Ухвала суду № 83865570, 20.08.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/32819/19

Провадження № 2/761/6995/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Піхур О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Євробанк», ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом.

Відповідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил територіальної підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорія справ.

В пункті 4 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що правила статті 114 ЦПК про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо). Тлумачення ч.1 ст.114 ЦПК свідчить, що правила виключної підсудності застосовуються до будь-яких позовів: пов`язаних з правом особи на нерухоме майно (виникненням, зміною, припиненням); про недійсність договорів щодо такого майна та застосування наслідків недійсності договору; з приводу невиконання умов договору, предметом якого є нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги від 05.08.2019 року, укладений між відповідачами, згідно якого до відповідача ОСОБА_2 перейшло право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, предметом якого є дачні будівлі, розташовані за адресою АДРЕСА_1 , земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 .

Таким чином, судом встановлено, що в даній справі оспорюються права та обов`язки щодо нерухомого майна, що знаходиться в м. Одесі, а тому, ця цивільна справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Києва.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

До спорів з приводу нерухомого майна відносяться будь-які спори, що виникають у зв`язку із створенням та зміною об`єктів нерухомості, їх цивільним обігом, виникненням, зміною, припиненням та виконанням зобов`язань, які пов`язані з нерухомістю. Навіть ті, в яких право на нерухоме майно не оспорюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України, якщо суддя вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, передає справу на розгляд іншому суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, передача справи на розгляд іншому суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Проте, позивачем не наведено підстав для розгляду справи Шевченківським районним судом м. Києва.

А тому, відкриття провадження у цій справі Шевченківським районним судом м. Києва буде порушувати вимоги ч.1 ст. 30 ЦПК України, що є безумовною підставою для скасування ухвали про відкриття провадження, а також скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

За таких обставин, враховуючи, що дана справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Києва, суд вважає за необхідне передати позовну заяву за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси, за місцезнаходженням нерухомого майна щодо якого виник спір.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 4, 27, 30, 31, 32, 187 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Євробанк», ОСОБА_2 про визнання договору недійсним - передати для розгляду за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя