Вирок № 83861176, 27.08.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3509/19

Провадження № 1-кп/645/630/19

В И Р О К

Іменем України

27 серпня 2019 року м. Харків Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретар судового засідання - Волкова А.Р.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Таран А.В.,

захисника обвинуваченого - адвоката Павленко О.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

перекладача - Джикиа Медеа,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12019220460001317 від 27.05.2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, офіційно не працюючого, раніше на території України не засудженого, який зі слів мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

27 травня 2019 року приблизно о 13.00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи поряд із супермаркетом «АТБ», розташованим по вул. Харківських Дивізій в м. Харкові, побачив автомобіль «Хюндай Туксон» р.н. НОМЕР_1 , двері якого були незачинені. На передньому пасажирському сидінні вказаного автомобіля ОСОБА_1 побачив барсетку з написом на передній стороні «Bolinini», яка належала ОСОБА_2 , де знаходилося майно останнього, якою вирішив таємно заволодіти.

Після чого, ОСОБА_1 , реалізуючи свій раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, переконавшись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, відкрив передні пасажирські двері автомобіля «Хюндай Туксон» р.н. НОМЕР_1 та взяв, тим самим таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_2 , а саме: чоловічу сумку (барсетку), яка не представляє для потерпілого матеріальної цінності, в якій знаходився мобільний телефон «Huawei P smart+», вартістю згідно експертного висновку 4560,00 грн. та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

У результаті протиправних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 заподіяно матеріальну шкоджу на суму 4560,00 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , вину свою у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення визнав в повному обсязі та пояснив, що дійсно 27 травня 2019 року, приблизно о 12-13 год, при обставинах викладених в обвинувальному акті, він, з автомобіля «Хюндай Туксон» червоного кольору, дверцята якого не були зачинені, таємно викрав чоловічу барсетку. Відійшовши від місця вчинення злочину на відстань приблизно 500 метрів, він оглянув викрадену барсетку і не побачивши у ній нічого для себе коштовного, вирішив повернути її на місце, проте був затриманий працівниками поліції.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також заяву про розгляд справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України (а.с.20, 22).

Враховуючи, що обвинувачений не заперечує фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони викладені вище, підтвердивши свою позицію в судовому засіданні, а також те, що ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності позиції зазначених осіб, з урахуванням думки учасників процесу вважав, що дослідження частини доказів на підтвердження вини обвинуваченого, отриманих під час досудового провадження в судовому засіданні не є доцільним.

Таким чином, суд вважав за можливе з урахуванням положень частини 3 статті 349 КПК України, допитати обвинуваченого та дослідити матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого, письмові докази щодо речових доказів та судових витрат.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна.

Вину обвинуваченого ОСОБА_1 в вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, суд вважає доведеною.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому суд визнає щире розкаяння у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на території України не засуджувався, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, постійного місяця проживання в Україні немає.

Доводи обвинуваченого щодо наявності у нього на утриманні неповнолітньої дитини в судовому засіданні належними доказами не підтвердженні, у зв`язку із чим ця обставина при ухваленні вироку судом не враховується.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено законом до злочинів середньої тяжкості, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Санкцією ч. 1 ст. 185 КК України передбачені наступні види покарань: штраф від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадські роботи на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років

Враховуючи те, що обвинувачений не має постійного місця проживання на території України та офіційно не працює, суд позбавлений можливості визначити йому такі види покарання, як громадські або виправні роботи.

При цьому, суд не може погодитися з прокурором, що єдиним можливим покаранням для обвинуваченого ОСОБА_1 у межах даного кримінального провадження може бути арешт, оскільки останній характеризується позитивно, на території України злочин вчинив вперше, щиро розкаявся, просив вибачення у потерпілого, майно потерпілому повернуто, потерпілий ОСОБА_2 претензій матеріального характеру до обвинуваченого немає, а покарання, відповідно до положень ч. 2 ст. 50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

З цих же підстав, суд не вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі.

У судовому засіданні обвинувачений просив суд не позбавляти його свободи, та запевнив, що має фінансову можливість і бажання понести передбачену законом відповідальність за вчинене і сплатити штраф у розмірі, визначеному судом.

Відповідно до положень ст. 53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного.

Таким чином, законодавець не пов`язує можливість визначення особі вироком суду покарання у вигляді штрафу, із наявністю у нього офіційного місця роботи.

Суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити обвинуваченому покарання у вигляді штрафу в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Враховуючи те, що у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді від 30 травня 2019 року накладено арешт на майно потерпілого ОСОБА_2 , суд, з метою не порушення права власності потерпілого, вважає за необхідне арешт майна скасувати.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 850 грн. 00 коп.

Роз`яснити засудженому ОСОБА_1 , що згідно п.п. 7, 9 Порядку

виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1301/5 від 27 квітня 2018 року, засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання судовим рішенням законної сили і повідомити про це орган пробації шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. Якщо засуджений не з`явився до органу пробації та не підтвердив сплату штрафу шляхом пред`явлення документа після закінчення місячного строку від набрання судовим рішенням законної сили, орган пробації надсилає подання до суду, який виніс судове рішення, для вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 в дохід держави (код доходів 24060300, р/р 31116115020005, код отримувача 37999680, МФО 899998, отримувач платежу УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, банк Казначейство України (ЕАП), стягувач платежу Держава) судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 6/1403СЕ-19 від 30 травня 2019 року в сумі 471,03 грн.

Речові докази: барсетку коричневого кольору з написом на передній стороні «Bolinini»; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 ; пенсійне посвідчення на ім`я ОСОБА_2 ; посвідчення ветерана праці на ім`я ОСОБА_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Хюндай Туксон» р.н. НОМЕР_1 ; проїзний на метро на ім`я ОСОБА_2 з нанесеним фото; банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_2 ; банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_3 ; флеш-накопичувач чорного кольору; флеш-накопичувач білого кольору; мобільний телефон «Huawei P smart+» імеі1: НОМЕР_4 , імеі2: НОМЕР_5 - після набрання вироком законної сили, вважати повернутими потерпілому ОСОБА_2 , згідно його розписки.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 травня 2019 року, на тимчасово вилучене майно в ході огляду від 27 травня 2019 року за адресою: АДРЕСА_2 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя