Ухвала суду № 83864924, 12.08.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39904/19-к

Примірник № ___

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л., при секретарі Дибі І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого другого слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Крупка А.О. про тимчасовий доступ до речей і документів, -

В С Т А Н О В И В :

30.07.2019 слідчий другого слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Крупка А.О., за погодженням із прокурором відділу Генеральної прокуратури України Недільном О.В., звернулася до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебуває у володінні Конституційного Суду України (ЄДРПОУ 00013534), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 14.

В судове засідання слідчий/прокурор не з`явилися, про місце і час розгляду клопотання повідомлені належним чином, заяв, клопотань до суду не надходило.

Представник Конституційного Суду України у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані, про причини неявки до суду не повідомлено.

Відповідно до ст. 107 КПК України, рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, за виключенням вирішення питання про проведення негласних (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

За наведених обставин, слідчий суддя вирішив за можливе розглядати дане клопотання без участі слідчого та представника Конституційного Суду України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

В обґрунтування клопотання, слідчий посилається на те, що слідчими другого слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019000000001028 від 11.07.2019 за фактом здійснення у період квітня, травня 2019 року незаконного впливу окремими суддями Конституційного Суду України (далі - КСУ), використовуючи своє службове становище, на Голову КСУ ОСОБА_1 , з метою перешкодити виконанню ним своїх службових обов`язків, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 344 КК України.

Підставою внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення стала заява про вчинення кримінального правопорушення Громадської організації «Контроль судової системи України» щодо неправомірних дій окремих суддів КСУ направлених на незаконне звільнення Голови КСУ ОСОБА_1 та захоплення вказаної посади.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 лютого 2018 року на спеціальному пленарному засіданні КСУ ОСОБА_1 обрано Головою КСУ.

Постановою КСУ від 14 травня 2019 року № 1-пс/2019 ОСОБА_1 звільнено з посади судді КСУ на підставі пункту 3 частини другої статті 149-1 Конституції України.

З матеріалів кримінального провадження, в тому числі відповідно до показань потерпілого ОСОБА_1 , вбачається наступне.

13 березня 2019 року судді КСУ Мельник М.І . , Сас С .В . та Сліденко І .Д . оприлюднили лист, в якому публічно висунули ОСОБА_1 звинувачення з вимогою відставки як Голови КСУ.

Згідно частини 8 статті 33 Закону України «Про Конституційний Суд України», Голова Суду може бути звільнений достроково лише у разі подання заяви про звільнення з посади Голови Суду.

02 квітня 2019 року під час проведення пленарного засідання Великої Палати КСУ, суддя Сліденко І.Д. заявив вимогу розглядати його звернення щодо начебто незаконних дій ОСОБА_1 , пов`язаних із призначенням останнім позаштатних радників, "політизацією" Суду. Суддя Тупицький О.М. запропонував направити дане звернення до Комісії з питань етики і регламенту "для обговорення".

Відповідно до параграфу 13 Регламенту КСУ, у разі надходження до Суду звернення про вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування своїми обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, Суд на спеціальному пленарному засіданні ухвалює постанову про розгляд цього звернення Постійною комісією з питань регламенту та етики Суду.

03.04.2019 Комісія розпочала розгляд вказаного звернення. Засідання Комісії також відбувалося 15.04.2019, а також 17.04.2019, коли було затверджено Висновок Комісії щодо звільнення судді КСУ ОСОБА_1 з посади у зв`язку з вчиненням ним істотного дисциплінарного проступку, грубим та систематичним нехтуванням своїми обов`язками, що є несумісним зі статусом судді КСУ та виявило його невідповідність займаній посаді.

Так, відповідно до порядку денного, Комісія розглядала питання про радників Голови КСУ, про політизацію Суду, не опублікування окремих думок суддів, втручання в діяльність судді та обговорення листа 3-х суддів до мене від 13 березня 2019 року.

Порядок денний засідання Комісії не містив питання, що стосувалося дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 Ініціаторами розгляду цих питань були саме судді С. Сас та І. Сліденко, автори листа 3-х від 13 березня 2019 року, які є одночасно членами Комісії та проголосували за Висновок Комісії. Вказаним суддям ОСОБА_1 заявив відвід через їх упередженість та пряму заінтересованість у результатах розгляду їхнього ж звернення, що вказує на їх упередженість.

Вказані судді-члени Комісії, на думку ОСОБА_1 , свідомо проігнорували його заяву, самовідводу не взяли і виступили під час засідання одночасно у ролі заявників, свідків, обвинувачів і суддів, що суперечить вимогам статті 60 Закону України «Про Конституційний Суд України» та параграфу 44 Регламенту КСУ.

На думку ОСОБА_1 , Комісія на своєму засіданні в особі суддів Тупицького О.М., Касмініна О.В., Гультая М.М., Мойсика В.Р., Сліденка І.Д. та Саса С.В., які підписали Висновок Комісії, не встановила жодних фактів порушення, а результати розгляду не підтверджені жодними доказами. У Висновку також містяться фальшиві дані та неправдиві твердження. При голосуванні за цей Висновок, без попереднього повідомлення щодо дати та часу засідання, та за його відсутності, Комісія у своєму Висновку продемонструвала свою упередженість. Такий підхід свідчить про здійснення цими членами Комісії неправомірного тиску на нього, як на Голову Конституційного Суду України. Ці грубі порушення були зафіксовані Головою цієї Комісії ОСОБА_7 у своїх зауваженнях до Протоколу засідання Постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду України від 17 квітня 2019 року.

17 квітня 2019 року Постійна комісія з питань регламенту та етики Конституційного Суду України склала Висновок, згідно з яким встановлено наявність у діях ОСОБА_1 істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування своїми обов`язками, що є несумісним зі статусом судді Конституційного Суду України та виявлено невідповідність займаній посаді.

Отримавши вказаний Висновок, приблизно через тиждень, можливо 24.04.2019, ОСОБА_1 направив Голові Комісії ОСОБА_7 лист від 13.05.2019, в якому виклав усі допущені Комісією порушення і повернув вказаний Висновок Комісії з пропозицією його скасування як незаконного.

14 травня 2019 року під час пленарного засідання Великої Палати Конституційного Суду України під головуванням ОСОБА_1 у присутності 17 суддів був запропонований порядок денний з розгляду справ за конституційними поданнями.

Під час голосування за порядок денний "за" проголосувало лише шість суддів, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано закрити пленарне засідання Великої Палати. Проте, суддя Мельник М.І. заявив вимогу про внесення до порядку денного питання про розгляд Висновку Постійної комісії з питань регламенту та етики щодо звільнення ОСОБА_1 .. Вказана вимога порушує положення частини першої параграфу 53 Регламенту КСУ, згідно якого на пленарних засіданнях Великої палати розглядаються справи, провадження в яких відкрито за конституційним поданням, конституційним зверненням, та справи, провадження в яких відкрито за конституційною скаргою, але Сенат відмовився від розгляду справи на розсуд Великої палати.

Питання про розгляд Висновку Постійної комісії з питань регламенту та етики щодо звільнення судді за вчинення Суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування своїми обов`язками, що є несумісним зі статусом судді Конституційного Суду України та виявлення його невідповідності займаній посаді відповідно до параграфів 13, 27 Регламенту КСУ розглядається лише на спеціальному пленарному засіданні.

Крім того, відповідно до абзацу другого частини другої параграфу 53 Регламенту КСУ дату проведення засідання Великої Палати визначає Голова Суду. Відповідно до частини другої параграфу 53 Регламенту КСУ, дату скликання і порядок денний засідання Великої Палати Секретаріат завчасно доводить до відома Суддів Конституційного Суду.

У зв`язку з тим, що вимога судді Мельника М.І. суперечила положенням параграфів 13 та 53 Регламенту КСУ, ОСОБА_1 відмовив у внесенні вказаного питання у порядок денний. Після цього ОСОБА_1 було закрито пленарне засідання Великої Палати і оголошено про наступне пленарне засідання 16 травня 2019 року.

Всупереч вимог пунктів другого та третього частини 2 статті 33 Закону України «Про Конституційний Суд України», згідно яких саме Голова Суду скликає пленарні засідання Великої Палати і головує на пленарних засіданнях Великої Палати, заступник Голови Суду Тупицький О.М. самовільно відкрив пленарне засідання Великої Палати, і в порушення вимог параграфів 13, 27, 53 Регламенту КСУ поставив на голосування питання про продовження пленарного засідання, на якому вирішити питання про призначення день у день спеціального пленарного засідання з розгляду Висновку Постійної комісії з питань регламенту та етики.

Відповідно до положенням параграфів 13, 27, 53 Регламенту, питання призначення спеціального пленарного засідання не входить до виключного переліку питань, які підлягають розгляду на пленарному засіданні Великої Палати.

У подальшому, суддя Тупицький О.М. оголосив перерву у пленарному засіданні Великої Палати. Після перерви суддя Тупицький О.М. на пленарному засіданні Великої Палати запропонував призначити збори суддів. Суд більшістю голосів проголосував за призначення у цей день зборів суддів.

Згідно параграфу 26 Регламенту КСУ, збори суддів призначаються не пізніше сьомого робочого дня з дня отримання відповідної письмової вимоги, а дату скликання і порядок денний зборів суддів КСУ Секретаріат завчасно доводить до суддів.

На зборах суддів 12 суддів КСУ проголосували про висловлення ОСОБА_1 , як Голові Суду, недовіри.

Після цього, відповідно до показань ОСОБА_1 , судді КСУ прийшли до нього в робочий кабінет, а саме весь склад Суду, крім Колісника В.П. та Первомайського О.О. , і суддя Сас С.В. почав вимагати написати заяву про відставку з посади Голови КСУ.

У подальшому, в цей же день Суд зібрався на спеціальне пленарне засідання, на якому знов головував Тупицький О.М. і дванадцятьма голосами ухвалили Постанову №1-пс/2019 "Про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади судді Конституційного Суду України у зв`язку з вчиненням істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування своїми обов`язками, що є несумісним зі статусом судді Конституційного Суду України та виявило його невідповідність займаній посаді".

Наведені обставини можуть свідчити про порушення окремими суддями КСУ вимог Конституції України, Закону України «Про Конституційний Суд України» та Регламенту Конституційного Суду України під час процедури притягнення Голови КСУ

ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та його подальшого звільнення.

Слідчий вказує, що матеріалів кримінального провадження вбачається, що в документах, на які є посилання у Висновку Комісії щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності Голови КСУ ОСОБА_1 , а також документах щодо проведення засідань КСУ, прийнятих рішень КСУ під час вказаних засіданнях та їх фіксації, звернень суддів КСУ, опрацювання документів КСУ містяться відомості про обставини, мотиви та підстави притягнення Голови Конституційного Суду України до дисциплінарної відповідальності та його подальше звільнення та які мають суттєве та доказове значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Так, виходячи зі змісту вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним із яких є тимчасовий доступ до речей і документів.

Положеннями ст.ст. 159-162 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до документів, здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно ст. 160 КПК України, в клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів крім іншого, зазначаються, речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати, значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні, можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів..

Відповідно до ч. 4 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.

Так, аналіз наданих до клопотання матеріалів свідчить про те, що в рамках зазначеного кримінального провадження, слідчим не були повною мірою виконані вимоги ч.2 ст. 93 КПК України, яка зокрема передбачає, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів, в першу чергу, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 160 КПК України, окрім іншого передбачено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, в якому мають обґрунтувати, що ці речі або документи, до яких планується отримати доступ перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Проаналізувавши зміст клопотання та дослідивши докази в його обґрунтування, приходжу до висновку, що під час судового розгляду не встановлено та слідчим не доведено обґрунтованості заявлених вимог та значення речей та документів, до яких сторона обвинувачення має на меті отримати доступ мають, значення для досудового розслідування та те, що сторона обвинувачення зверталася самостійно вчиняла слідчі та процесуальні дії спрямовані на отримання таких речей та документів, а відтак відсутні підстави з якими законодавець пов`язує постановлення ухвали про надання тимчасового доступу до речей і документів.

Враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як представник органу досудового розслідування у судове засідання не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового доступу і актуальності вимог поданого клопотання, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відмову задоволенні клопотання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 107, 159, 160, 162, 163, 164, 166, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання слідчого другого слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Крупка А.О. про тимчасовий доступ до речей і документів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.Л. Бусик