Рішення № 83860524, 27.08.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/15260/19

н/п 2-а/640/545/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2019 року Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Чередник В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу 640/15260/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Жук Дмитра Олександровича про визнання протиправними дій та закриття провадження, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2019 р. до Київського районного суду м.Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 , який підписано його представником - ОСОБА_3 , в якому позивач просить визнати дії відповідача щодо складення протоколу №1554 про адміністративне правопорушення серії ОБ №141952 від 22.04.2019 р. відносно ОСОБА_2 протиправними та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, зокрема, що 03.06.19 р. з Єдиного державного реєстру судових рішень представник ОСОБА_2 дізнався про розгляд справи в Орджонікідзевському районному суді міста Харкова стосовно, нібито, вчиненого адміністративного правопорушення ОСОБА_2 Цього ж дня, 03.06.19р., представник ОСОБА_2 в Орджонікідзевському районному суді м. Харкова ознайомився з матеріалами справи та дізнався, що 22.04.2019 р. відповідачем був складений протокол № 1554 згідно змісту якого зазначалось, що ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.1., п. 13.1. Правил дорожнього руху та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Ford Focus.

Позивач не погоджується з вказаним протоколом та вважає дії відповідача протиправними.

22.04.2019 позивач, знаходячись за адресою м.Харків, вул..Біблика, перебуваючи на тротуарі, мав розмову з патрульними поліцейськими, які з незрозумілих для нього причин прибули за невідомим для ОСОБА_2 викликом та повідомили, що останній має пред`явити їм реєстраційні документи на автомобіль, що був припаркований на узбіччі вул.. Біблика, так як ОСОБА_2 скоїв ДТП. На зауваження позивача, що він не є водієм транспортного засобу Wolkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 , а лише знаходиться поряд з автомобілем чекаючи свою дружину-власницю авто, представники поліції зазначили, що ОСОБА_2 є саме власником даного автомобіля, зобов`язаний надати їм для перевірки реєстраційний документ на транспортний засіб, оскільки позивач скоїв ДТП. Всі зауваження ОСОБА_2 , з приводу безпідставності вимог та заяв патрульних поліцейських, були залишенні відповідачем без уваги.

Оскільки постанова винесена 22.04.19 року щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП була отримана позивачем поштою, він відразу звернувся з оскарженням вказаної постанови до суду і рішенням Київського районного суду міста Харкова від 30.05.2019 року по справі № 640/10029/19 було скасовано постанову винесену відповідачем 22.04.2019 року за відсутність у ОСОБА_2 реєстраційних документів та закрито провадження за ч.1 статті 126 КУпАП.

Під час спілкування з представниками патрульної поліції ОСОБА_2 не отримував жодного протоколу про адміністративне правопорушення, так само й поштою жодного протоколу складеного відносно заявника станом на 11 червня 2019 року не надходило.

Як можна встановити з протоколу № 1554, жодної відмітки про те, що ОСОБА_2 були роз`ясненні його права та обов`язки не міститься, жодної відмітки про те, що останній відмовився ставити свій підпис на підтвердження того, що відповідачем були роз`ясненні права та обов`язки, також не міститься в протоколі № 1554. На думку позивача, зазначене свідчить про те, що протокол був складений неправомірно та за відсутності особи відносно якої він складався.

Позивач також вказує, що протокол № 1554 містить необ`єктивне викладення обставин, не зрозуміло, що конкретно було встановлено відповідачем під час складення протоколу № 1554, що ОСОБА_2 , нібито, не дотримав дистанції коли керував автомобілем, чи то ОСОБА_2 не контролював транспортний засіб.

Крім того, протокол містить неправдиві обставини, що полягають в тому, що відповідачем вказано - ОСОБА_2 перебував за кермом (керував автомобілем), не дотримався безпечного бокового інтервалу скоїв наїзд на перешкоду. Однак, вказані в протоколі дії не могли взагалі були бути зафіксовані відповідачем, оскільки ОСОБА_2 не перебував за кермом, не здійснював рух на дорозі, а весь час знаходився на тротуарі і в момент спілкування з представниками поліції автомобіль його дружини був припаркований на узбіччі дороги без жодних пошкоджень.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про визнання протиправними дій та закриття провадження.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 02.08.2019 р. позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

09.08.2019 р. представник УПП в Харківській області ДПП за довіреністю - Бєлова А.М. подала до канцелярії суду відзив на позов, в якому зазначила, що Управління патрульної поліції в Харківській області не погоджується з позовом ОСОБА_2 , вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає виходячи із наступного.

Відповідно до Наказу МВС України № 1395 від 07.11.2015 року про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, поліцейські складають протоколи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені частинами четвертою і сьомою статті 121, частинами третьою і четвертою статті 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтями 127-1, 130, 139, частиною четвертою статті 140, 188-28 КУпАП.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ст. 124, 130 КУпАП здійснюють судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

25.04.2019 за вих. № 2986Д складений відносно ОСОБА_2 адміністративний матеріал за ст. 124 КУпАП (протокол ОБ № 141952 від 22.04.2019), відповідно до вимог ст. 221 КупАП, направлений на розгляд до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова для прийняття рішення по суті.

25.04.2019 за вих. № 2987 складений відносно ОСОБА_2 адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол № 141951 від 22.04.2019), відповідно до вимог ст. 221 КУпАП, направлений на розгляд до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова для прийняття рішення по суті.

18.07.2019 постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова по справі № 644/3630/19 - справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП (№ справи 644/3630/19, № провадження 3/644/1102/19) об"єднано із справою за ч.1 ст.130 КУпАП (№ справи 644/3629/19, № провадження 3/644/1101/19).

Присвоєно єдиний номер справи № 644/3629/19, № провадження 3/644/1101/19.

18.07.2019 постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова по справі № 644/3629/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один ) рік.

01.08.2019 постановою Харківського апеляційного суду по справі № 644/3629/19 - апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 липня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності останнього за ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП повернуто особі, що її подала.

Відповідач вказує, що протокол про адміністративне правопорушення є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом здійснюючим розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення.

Тобто, протокол лише фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, а права та обов`язки для суб`єкта, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі протоколу, тобто в даному випадку це постанова суду.

Протокол про адміністративне правопорушення і дії посадових осіб із включення до такого протоколу певних висновків не породжують правових наслідків для особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тобто не змінюють стану його суб`єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов`язків.

Права позивача можуть бути порушені відповідачем внаслідок прийняття за результатами рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Таким чином, ані протокол, ані дії посадових осіб із його складання не породжують правових наслідків для позивача, тобто не змінюють стану його суб`єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов`язків для нього, тобто не порушують права особи.

Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його протиправним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Також відповідач вкахує, що позивач не є суб`єктом оскарження дій відповідача, який склав протокол про адміністративне правопорушення, і з боку відповідача відсутнє порушення прав ОСОБА_2 в розумінні положень статті 5 КАС України, що є підставою для відмови в задоволенні позову про визнання дій протиправними відповідача (а.с.14-19).

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника. Просив суд долучити до матеріалів справи докази подання апеляційної скарги га рішення Орджонікідзквського районного суду м.Харкова, на яке посилається відповідач у відзиві (а.с.24).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.23).

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи строки розгляду справи, вжиття судом заходів для сповіщення сторін про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини в адміністративній справі, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 141952 від 22.04.2019, складеного відносно ОСОБА_2 , 22.04.2019 о 16:30 год. в м. Харків керував автомобілем Volkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_1 , по вул..Біблика 4А, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказано, що водій порушив вимоги п.12.1 13.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст..124 КУпАП (а.с.4).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності, що передбачено ст..254 КУпАП.

У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 КУпАП протоколи про правопорушення мають право складати: уповноважені на те посадові особи - органів внутрішніх справ за статтею 124 КУпАП. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Протокол надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу адміністративне правопорушення.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 256 КУпАП передбачає, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Працівниками поліції були виявлені факти правопорушення позивачем ОСОБА_2 та складений відносно останнього протокол.

В даному випадку позивач звернувся до суду з позовом, в якому оскаржує дії працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, відповідно до вимог "Кодексу адміністративного судочинства України (ред. з 15.12.2017) оскаржуватись можуть рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, а протокол лише зафіксував факт вчинення адміністративного правопорушення по ст.124 КУпАП, стягнення за дане правопорушення може накласти лише суд.

Відносно позивача не виносився акт індивідуальної дії, тобто правовий акт компетентного органу або посадової особи, виданий на підставі юридичних фактів і норм права, що визначає права, обов`язки або міру юридичної відповідальності конкретних осіб.

Протокол про адміністративне правопорушення є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом здійснюючим розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення.

Протокол лише фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, а права та обов`язки для суб`єкта, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі протоколу, тобто в даному випадку це є постанова.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення і дії посадових осіб із включення до такого протоколу певних висновків не породжують правових наслідків для особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тобто не змінюють стану його суб`єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Разом з тим, розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.

Відповідно до ст..242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки дії працівників поліції не стосувались притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, а стосувались лише фіксації адміністративного правопорушення, що згідно норм чинного КАС України оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 5, 19, 20, 77, 78, 205, 268, 286, 295 КАС України, ст. 9, 247, 251,254, 256, 265-2, 280 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Жук Дмитра Олександровича про визнання протиправними дій та закриття провадження - відмовити.

Відповідно ч.2 ст.271 КАС України копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Другого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Інспектор взводу 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Жук Дмитро Олександрович, місцезнаходження: м.Харків, вул..Шевченка 315-А.

Повне судове рішення складено 27 серпня 2019 року.

Суддя Чередник В.Є.