільки за 10 днів до закінчення його дії жодна із сторін не подала особистим рекомендованим листом іншій стороні письмову заяву про його припинення.

Пунктом 2.2.4 договору про фінансування пільг передбачено, що після продовження договору на умовах пункту 7.1 сторони узгоджують з 01 січня кожного наступного року договірну величину споживання по попередній оплаті на відповідні місяці кожного року, але не ставить припинення договору в залежність від наявності/відсутності такої додаткової угоди. Пунктом же 7.1 договору про фінансування пільг обумовлено, що при щорічному продовженні договору відшкодування пільг та субсидій здійснюється відповідно до чинного законодавства України, що регламентує їх відшкодування у відповідному році. Таким чином, договір про фінансування пільг не припинив своєї дії. Аналогічно, був чинним під час проведення централізованих розрахунків з відповідачем по субсидіях за спірний період і є чинним на даний час договір №1 газ/1-5 на проведення централізованих розрахунків за надані пільги та житлові субсидії населенню на оплату природного газу від 17.01.2013 року.

Питання проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію за рахунок коштів бюджету врегульовано, зокрема, Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002р. №256 (далі – Порядок №256), Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20 (далі – Порядок №20) та Порядком проведення взаєморозрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства фінансів України від 03 серпня 2015 року №493/688 (далі – Порядок №493/688).

Саме відповідно до вказаних нормативних актів відбувалися розрахунки з ПАТ «Чернівцігаз» за договором №05/26 про фінансування пільг та субсидій населенню на оплату природного газу від 29.01.2013 року та договором №1 газ/1-5 на проведення централізованих розрахунків за надані пільги та житлові субсидії населенню на оплату природного газу від 17.01.2013 року.

При цьому слід відмітити, що договір №05/26 про фінансування пільг та субсидій населенню на оплату природного газ від 29.01.2013 року, договір №1 газ/1-5 на проведення централізованих розрахунків за надані пільги та житлові субсидії населенню на оплату природного газу від 17.01.2013 року, акт ревізії від 05.09.2016 року №04-40/24, двосторонні акти звіряння розрахунків за надані населенню субсидії по природному газу між Кіцманським управлінням газового господарства Кіцманським УПСЗН, спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, платіжні доручення Управління праці та соціального захисту населення, платіжні доручення Управління праці та соціального захисту населення і повідомлень фінансового управління Кіцманської РДА, централізовані розрахунки з ПАТ «Чернівцігаз» за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року, були також детально досліджені у справі №926/1584/18. Як факт встановлено помилкову сплату коштів у сумі 2315857,02 грн у період липня 2015 року по квітень 2016 року ПАТ «Чернівцігаз» та ненадання останнім послуг у цей період, що підтверджено рішенням Господарського суду Чернівецької області від 12.02.2019 року, яке набрало законної сили. При цьому, вище вказаним рішенням позивачу – Управлінню праці та соціального захисту населення Кіцманської районної державної адміністрації було відмовлено з тих підстав, що останнім не вірно було обрано спосіб захисту.

Окрім того, факт неправомірного перерахування коштів та ненадання послуг з газопостачання відповідачем також встановлений вироками Кіцманського районного суду у справах №718/172/18 від 21.03.2018 року і №718/994/18 від 24.09.2018 року відносно працівників Управління.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а у відповідності до ч.6 цієї ж статті вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд визнає безпідставними твердження відповідача, що спільні протокольні рішення, не визнані судом неправомірними, отже не має підстав для стягнення коштів з їх учасників та повернення сплачених сум по вказаним рішенням призведе до порушення прав учасників цих взаєморозрахунків, так як судом досліджено зазначені вище протокольні рішення та з`ясовано, що повернення суми коштів до державного бюджету ні в якому разі не може призвести до порушення прав учасників спільних протокольних рішень, а лише відновить порушені інтереси як Державної казначейської служби, так і Департаменту фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації, оскільки кошти були перераховані, а послуги не були надані, що саме по собі є порушенням Бюджетного кодексу України.

Враховуючи, що факт сплати позивачем коштів в сумі 2315857,02 грн на рахунок відповідача та ненадання останнім послуг, досліджений у судових засіданнях, а також встановлений рішенням вище вказаних судів, тому не підлягає додатковому доказуванню.

За таких обставин та враховуючи вище викладене, суд приходить висновку, що Управлінням праці та соціального захисту населення Кіцманської районної державної адміністрації правомірно висунуто вимогу до відповідача про повернення коштів в сумі 2315857,02 грн.

Відповідачем у своєму відзиві на позов зроблено заяву про застосування строків позовної давності, в якій останній зазначає, що відповідно до спільних протокольних рішень, суми коштів перераховувались протягом листопада 2015 року квітня 2016 року, останнє спільне протокольне рішення було підписано 22.04.2016 року, тобто це є останній день коли позивач довідався або мав довідатись про порушення свого права, в той самий час прокурор звернувся із позовом 25.04.2019 року, тобто після спливу трирічної позовної давності.

В свою чергу прокурор заперечує проти такої заяви, посилаючись на те, що позивач про порушення свого права довідався лише в ході проведеної Державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області в Управлінні праці та соціального захисту населення Кіцманської РДА ревізії використання коштів, виділених з державного бюджету та отримання відповідної вимоги про усунення допущених порушень.

Розглянувши заяву відповідача про застосування строку позовної давності, суд відзначає що такі твердження останнього є помилковими, з наступних підстав.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України).

ЦК України передбачає два види позовної давності - загальну і спеціальну.

Відповідно до ст. 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Слід врахувати, що відповідно до ст.258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується до вимог, зокрема, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Спеціальна позовна давність підлягає застосуванню лише у випадках, прямо передбачених законом.

Вона обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

За частинами четвертою та п`ятою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав. При цьому поняття «позовна» вказує на форму захисту шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту).

Питання про об`єкт дії позовної давності виникає через відмінності в розумінні категорії «право на позов у матеріальному сенсі» (право на захист) у контексті її співвідношення із суб`єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин.

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлено позовну давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права.

Суб`єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше регулятивне, друге охоронне.

Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду.

Оскільки метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, можна зробити висновок, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Як вбачається з матеріалів справи та із пояснення представника позивача, ним було в травні 2016 року виявлено помилку в перерахуванні коштів в сумі 1951955,55 грн, яку він намагався виправити та звернувся із претензією до ПАТ «Чернівцігаз» про повернення вказаної суми (т.1 а.с.251-252).

З акту ревізії від 05.09.2016 року №04-40/24, яким було виявлено порушення, яке полягало в тому, що УПСЗН в Кіцманському районі було нараховано ПАТ «Чернівцігаз» за фактично не надані послуги з газопостачання населенню за опалювальний сезон з жовтня 2015 по березень 2016 років на суму 2315857,02 грн, вказане є порушенням ч.1ст.49 Бюджетного кодексу України в частині здійснення оплати за послуги, що фактично не надані, це порушення допущено з вини начальника відділу допомог та субсидій, головного спеціаліста відділу, яким проводилось нарахування субсидій та начальника Управління (т.1 а.с.109), тобто саме ревізією було встановлено повну суму, яка невірно була перерахована відповідачу.

Враховуючи викладене суд приходить висновку, що позивач дізнався про порушення свого права лише тоді як вияв помилки в розрахунках.

Відповідно до ч.2-3 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як вже було зазначено вище, позивач звертався за захистом свого права (у жовтні 2018 року), про що свідчить рішення у справі №926/1584/18, тобто навіть якщо слідувати логіці відповідача, що останнє спільне протокольне рішення було підписане 22.04.2016 року, тобто це останній день коли Управління мало або могло довідатись про порушення свого права, тоді як з позовною вимогою в інтересах Управління прокурор звернувся лише 25.04.2019 року, тим самим порушив строк позовної давності, то таке твердження суперечить вимогам чинного законодавства, так як строк позовної давності в даному випадку переривався пред`явленням позову.

За таких обставин, суд приходить висновку, що позивачем строк позовної давності для звернення з позовом про стягнення з відповідача коштів в сумі 2315857,02 грн, які помилково були перераховані останньому не пропущений.

При зверненні з даним позовом в обґрунтування необхідності захисту інтересів держави прокурор вказав на те, що Управлінням праці та соціального захисту населення Кіцманської районної державної адміністрації не здійснено повернення коштів в сумі 2315857,02 грн в державний бюджет, за неотримані послуги по газопостачанню, що свідчить про здійснення захисту інтересів держави неналежним чином та є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі вказаного органу.

Відповідно до ст. 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту права встановлені статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України.

Частиною 2 ст. 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Одним із зазначених органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005р., заява 61517/00, п. 27).

Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009р., заява №42454/02, п. 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку (у неофіційному перекладі): «сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У рекомендаціях Парламентської ОСОБА_4 Європи від 27.05.2003р. №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999р. №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону «Про прокуратуру».

Відтак, на думку суду, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

В даній справі, прокурор обґрунтував наявність порушення інтересів держави в бюджетній сфері, які полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, дотримання цілей бюджетних асигнувань та призначень, неефективне та неправомірне використання бюджетних коштів порушує зазначені державні інтереси, оскільки створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів.

Судом наголошується, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

Пункт 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках, тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під виключним випадком і чи є таким випадком ситуація у справі.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо.

В матеріалах справи наявні: лист Кіцманської районної державної адміністрації від 06.03.2019 року з проханням про звернення з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Чернівецької області від 12.02.2019 року у зв`язку з фінансовою неможливістю оплатити суму судового збору, та лист Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської районної державної адміністрації від 04.04.2019 року з проханням звернутися з позовом про стягнення коштів у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, проте матеріали справи не містять доказів, на підставі яких можливо було б дійти висновку, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, а сама по собі відсутність у позивача коштів на сплату судового збору для подання апеляційної скарги на рішення у справі №926/1584/18 та відсутність коштів на сплату судового збору для подання іншого позову не є доказом неналежного виконання своїх обов`язків та не може бути розцінена судом як поважна причина нездійснення дій, направлених на захист інтересів держави.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що у даній справі прокурором не наведено обставин, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання позивачем - Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської районної державної адміністрації, яке є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту своїх інтересів.

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема: №923/560/19, №911/632/19.

Враховуючи викладене, суд вважає, що звертаючись з даним позовом, прокурор, в порушення вищенаведених норм права, не довів, що орган (Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської районної державної адміністрації) уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах неналежно виконував свої обов`язки, отже у прокурора відсутні підстави для звернення з позовом.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги прокурора до відповідача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на прокурора.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 73-79, 86, 129, 194, 219, 222, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської районної державної адміністрації до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» за участю третіх осіб Департаменту фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації та Західного офісу Державної аудиторської служби про стягнення коштів в сумі 2315857,02 грн - відмовити у повному обсязі.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб – порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб – адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 27.08.2019 року

Суддя Гушилик С.М.