Ухвала суду № 83860901, 27.08.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9925/19

Провадження № 2/643/3965/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2019 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2019 року ОСОБА_1 (далі – позивачка) звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 27.09.2008 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області, актовий запис за № 510.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 24.07.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачці надано строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Копію ухвали від 24.07.2019 року позивачкою ОСОБА_1 отримано 05.08.2019 року, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, першим днем строку для усунення недоліків позовної заяви є 06.08.2019 року, останнім днем строку – 15.08.2019 року, яке є робочим днем.

12.08.2019 року позивачкою подано заяву про уточнення позовних вимог, тобто з дотриманням строку, встановленого судом для усунення недоліків.

Позивачкою ОСОБА_1 до заяви про уточнення позовних вимог від 12.08.2019 року надано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому вона просить звільнити її від сплати судового збору як особу, яка через свій майновий стан не має можливості його сплатити.

В обґрунтування зазначеного клопотання зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та у зв`язку з вимушеним переміщенням, докладає додаткових зусиль для організації свого життя. Адресна допомога, яку позивач отримує як внутрішньо переміщена особа, є її єдиним доходом.

Частиною 1 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Європейський суд з прав людини також зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Позивачкою до клопотання про звільнення від сплати судового збору додані копії свідоцтв про народження двох її неповнолітніх дітей та копії довідок про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб. Будь-яких інших документів, зокрема тих, які свідчать про рівень її доходів та витрат, позивачкою суду не надано.

Таким чином, будь-яких доказів, які б підтверджували розмір доходів позивачки, її майновий стан та свідчили про те, що фінансовий стан позивачки є незадовільним і сплата нею судового збору становить для неї непропорційно великий тягар, позивачкою суду не надано.

За таких обставин суд, розглядаючи клопотання на підставі наданих доказів, приходить до висновку щодо відсутності підстав для його задоволення.

З метою забезпечення права позивачки на доступ до правосуддя, а також враховуючи висновки щодо застосування норм права, зроблені Верховним Судом, суд вважає за необхідне повторно залишити позов без руху для надання позивачці можливості усунути недоліки позовної заяви.

Способами усунення недоліків позовної заяви є наступні: надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн.

Крім того, суд роз`яснює позивачці, що вона не позбавлена права повторно заявити клопотання про звільнення її від сплати судового збору, надавши суду відповідне обґрунтування та додаткові докази, які свідчать про рівень її доходів, витрат та, як наслідок – свідчать про такий рівень її матеріального стану, за який сплата судового збору призведе до його значного погіршення.

Керуючись ст. 2, 10, 27, 28, 185, 258-261, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що якщо вона відповідно до цієї ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, та усуне вказані в цій ухвалі недоліки, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо вона не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Д.А. Крівцов