Ухвала суду № 83850251, 21.08.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5337/19

Провадження № 1-кс/202/8914/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

21 серпня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Дівіндір Н.М., розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Гашева О.В., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Мельниченком В.В., про арешт майнав кримінальному провадженні № 12018040000000787 від 21.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області Гашев О.В. звернувся в кримінальному провадженні № 12018040000000787 від 21.08.2019 року з клопотанням, погодженим із прокурором, в якому просить накласти арешт на зразки асфальтного покриття, власником яких є виконавчий комітет Межівської селищної ради, а саме вилучені в ході проведенняогляду місця події 02.08.2019 року: зріз № 1 (опечатаний у спецпакет №7122445), зріз № 2 (опечатаний у спецпакет № 7122461), зріз № 3 (опечатаний у спецпакет № 7122460).

Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12018040000000787 від 21.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України. Під час досудового розслідування встановлено, що посадові особи виконавчих комітетів органів місцевого самоврядування в Дніпропетровській області, використовуючи надані їм повноваженням, штучно створюють умови під час проведення конкурсних та переговорних процедур закупівель будівельних робіт з капітального ремонту доріг, що перебувають на балансі останніх та надають переваги учасникам, які не мають відповідного досвіду роботи та документів на підтвердження наявності необхідної виробничої бази та штату кваліфікованих працівників.

02.08.2019 року проведено огляд ділянки дорожнього покриття по вул. Сонячна в с. Преображенка Межівського району Дніпропетровської області, за результатами якого встановлено невідповідність товщини та якості дорожнього покриття проектним рішенням.Під час огляду місця події було вилучено три зрізи (зразки) асфальтного дорожнього покриття.

Враховуючи те, що вилучені предмети містять сліди та інформацію щодо вчинення злочину, визнані речовими доказами, з метою збереження речових доказів виникла необхідність у накладенні на них арешту, оскільки їх володілець - виконавчий комітет Межівської селищної ради може бути заінтересований в результатах кримінального провадження, що свідчить про наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення або перетворення зазначених предметів.

Учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явилися, що не перешкоджає судовому розгляду.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

За змістом частини першої статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною другої статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК).

Так, за приписами статті 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 173 КПК визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) , розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (частина четверта статті 170 КПК).

Слідчий суддя вважає доведеним наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення і вилучені зразки (зрізи) дорожнього покриття є доказами такого правопорушення, відповідають критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В той же час існує загроза їх приховування, псування, знищення, перетворення, оскільки представники виконавчого комітету Межівської селищної ради є особами, заінтересованими в результатах кримінального провадження.

Отже, матеріали клопотання слідчого доводять наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене в ході огляду місця події від 02.08.2019 року за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1 район, с. Преображенка, вул. Сонячна зрізи дорожнього покриття з метою збереження речових доказів.

На переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника (володільця) вилучених предметів (зразків асфальтного покриття) як накладення арешту і не матиме негативних наслідків, оскільки це суттєво не позначиться на виконанні будівельних робіт, потрібно для встановлення істини в кримінальному провадженні.

Отже клопотання слідчого можливо задовольнити.

Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на зразки асфальтного покриття, власником яких є виконавчий комітет Межівської селищної ради, а саме вилучені в ході проведенняогляду місця події 02.08.2019 року зрізи асфальтного покриття: зріз № 1 (опечатаний у спецпакет №7122445), зріз № 2 (опечатаний у спецпакет № 7122461), зріз № 3 (опечатаний у спецпакет № 7122460).

Роз`яснити, що арешт майна може бути скасований в порядку, визначеному статтею 174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя Марченко Н.Ю.