Рішення № 83872568, 20.08.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1952/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АПФ-ГРУП" (вул. Чехова, буд.115, оф. 2, м.Черкаси, 18020; код ЄДРПОУ 41861939)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльський елеватор" (вул.Портова, 4, м.Ізмаїл, Одеська область, 68600; код ЄДРПОУ 38614780)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Потребенко О.М.

Представники:

Від позивача: Філіпов Є.Ю. – директор.;

Від відповідача: не з`явився.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "АПФ-ГРУП", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльський елеватор" про стягнення заборгованості у розмірі 432 751 грн. 90 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11 липня 2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/1952/19 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві .

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся за юридичною адресою, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення, але представник відповідача в судові засідання не з`явився, про поважність причин нез`явлення суд не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

За приписами п.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Як зазначив позивач у справі, 25 вересня 2018 року між ТОВ «АПФ-ГРУП» (Постачальник) та ТОВ "Ізмаїльський елеватор" (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №АПФ-24 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов`язується прийняти й оплатити паливо пічне, синтетичне рідке паливо, паливо котельне (далі - Товар) (п.1.1 Договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 14.1 цього Договору, та закінчується 31 грудня 2018 р. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.14.1-14.3 Договору).

Відповідно до розділу 3 Договору передання товарів від Продавця до Покупця (відвантаження товару) за цим Договором здійснюється в строки, що визначені у додатку №1 «Заявка на отримання товару». Порушення (прострочення) Продавцем строків, визначених у п. 3.1 цього Договору, є істотним порушенням Договору та тягне за собою наслідки, визначені у п. 11.4 цього Договору. Продавець має право на дострокове передання товару Покупцеві за умови попереднього письмового погодження цього із Покупцем. Датою передання товару вважається дата його отримання покупцем, що підтверджується видатковою накладною підписаною сторонами.

Розділом 10 Договору сторони встановили, що розрахунки здійснюються шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок Продавця, на підставі рахунку-фактури. Якщо інше не застережене цим Договором або не узгоджено сторонами у додатковій угоді або заявці до цього Договору, розрахунки за товар здійснюються у формі оплати в розмірі 100% від суми, визначеної у рахунку-фактурі на протязі одного банківського дня з дати поставки товару. Рахунок-фактура на товар передається Продавцем Покупцю засобами зв`язку (факс). Платіжні документи за цим Договором оформляються згідно із відповідним чинним законодавством із дотриманням усіх вимог, що звичайно ставляться до змісту і форми таких документів, з обов`язковим зазначенням номера договору, за яким здійснюється переказ грошових коштів.

Позивач зазначив, що здійснив відпуск Товару відповідачу згідно накладної на відпуск ТМЦ № АП-0128 від 08.12.2018 р. та товарно-транспортної накладної № АП-0130 від 08.12.2018р. на загальну суму 432 751 грн. 90 коп., в тому числі ПДВ. Відповідач набув права власності на товар в момент підписання накладної на відпуск ТМЦ № АП-0128 від 08.12.2018р. у відповідності до умов п. 3.4. Договору. Проте, у визначений Договором термін відповідач не здійснив оплату за поставлений товар.

Позивач також вказує, що відповідно до п. 14.2. Договору строк дії Договору закінчився 31 грудня 2018 року. Згідно Акту звірки взаємних розрахунків від 31 грудня 2018р., підписаного ТОВ «Ізмаїльський елеватор» та ТОВ «АПФ-ГРУП» за Договором № АПФ-24 від 25.09.2018р. , у відповідача існує заборгованість за отриманий товар на загальну суму 432 751 грн. 90 коп., в тому числі ПДВ.

Позивач зауважив, що з метою досудового врегулювання спору відповідачу було надіслано претензію щодо оплати отриманого товару № 1 від 19.02.2019 року, в якій зазначалось, що в разі не сплати заборгованості, ТОВ «АПФ-ГРУП» буде змушене звернутись до суду та стягнути заборгованість в судовому порядку. Але , претензія залишена відповідачем без відповіді.

З урахуванням зазначеного, враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати заборгованості за Договором, позивач вважає, що наявні порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 432 751 грн. 90 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Крім того, позивач зазначив, що згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався.

Розглянув матеріали справи, судом встановлено, що 25 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АПФ-ГРУП» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльський елеватор" (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №АПФ-24, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов`язується прийняти й оплатити паливо пічне, синтетичне рідке паливо, паливо котельне (п.1.1 Договору).

Враховуючи положення п.14.3 Договору купівлі-продажу №АПФ-24, він закінчився 31 грудня 2018 р. Але, закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору .

Зазначений договір за своєю правовою природою є договором поставки, адже, відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За матеріалами справи, на виконання умов Договору позивач здійснив відпуск Товару відповідачу згідно накладної на відпуск ТМЦ № АП-0128 від 08.12.2018 р. та товарно-транспортної накладної № АП-0130 від 08.12.2018р. на загальну суму 432 751 грн. 90 коп., в тому числі ПДВ.

Розділом 10 Договору сторони встановили, що розрахунки здійснюються шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок Продавця, на підставі рахунку-фактури. Якщо інше не застережене цим Договором або не узгоджено Сторонами у додатковій угоді або заявці до цього Договору, розрахунки за товар здійснюються у формі оплати в розмірі 100% від суми, визначеної у рахунку-фактурі на протязі одного банківського дня з дати поставки товару. Рахунок-фактура на товар передається Продавцем Покупцю засобами зв`язку (факс). Платіжні документи за цим Договором оформляються згідно із відповідним чинним законодавством із дотриманням усіх вимог, що звичайно ставляться до змісту і форми таких документів, з обов`язковим зазначенням номера договору, за яким здійснюється переказ грошових коштів.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідач набув права власності на товар в момент підписання накладної на відпуск ТМЦ № АП-0128 від 08.12.2018р. у відповідності до умов п. 3.4 Договору. Проте, у визначений Договором термін відповідач не здійснив оплату за поставлений товар.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків від 31 грудня 2018р., підписаного ТОВ «Ізмаїльський елеватор» та ТОВ «АПФ-ГРУП» за Договором № АПФ-24 від 25.09.2018р., у відповідача існує заборгованість за отриманий товар на загальну суму 432 751 грн. 90 коп., в тому числі ПДВ.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, визнається майново-господарським зобов`язанням. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ст.612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, на думку суду, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором переведення боргу №АПФ-24 від 25.09.2018р. у розмірі 432 751 грн. 90 коп.(з ПДВ).

Згідно частини третьої ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу №АПФ-24 від 25.09.2018р. в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, враховуючи матеріали справи та пояснення сторін у справі, на думку суду, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АПФ-ГРУП" підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АПФ-ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльський елеватор" про стягнення – задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльський елеватор" (вул.Портова, 4, м.Ізмаїл, Одеська область, 68600; код ЄДРПОУ 38614780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПФ-ГРУП" (вул. Чехова, буд.115, оф. 2, м.Черкаси, 18020; код ЄДРПОУ 41861939) заборгованість у сумі 432 751 грн. 90 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 6 491 грн. 28 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27 серпня 2019 р.

Суддя Н.В. Рога