Рішення № 83862796, 27.08.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.08.2019

Справа № 320/5351/19

Провадження № 2/320/2831/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 15.11.2014 року вони з відповідачем уклали шлюб. Від даного шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Позивач вказує, що сімейне життя у них з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, втрату почуття любові та поваги один до одного. Шлюбні відносини між ними припинились, не спілкуються та спільного господарства не ведуть. Подальше продовження спільного проживання та збереження сім`ї позивач вважає неможливим, тому просить суд розірвати шлюб.

У судове засідання позивач не з`явилась, але від неї надійшла заява з проханням слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не порушує прав та законних інтересів інших осіб.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 15 листопада 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1188 (а.с.6).

Від вказаного шлюбу сторони не мають неповнолітніх дітей.

Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинились, не спілкуються та спільного господарства не ведуть.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу між сторонами неможливо, суперечить інтересам сторін, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем за подання позовної заяви був сплачений судовий збір у сумі 768,40 грн., що відповідає встановленому абз.3 п.1 ч.2 ст.4 Закону «України «Про судовий збір розміру» на час його сплати.

Враховуючи, що в підготовчому засіданні відповідач визнав позов, що стало підставою для ухвалення рішення суду в підготовчому засіданні, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки у зв`язку із задоволенням позовних вимог судового збору в розмірі 384,20 грн., інша частина судових витрат в розмірі 384,20 грн. має бути повернута позивачці із державного бюджету у зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 350 гривень суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, всупереч зазначеному, позивачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження здійснених витрат на правничу допомогу адвоката, зокрема, квитанції про оплату вартості зазначеної допомоги.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд вважає необґрунтованими, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8,9,10,18,133,137,141, 247, 258, 264, 265, 268, 280-284, 352-356 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити у повному обсязі.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 15 листопада 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міського управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1188.

Прізвище сторін після реєстрації розірвання шлюбу залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору - 384,20 гривні.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області на користь ОСОБА_1 50% від сплаченої суми судового збору, що становить грошову суму розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок, сплачену згідно квитанції №4779348 від 04.07.2019 року.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя: Т.В.Юрлагіна