Рішення № 83860303, 08.08.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

( заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 cерпня 2019

м.Харків

Справа № 639/4864/17

провадження 2/639/103/19

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

за участю секретаря- Міжиріцької А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради Харківської області, ОСОБА_2 про встановлення факту того, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є його матір`ю і просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті матері право власності на 63/200 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , а після смерті батька- ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 32/200 частин зазначеного домоволодіння.

Свої вимоги ОСОБА_4 обгрунтовує тим, що його батьки перебували в зареєстрованому шлюбі з 27 вересня 1959 року до 28 травня 1985 року, коли шлюб між ними було розірвано. За матір`ю ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 63/200 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 , за батьком ОСОБА_4 -32/200 частин домоволодіння. Батьки мали трьох дітей- ОСОБА_4 ( позивач), ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після ОСОБА_5 залишився син, ОСОБА_2 (відповідач).

Позивач стверджує, що лише він прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки проживав та був зареєстрований разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Відповідач ОСОБА_2 спадщину по праву представлення не прийняв, тому позивач просив визнати за ним право на частину домоволодіння матері. Після смерті батька, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , склалася аналогічна ситуація, коли онук спадкодавця ОСОБА_4 не звернувся у встановлений строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Вказує, що звернувся до П`ятої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, але нотаріусом йому було відмовлено винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 29.07.2016 року , оскільки ОСОБА_2 було подано заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 і до нотаріуса не надійшли документи, які дозволили б визначити коло спадкоємців першої черги за законом, що проживали разом зі спадкодавцями. Крім того, як зазначає ОСОБА_4 , у нього відсутнє свідоцтво про право власності про належність кожному з батьків 32/200 частин домоволодіння і у свідоцтві про народження позивача, в графі «мати», вказано дівоче прізвище матері « ОСОБА_5 », хоча на час народження позивача батьки перебували у шлюбі.

Представник відповідача- Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, направив суду заяву про можливість розгляду справи за його відсутністю ( а.с. 48).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку згідно зі ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не сповістив, правом на подання відзиву на позов не скористався.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 19.07.2018, за клопотанням представника позивача, витребувані у П`ятої Харківської державної нотаріальної контори відомості зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) про наявність або відсутність заповіту після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , інформація про спадкоємців, які звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття ( а.с. 76).

Суд, вислухавши пояснення представника позивача , дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до наступного.

ОСОБА_4 і ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 27.09. 1950 р., що підтверджується Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим 27.09.1950 р. міським бюро ЗАЦС м.Харкова ( а.с. 10), згідно якого російською мовою зазначено про реєстрацію шлюбу між « ОСОБА_4 , 1928 г. рождения и ОСОБА_3 , 1933 г. рождения» та присвоєння дружині прізвища « ОСОБА_3 ». Від шлюбу подружжя має сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що випливає з повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м.Харкова 07.06.2002 р. Прізвище матері ОСОБА_4 зазначено ОСОБА_3 ( а.с. 10,15). Крім того, позивач у позові посилається на те, що мав рідних сестер ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , і ОСОБА_6 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_7 ( свідоцтво про смерть долучено до позову а.с. 11,12).

Шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 розірвано 28 травня 1985 р., що випливає зі свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_3 , виданого 28 травня 1985 р. Жовтневим відділом ЗАГС м.Харкова.

За інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсту прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_4 належить 32/200 частин , ОСОБА_3 -63 /200 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Жовтневою районною радою м.Харкова 28.03.1989 р.( а.с. 16-19).

Як вбачається з пояснень представника позивача свідоцтво про право власності на ім`я батьків відсутнє.Архівний відділ Харківської міської ради надав відповідь, що вказане свідоцтво на зберігання до відділу не поступало ( а.с. 13).

Згідно прибудинкової книги, по АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та зняти з реєстрації у зв`язку зі смертю.

В судовому засіданні встановлено, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_11 є її син ОСОБА_12 , який за довідкою відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання зареєстрований по АДРЕСА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_8 ., спадкоємцем ОСОБА_5 - відповідач ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим 01.02.2000 року Харківським міським відділом реєстрації актів громадянського стану ( а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_13 відкрилась спадщина на 63/200 частин домоволодіння АДРЕСА_1 .

Заповіту ОСОБА_13 не залишила, що доведено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 52791566 від 30.07.2018.

Як вбачається з довідки П`ятої Харківської державної нотаріальної контори від 02.08.2018 № 2023/91-66 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 була заведена спадкова справа № 654/2002, в якої знаходяться: заява сина спадкодавця ОСОБА_4 від 18.09.2002 р. про видачу свідоцтва про право на спадщину; заява від онука спадкодавця- ОСОБА_12 від 24.05.2001 р. про те, що на спадщину по праву представлення на долю своєї матері ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 , не претендує і в суд за продовженням строку на прийняття спадщини звертатись не буде. Свідоцтво про право на спадщину за законом від 20.09.2002 року за реєстровим № 2-819, видано сину спадкодавця ОСОБА_4 на автомобіль М-21412, 1990 р. випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 . Інших заяв про прийняття або відмову від прийняття спадщини та свідоцтв про право на спадщину після померлої ОСОБА_3 , в матеріалах спадкової справи немає ( а.с. 80).

Розглядаючи справу, суд виходить з положень п. 1 постанови ПВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачено, що при спадкування за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти (у тому числі всиновлені), подружжя і батьки (усиновителі) померлого.

Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю (ч.2 ст. 526 ЦК).

Стаття 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачає, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Прийнята спадщина вважається належною спадкодавцю з часу її прийняття.

Частинами 1 і 2 ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив до управління або володіння спадковим майном; якщо він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Ці дії повинні бути здійснені протягом шести місяців від дня відкриття спадщини.

Спадкоємцем ОСОБА_3 за законом першої черги є ОСОБА_4 , який спадщину прийняв фактично, оскільки відповідно до ст. 549 ЦК УРСР був зареєстрований на день смерті спадкодавця з ним за однією адресою, а також онуки спадкодавця- ОСОБА_2 та ОСОБА_12 Останній спадщину також фактично прийняв, проте звернувся до нотаріальної контори із заявою про те, що на спадщину по праву представлення на долю своєї матері ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 , не претендує і в суд за продовженням строку на прийняття спадщини звертатись не буде.

Приймаючи до уваги зазначену заяву, а також факт того, що ОСОБА_2 спадщину фактично не прийняв, до нотаріальної контори з відповідною заявою не звертався, можливо за ОСОБА_4 визнати право власності на 63/200 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6 , виданим 24.01.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову Харківського міського управління юстиції ( а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на 32/200 частин домоволодіння АДРЕСА_1 .

Заповіту ОСОБА_4 не залишив, що доведено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 52791577 від 30.07.2018.

Згідно довідки П`ятої Харківської державної нотаріальної контори від 02.08.2018 № 2023/91-66 , після померлого ОСОБА_4 була заведена спадкова справа № 181/2011, в якої знаходяться: заява сина спадкодавця ОСОБА_4 від 23.03.2011 р. про прийняття спадщини; заява від онука спадкодавця - ОСОБА_2 , який мешкав в АДРЕСА_3 , про прийняття спадщини по праву представлення на долю своєї матері/дочки спадкодавця- ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ; постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 2138/02-31 від 29.07.2016 по причині неможливості видати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно-частину житлового будинку, у зв`язку з тим, що спадкоємець бажає отримати свідоцтво на все спадкове майно, але виходячи з наявних документів та заяв, його частка у спадщині складає Ѕ ( а.с. 80).

Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в матеріалах справи не має документів, які б встановлювали місце відкриття спадщини та коло спадкоємців, якщо зі спадкодавцем на час його смерті проживали інші спадкоємці першої черги, вони згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України також вважаються спадкоємцями, прийнявшими спадщину, отже ОСОБА_4 має право на частку у спадковому майні, а не на все майно ( а.с. 7).

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу права на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з нормами статті 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно п.3 Роз`яснень Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності ( ст.392 ЦК України). Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За змістом ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Порядок прийняття спадщини визначений законодавцем у ст. 1268 ЦК України. Відповідно до вказаної правової норми спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частинами 3, 5 ст. 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах-уповноважений на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини ( ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріусу за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, відповідно до ст.1297 ЦК України.

Доводи позивача про те, що він спадкує після смерті батька ОСОБА_4 належні йому 32/200 частин домоволодіння є необґрунтованими та суперечать вимогам законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , а також ОСОБА_2 належним чином спадщину прийняли , звернувшись з відповідними заявами до нотаріальної контори. ОСОБА_12 на час відкриття спадщини зі спадкодавцем не проживав, що підтверджується матеріалами справи та не звернувся у шестимісячний строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Таким чином, після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями на його 32/200 частин домоволодіння є не тільки ОСОБА_4 , а і ОСОБА_2 у рівних частках, тому за кожним з них необхідно визнати право власності на 16/200 частин домоволодіння.

Приймаючи до уваги сукупність доказів на підтвердження позовних вимог ОСОБА_4 , оцінивши та надавши їм відповідну оцінку, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, cуд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 16/200 частин домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 .

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошеня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони: Позивач: ОСОБА_1 ( паспорт НОМЕР_7 , виданий 3001.2002 р. Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській обл., прож. АДРЕСА_1 ).

Відповідачі: Харківська міська рада ( м.Харків, м-н Конституції, 7);

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).

Повне рішення складено 23.08.2019.

СУДДЯ -