Рішення № 83854185, 27.08.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11580/19

Провадження № 2/344/3424/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

27 серпня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Орнат Л.І.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина, мотивуючи тим, що з відповідачем 12.11.2005 року вона уклала шлюб, який розірвано ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після народження сина позивачка фактично не виходила в декретну відпустку по догляду за сином та змушена була шукати постійні підробітки для утримання сім`ї та дитини, отримувала допомогу по народженню дитини, а також соціальну допомогу у зв`язку з своєю інвалідністю. В перші роки після народження дитини, чоловік також намагався шукати заробітки та давав дружині кошти на утримання сина, коли вона про це просила, у разі виникнення конкретної потреби - на лікування, придбання необхідних синові речей. Свою ініціативу у наданні коштів на потреби сина відповідач проявляв рідко. Після розірвання шлюбу відповідач практично не надає коштів на забезпечення найнеобхідніших потреб сина: харчування, засоби гігієни та догляду, ліки , одяг, витрати на навчальний заклад, книжки та інше. З 2017 року відповідач почав систематично їздити на заробітки за межі України, проте коштів на утримання сина майже не надавав. Протягом останніх восьми місяців взагалі жодних коштів не надає. Для повноцінного харчування та розвитку дитини позивачці доводиться витрачати 5-8 тисяч гривень на місяць. Таким чином, на даний час, жодних витрат, пов`язаних з матеріальним утриманням дитини відповідач не несе. Угоди про добровільну сплату аліментів між позивачем та відповідачем не досягнуто. Стан здоров`я та матеріальне становище відповідача дозволяє йому утримувати свого сина. Інших дітей у відповідача не має. Відповідач є працездатним і матеріально забезпеченим, систематично працює на заробітках за кордоном.

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи та прийняття заочного рішення не заперечила.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позов до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Сторони по справі є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 (а.с.7).

Судом встановлено, що 28.02.2013 року шлюб між сторонами розірвано, неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати з матір`ю (а.с. 8).

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про державний бюджет на 2019 рік" у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З огляду на матеріальне становище сторін та те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, розмір витрат на утримання дитини, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень, щомісячно, починаючи з 01 липня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. з відповідача в дохід держави.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», ст. 11, 88 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст. ст. 174, 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень, щомісячно, починаючи з 01 липня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , на користь держави (в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 .

Суддя: О.А. Татарінова