Ухвала суду № 83865116, 20.08.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44192/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М., при секретарі Самійлик В.В., за участю прокурора Сибірякова О.О., захисника - адвоката Денисова В.Є., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Салівончика С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Салівончик С.О., за погодженням прокурора відділу прокуратури міста Києва Сибірякова О. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, щоСлідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22018101110000211, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у серпні 2019 року, перебуваючи у м. Кривий Ріг, громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступив у злочинну змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою контрабандного переміщення через державний кордон України наркотичного засобу кокаїн. Згідно розробленого за попередньою змовою з невстановленими особами плану, ОСОБА_1 мав за допомогою наданого йому невстановленими особами транспортного засобу перетнути державний кордон України прямуючи до країн західної Європи (Німеччина, Нідерланди, Польща), де придбати в невстановлених досудовим розслідуванням осіб наркотичний засіб кокаїн й завезти вказаний засіб на територію України з приховуванням від митного контролю, у тайнику - в обшивці салону наданого йому невстановленими особами автотранспортного засобу.

14.08.2019, на виконання злочинного задуму, ОСОБА_1 отримавши в своє керування від невстановлених досудовим розслідуванням осіб автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , вирушив до країн західної Європи, перетнувши о 21:00 год. державний кордон України у пункті пропуску «Шегині» Львівської митниці ДФС.

У період з 14.08.2019 по 18.08.2019, ОСОБА_1 , за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, придбавши за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлених осіб наркотичний засіб кокаїн, помістивши його у вакумне пакування, розмістив його у панелі приладів вищевказаного автомобіля, з метою приховування від митного контролю під час подальшого проходження митного огляду при перетині державного кордону України.

18.08.2019 близько 07:40 год. ОСОБА_1 , прямуючи з території Польщі через митний пост «Краківець» Львівської митниці ДФС, обрав для перетину державного кордону України «зелений коридор» заявивши тим самим, що в нього відсутні заборонені для переміщення речі та предмети, а також такі, що підлягають декларуванню. Під час проходження митного контролю ОСОБА_1 було запрошено для проходження поглибленого огляду його особистих речей та транспортного засобу до приміщення боксу, спеціально відведеного для цієї процедури. В ході проведення огляду автотранспортного засобу та особистих речей ОСОБА_1 , у панелі приладів автомобіля, за магнітолою, було виялено вакумний пакунок із порошкоподібною сипучою речовиною білого та коричневого кольорів, загальною вагою разом із пакуванням 580 грам. Під час проведення співробітниками ДФС експрес-тесту на вміст у вказаному пакунку речовини «кокаїн», було отримано позитивний результат на наявність зазначеного наркотичного засобу. За наслідками проведених процесуальних та слідчих дій, зазначений пакунок із речовиною був вилучений, а ОСОБА_1 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбасеного ч. 2 ст. 305 КК України, тобто контрабанди наркотичного засобу, вяиненої за попередньою змовою групою осіб.

18.08.2019 ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив обрати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник та підозрюваний заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили суд застосувати більш м`який запобіжний захід.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, слідчий суддя надходить до наступних висновків.

Слідчий суддя встановив, що 18.08.2019 ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України та йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Прокурором у клопотанні та доданих документів доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_1 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів, вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання ризику, яке зазначено у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За таких обставин клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Так, згідно ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд при винесенні рішення із дотриманням вимоги ч. 5 ст. 9 КПК України, врахував практику Європейського суду з прав людини з аналогічних питань, а саме рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 № 12050/04, у якому Європейським судом підкреслено важливість оцінки, при визначенні розміру застави, шкоди, завданої злочином, рівня відповідальності підозрюваного та тяжкості злочину. При цьому, Європейським судом з прав людини визнано правильним підхід національного суду Іспанії щодо необхідності врахування вказаних чинників за наявності сумнівів у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передусім щодо участі у судовому розгляді справи. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні який ця особа обвинувачується. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більш суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Відтак, професійне середовище, теж має братися до уваги при визначенні суми застави з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1 , ставлення особи до вчиненого, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 580800 грн., що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.10.2019 року до 11:10 год.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у сумі 580800 грн., що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 37318005112089

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО 820172

Банк: Державна казначейська служба України м.Київ

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи виконання покарань.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити строк дії ухвали до 17.10.2019 року до 11:10 год.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.М.Карабань