Ухвала суду № 83858626, 27.08.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

1-кп/243/477/2019

243/3142/19

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

27 серпня 2019 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гусинського М.О.,

при секретарі Мірошниченко В.В.,

за участю: прокурора Чорного В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі № 4 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження № 1-кп/243/477/2019 (№12019050510000348) відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2019 року до провадження судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Гусинського М.О. надійшло кримінальне провадження № 1-кп/243/477/2019 (№12019050510000348) відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

Після проведення підготовчого судового засідання справа неодноразово призначалася до судового розгляду: на 10.05.2019р., на 20.06.2019р. та 16.08.2019р., але підсудний ОСОБА_1 , стосовно якого було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, в жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив. Примусовий привод підсудного ОСОБА_1 на судові засідання 20.06.2019р. та 16.08.2019р. не було виконано у зв`язку із його відсутністю за місцем фактичного проживання.

16.08.2019 року кримінальне провадження було зупинено, ОСОБА_1 було оголошено у розшук.

27.08.2019 року провадження по справі було відновлено у зв`язку із розшуком підсудного ОСОБА_1 .

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання підсудному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, пояснюючи це тим, що раніше ухвалою слідчого судді від 20.03.2019р. ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, яке він порушив, не одноразово до суду не з`являвся, у зв`язку з чим відносно нього було оголошено розшук. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення відповідальність за яке передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що може побудити його на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. Враховуючи особу обвинуваченого, стан та спосіб його життя, а саме те, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, вважає необхідним обрати підсудному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підсудний ОСОБА_1 просив суд не обирати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зобов`язався не переховуватися від суду і не перешкоджати розгляду кримінального провадження. Розглядаючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу суд виходить з наступного:

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи тій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключено у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами кримінального провадження матеріали, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, покарання за вчинення якого передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років; враховуючи стан здоров`я ОСОБА_1 , а також врахувавши ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зважаючи, що прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, так, як ОСОБА_1 не має постійного місця мешкання та роботи, не виконав умови попереднього запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, тому суд вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченому ОСОБА_1 обрати щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 25 жовтня 2019 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 199, 333 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Чорного В.В. про обрання підсудному ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України – задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний заход у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України терміном дії 60 діб - по 25 жовтня 2019 року включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд протягом семи днів з часу її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з часу вручення копії ухвали.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду М.О. Гусинський