Рішення № 83853266, 21.08.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/3071/19

Провадження 2/206/919/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2019 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Савченко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження у відповідності до ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Автопоміч» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Автопоміч» звернулося до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що 09 листопада 2017 року між ТОВ «Автопоміч» та ОСОБА_1 було укладено Договір №02-11/2017. Предметом договору сторони визначили, що замовник доручає, а виконавець бере на себе обов`язок надати замовнику юридичні послуги зі стягнення страхового відшкодування по страховому випадку, що мав місце 29.11.2015 року о 18:00 годині в Самарському районі м. Дніпро, по вул. 20 річчя Перемоги з боку вул. Гаванської у напрямку вул. Агнії Барто водій автомобіля ВАЗ-21150 д.н.з. НОМЕР_1 , скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до КЗ «Дніпропетровської шостої міської клінічної лікарні», де померла. 02 січня 2018 року позивачем було розроблено проекти повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду та заяву на виплату страхового відшкодування, які 12 січня 2018 року з додатками було подано в інтересах відповідача до ПрАТ «УТСК». 02 лютого 2018 року позивачем було проаналізовано які документи необхідно долучити для виплати страхового відшкодування та зроблено проект заяви про доручення документів по справі. Позивачем було проаналізовано лист №131-у від 28.02.2018 та за № 83-у від 15.02.2018 від ПрАТ «УТСК» та складено проект заяви про доручення документів на виплату страхового відшкодування, яку з необхідними документами було подано 15.05.2018 в інтересах відповідача. Результатом надання послуг позивачем відповідачу стало отримання відповідачем 10.07.2018 року 5000 гривень та 11.07.2018 року 20000 гривень, що свідчить про те, що позивач виконав зобов`язання належним чином відповідно до умов договору від 09.11.2017 року. Пунктом 4.1 Договору передбачено, що вартість послуг за договором складає 30% від суми стягнення відшкодування на користь замовника, яке отримав замовник після укладення договору протягом всього терміну його дії. Станом на дату подання позову кошти в якості оплати за надані послуги згідно договору на рахунок позивача не надходили. Таким чином, відповідач відповідно до договору зобов`язаний перерахувати на реквізити позивача 7500 гривень, що становить 30% від суми отриманого страхового відшкодування. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1921 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 2800 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав до суду заяву з клопотанням розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, відзив на позовну заяву не надав, тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та наявних у справі доказів ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що 09 листопада 2017 року між ТОВ «Автопоміч» та ОСОБА_1 було укладено Договір №02-11/2017 відповідно до якого сторони визначили, що замовник доручає, а виконавець бере на себе обов`язок надати замовнику юридичні послуги зі стягнення страхового відшкодування по страховому випадку, що мав місце 29.11.2015 року о 18:00 годині в Самарському районі м. Дніпро, по вул. 20 річчя Перемоги з боку вул. Гаванської у напрямку вул. Агнії Барто водій автомобіля ВАЗ-21150 д.н.з. НОМЕР_1 , скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до КЗ «Дніпропетровської шостої міської клінічної лікарні», де померла (а.с.8-10).

На виконання умов договору позивачем було підготовлено та направлено ПрАТ «УТСК» повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду від 02 січня 2018 року, заяву на виплату страхового відшкодування від 02 січня 2018 року, заяву про долучення документів до справи на виплату страхового відшкодування від 02 лютого 2018 року, заяву про долучення документів до справи на виплату страхового відшкодування від 11 травня 2018 року (а.с.11-13,16).

Відповідно до копій платіжних доручень № 17683 від 10.07.2018 та №17713 від 11.07.2018 Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» виплатила відповідачу ОСОБА_1 5000,00 гривень та 20000,00 гривень відповідно (а.с.20-21).

Таким чином позивачем було виконано покладені на нього обов`язки згідно договору №02-11/2017 від 09 листопада 2017 року.

Згідно п.4.1. Договору вартість послуг становить 30% (тридцять відсотків) від суми стягнення відшкодування в користь замовника.

Отже, вартість послуг виконавця за договором №02-11/2017 від 09.11.2017 року згідно пункту 4.1. складає 7500,00 гривень, які Замовник (відповідач) зобов`язаний сплатити не пізніше 3-х банківських днів після виплати суми страхового відшкодування відповідно до п.4.1.1 договору.

У зв`язку з невиплатою відповідачем в добровільному порядку суми коштів за договором, позивачем було направлено відповідачу вимогу про добровільну сплату боргу з актом виконаних робіт від 26.11.2018 року (а.с.23-24).

Таким чином з позову слідує, що відповідачем зобов`язання щодо оплати наданих послуг відповідно до договору виконано не було, а тому позовні вимоги позивача являються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат, то суд виходив з такого.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 лютого 2019 року між адвокатським об`єднанням «Гранд Груп Партнерс» в особі керуючого партнера Ясінського С.Е. та позивачем ТОВ «Автопоміч» укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №0041-г (а.с.26-27).

Відповідно до акту виконаних робіт, адвокатським об`єднанням «Гранд Груп Партнерс» було надано послуги ТОВ «Автопоміч» з надання правової допомоги відповідно до вищезазначеного договору вартістю 2800,00 гривень, які було сплачено виконавцю 24 квітня 2019 року відповідно до платіжного доручення №465 (а.с.28-30).

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача в рахунок компенсації витрат за правничу допомогу підлягає стягненню 2800,00 гривень.

Разом з цим, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 гривень, які поніс позивач у зв`язку з пред`явлення позову до суду підлягають стягненню з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 141, 228-229, 258-260, 263 -265, 268, 280-283 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальність «Автопоміч» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопоміч» (м. Львів, вул. Володимира Великого, 50, оф. 30, ЄДРПОУ 39279328) заборгованість за договором про надання правової допомоги №02-11/2017 від 09 листопада 2017 року в сумі 7500,00 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 2800,00 гривень та сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук