Ухвала суду № 83851276, 27.08.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення без руху заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту

27 серпня 2019 року справа № 580/2661/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., перевіривши матеріали заяви Головного управління ДФС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,

встановив:

Головне управління ДФС у Черкаській області (далі - ГУ ДФС у Черкаській області, позивач) подало заяву, в якій просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач).

Заяву передано на розгляд судді о 14 год. 11 хв. 23.08.2019.

Перевіривши вказану заяву та додані до неї документи, виявлено недолік, що перешкоджає відкриттю провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з частиною 2 статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Заява про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є видом позовного провадження, для якого вимогами КАС України передбачено окремі особливості щодо порядку та строків розгляду. Водночас на такі заяви поширюються вимоги статей 160, 161 КАС України, встановлені для подання позовної заяви.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України від 08.07.2011 № 3674-VI"Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 3674-VI судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Оскільки заява про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, подана в порядку статті 283 КАС України, є формою звернення органу Державної фіскальної служби України під час здійснення передбачених законом повноважень, за її подання має бути сплачений судовий збір.

Всупереч наведеним нормам заявником не надано доказів сплати судового збору за звернення з вищевказаною заявою.

Абз.6 підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, судовий збір справляється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року розміром 1921 грн.

Отже, ставкою судового збору за подання заяви є 1921,00грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Тому таку суму має бути сплачено на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Разом з тим, представник позивача подала до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання заяви до закінчення розгляд справи, оскільки Головним управління ДФС у Черкаській області було направлено до Державної казначейської служби у Черкаській області реєстр бюджетних зобов`язань (одержувачів) коштів від 22.08.20419 №246 з метою сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. для подачі до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Однак, на момент звернення до суду платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн до ГУ ДФС у Черкаській області від Державної казначейської служби України в Черкаській області не надходило.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно зі статтею 8 Закону України № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд зазначає, що Законом України № 3674-VI та Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено відстрочення органів ДФС від сплати судового збору з підстав на які посилається представник позивача.

З огляду на викладене, клопотання позивача щодо відстрочення від сплати судового збору є необґрунтованим, у зв`язку із чим у його задоволенні слід відмовити.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статей 161, 283 КАС України, наявні підстави надати заявнику строк для усунення недоліків. Оскільки місцезнаходження заявника збігається з місцезнаходженням суду та зважаючи, що в термін розгляду цієї категорії входять вихідні дні, суд вважає достатнім надати заявнику строк для сплати судового збору та подання доказу цього суду до 08 год. 30 хв. 28.07.2019.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 46, 133, 160, 169, 171, 243, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ухвалив:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС в Черкаській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Надати Головному управлінню ДФС у Черкаській області строк для усунення недоліків заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до 08 год. 30 хв. 28 серпня 2019 року, шляхом надання суду доказів сплати судового збору за звернення з заявою.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Тимошенко