Рішення № 83849055, 27.08.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1894/19

РІШЕННЯ

іменем України

27 серпня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації по втраті частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 29.04.2018 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, яка передбачена Законом України від 19.10.2000 №2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати";

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", яка була нарахована та виплачена на підставі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року по справі №560/3542/18 за період з 29.04.2018 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії;

3) звернути до негайного виконання рішення щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованої суми пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі №560/3542/18, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 29 квітня 2018 року.

Позивач вказує, що на виконання зазначеного рішення на його картковий рахунок 11.04.2019 надійшло 7228,24 грн.

Вважає, що несвоєчасне перерахування та виплата зазначеної суми відбулось у зв`язку з неправомірною відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що встановлено зазначеним судовим рішенням.

Вказав, що звертався до відповідача з заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому компенсацію. Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 03.06.2019 №1452/Х-8 повідомило про те, що перерахунок пенсії та її доплата проведені своєчасно згідно з рішенням суду, тому, підстави для нарахування компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" відсутні.

Вважаючи порушеними свої права, звернувся в суд з позовом.

До суду 12.07.2019 надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі №560/3542/18, яке набрало законної сили згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 29.04.2018. Нараховану доплату за період з 29.04.2019 по 31.12.2018 в сумі 7228,24 грн виплачено 11.04.2019. При цьому, рішення апеляційної інстанції отримане Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 19.03.2019.

Вважає, що перерахунок пенсії позивачу за рішенням суду був обчислений вчасно, нарахування та виплату проведено в місячний термін.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2019 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.07.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі №560/3542/18, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо незарахування до стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 26.11.1986 по 24.11.1988 та з 05.12.1988 по 18.12.1997 в районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо незарахування до стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2004 по 16.08.2004 в Славутському маслопереробному комбінаті ВАТ "Хмельницькмолпром". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи за період з 01.01.2004 по 16.08.2004 в Славутському маслопереробному комбінаті ВАТ "Хмельницькмолпром". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати стаж роботи за період з 26.11.1986 по 24.11.1988 та з 05.12.1988 по 18.12.1997 в районах Крайньої Півночі на пільгових умовах із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, з урахуванням встановленого в цій адміністративній справі, провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 29 квітня 2018 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року - без змін.

Згідно з штампом вхідної кореспонденції, зазначене судове рішення апеляційної інстанції отримане Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 19.03.2019.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі №560/3542/18, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 нараховано доплату за період з 29.04.2018 по 30.04.2019 в загальній сумі 7228,24 грн.

Доплату було зараховано на рахунок позивача 11.04.2019.

При цьому, вказані перерахунок та виплата були проведені без нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Позивач 17.05.2019 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою в якій, зокрема, просив нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів за несвоєчасно отримані кошти з 29.04.2018 по 11.04.2019 з вини органу, що призначає і виплачує пенсію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 03.06.2019 №1452/Х-8 повідомило позивача про відсутність підстав для нарахування та виплати компенсації у зв`язку з своєчасним виконанням ним рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі №560/3542/18.

Позивач, не погоджуючись із вказаною бездіяльністю та вважаючи порушеними свої права, звернувся з позовом до суду.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Так, спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовано, зокрема, але не виключно, Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159), який розроблений з метою реалізації зазначеного закону.

Статтями 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з пунктом 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Відповідно до пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Статтею 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати").

Враховуючи викладене, основною умовою для виплати громадянину компенсації, визначеної статтею 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку №159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №336/4675/17, від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 03.07.2018 у справі №521/940/17, від 15.08.2018 у справі №653/3356/17 та від 14.05.2019 у справі №804/2994/18.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до преамбули Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом пунктів 21, 24 рішення від 01.06.2006 у справі "Федоренко проти України" Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" №71916/01, №71917/01 та №10260/02).

Згідно з матеріалами справи, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі №560/3542/18, яке набрало законної сили, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо незарахування до стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 26.11.1986 по 24.11.1988, з 05.12.1988 по 18.12.1997 та з 01.01.2004 по 16.08.2004 та зобов`язано його провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 29 квітня 2018 року.

На виконання цього рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснені пенсійні виплати - 11.04.2019, що підтверджується матеріалами справи, а також поясненнями позивача, наведеними в обґрунтування заявлених позовних вимог, та відповідача, викладеними у відзиві.

При цьому, суд звертає увагу на те, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

За приписами статті 5 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.

Зі змісту наведених норм слідує, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

При цьому, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Суд вважає, що компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, тобто, чи самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.

Нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат.

Використане у статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

При цьому, відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки тривале не нарахування та невиплата пенсії за минулі періоди сталися з вини відповідача, зокрема, призначення і виплати позивачу заниженого розміру пенсії, то останній має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих йому на підставі рішення суду.

Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не враховано вимоги чинного законодавства України, яке належить застосовувати до спірних правовідносин.

З урахуванням наведеного, суд вважає наявними правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 29.04.2018 по 11.04.2019.

Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру, суд вважає її похідною від першої. Тому, враховуючи викладене, а також з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, розраховану відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, за період з 29.04.2018 по 11.04.2019.

Щодо вимоги у якій позивач просить допустити до негайного виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) накладення арешту на активи, що пов`язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

Враховуючи те, що позовні вимоги, заявлені позивачем, є зобов`язального характеру, та стосуються виключно нарахування компенсаційних виплат, підстави для застосування приписів частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість позивач довів ті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Тому, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

З врахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 29.04.2018 по 11.04.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, розраховану відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, за період з 29.04.2018 по 11.04.2019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 серпня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Д.Д. Гнап