Ухвала суду № 83872496, 27.08.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про передачу справи на розгляд іншого суду

27 серпня 2019 року Справа № 915/1911/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали

за позовом: Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт», 54020, м.Миколаїв, вул.Заводська, 23/14

до відповідача: Громадської організації інвалідів «Херсонське товариство інвалідів», 73000, м.Херсон, вул.Поповича, буд.4, кв.34

про: стягнення заборгованості за Договором від 01.08.2018 №РОФ-1638 в сумі 40 178,45 грн.

22.08.2019 Державне підприємство «Миколаївський морський торговельний порт» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №06/1052 від 15.08.2019 в якій просить суд стягнути з Громадської організації інвалідів «Херсонське товариство інвалідів» заборгованості за Договором від 01.08.2018 №РОФ-1638 в розмірі 40 178,45 грн. з якої: 32 703,51 грн. – основна заборгованість, 6 145,30 грн. – пеня, 807,96 грн. – інфляційні, 521,68 грн. – 3% річних.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №РОФ-1638 від 01.08.2018 оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 область, м АДРЕСА_2 Очаків АДРЕСА_3 ), 220, що перебуває на балансі ДП «Миколаївський морський торговельний порт», укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області, як орендодавцем та Громадською організацією інвалідів «Херсонське товариство інвалідів», як орендарем, в частині своєчасної оплати за орендоване майно.

Так, як вбачається з позовної заяви позивачем заявлена грошова вимога саме щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 40 178,45 грн.

Позивач в позовній заяві в обґрунтування підстав звернення із вказаним позовом до Господарського суду Миколаївської області посилається на ч.5 ст.29 ГПК України та абз.2 ч.2 ст.197 Господарського кодексу України.

У відповідності до ч.5 ст. 29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Таким чином, ч.5 ст.29 ГПК України процесуально надає позивачу право вибору між господарськими судами при пред`явленні позову, саме в разі якщо в Договорі визначено його місце виконання, тому посилання позивача на ст.197 Господарського кодексу України є безпідставним.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Громадської організації інвалідів «Херсонське товариство інвалідів» заборгованості у розмірі 40 178,45 грн. з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов Договору від 01.08.2018 №РОФ-1638 в якому не визначено місце виконання зобов`язання.

В позовній заяві позивач зазначає відповідачем Громадську організацію інвалідів «Херсонське товариство інвалідів» та зазначає адресу останнього: АДРЕСА_4 .

Відповідно до ч.1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У відповідності із п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч.4 ст.10 вищезазначеного Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Як вбачається із зробленого судом запиту з сайту Міністерства юстиції України Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.08.2019, місцезнаходження Громадської організації інвалідів «Херсонське товариство інвалідів» є: 73000, м.Херсон, вул.Поповича, буд.4, кв.34.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Приймаючи до уваги те, що відповідач за даним позовом - Громадська організація інвалідів «Херсонське товариство інвалідів» згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знаходиться за адресою: 73000, м.Херсон, вул АДРЕСА_2 Поповича АДРЕСА_5 буд.4, кв.34, суд приходить до висновку, що дана позовна заява не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) господарського суду Миколаївської області, у зв`язку з чим матеріали справи №915/1911/19 підлягають передачі за підсудністю до господарського суду Херсонської області.

Керуючись ч.1, 2 ст. 27, п.1 ч.1 ст. 31, ст.232, ст.235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Матеріали за позовом Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт» про стягнення з Громадської організації інвалідів «Херсонське товариство інвалідів» заборгованості за Договором від 01.08.2018 №РОФ-1638 в розмірі 40 178,45 грн., - передати до господарського суду Херсонської області (73003, м. Херсон, вул. Театральна (Горького), 18).

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Н.О. Семенчук