Рішення № 83849016, 20.08.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1530/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо заниження величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% при призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити розрахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 06.12 2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35%, відповідно до пп. 4-4 п.4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням вже отриманих сум пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у червні 2019 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про виправлення помилки, здійсненої під час призначення 06.12.2017 їй пенсії за вислугу років, у відповідності до Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, замість застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. На дане звернення пенсійним органом надана відповідь за № 467/Б-99-1 від 10.07.2019 згідно змісту якої свідчить, що ніякої помилки не відбулося, оскільки ОСОБА_2 06.12.2017 була не призначена нова пенсія, а здійснено переведення на пенсію за вислугу років за іншим Законом. Позивач зазначає, що пенсія у відповідності до Закону України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" була призначена вперше в грудні 2017 року, що має наслідком застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% у відповідності п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вважає, що застосування відповідачем при обчисленні пенсії позивача величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, в порівнянні з величиною 1,35%, є прямим звуженням вже набутих позивачем прав та рівня соціальної захищеності. Також, звертає увагу, що ч.3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Водночас, в даному випадку має місце призначення пенсії за іншим Законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного закону. У випадку позивача, пенсію вперше було нараховано з 2008 року згідно із Законом України від 09.04.1992 року № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Ухвалою суду від 29.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Також, ухвалою суду від 29.07.2019 запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідачем 15.08.2019 подано відзив на позов, в якому останній позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, аргументуючи свою позицію тим, що головним управлінням правомірно здійснено перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Так, відповідач звертає увагу, що механізми розрахунку розміру пенсії за Законом України № 1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і Законом України № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відрізняються. Нормами Закону України № 2262 не передбачено застосування при обчисленні розміру пенсії такої розрахункової величини як коефіцієнт кратності. 11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", відповідно до якого внесено зміни до Закону № 1058. Згідно із п. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058 визначено, що з 01.10.2017 пенсії перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Так, за заявою від 06.12.2017 позивачці здійснено не нове призначення, а переведення на пенсію за вислугу років з Закону № 2262 на пенсію відповідно до Закону № 1058, а тому при розрахунку пенсії застосовано норму п. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058, а саме встановлена величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Крім того, відповідач звертає увагу на пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки пенсія є щомісячним платежем, а про її отримання в меншому розмірі позивач мав дізнатися отримуючи таку виплату за відповідний місяць. Позивач, звернувшись 23.07.2019 року до суду з позовними вимогами про перерахунок пенсійного забезпечення за період з грудня 2017 року по січень 2018 року - пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Відповідно до положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд ухвалою про відкриття провадження вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Херсонський окружний адміністративний суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.12.2008 по 31.12.2017 як пенсіонер Управління з питань виконання покарань отримувала пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

06.12.2017 звернулась із заявою про перехід на інший вид пенсії - за вислугу років відповідно до Закону України № 1058. З 06.12.2017 позивач отримує пенсію за вислугу років ( працівник охорони здоров`я), згідно із п."е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та обчислену за нормами Закону №1058.

З 01.10.2017 позивачу здійснено перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,0%.

Позивач зверталась до відповідача з вимогами щодо підстав неврахування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Листом № 467/Б-99-1 від 10.07.2019 відповідач повідомив, що, згідно із пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону 1058, з 01.10.2017 пенсії перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки (3764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Пунктом 4-4 Прикінцевих положень Закону 1058 визначено, що з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014- 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %. Оскільки за заявою від 06.12.2017 ОСОБА_2 здійснено не нове призначення пенсії, а переведення на пенсію за вислугу років за іншим Законом, при розрахунку пенсії застосовано норму п. 4-3 Прикінцевих положень Закону 1058, а саме встановлена величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Відтак, вважає, що підстав для перерахунку пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, немає.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

11.10.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 р. № 2148-VIII, згідно ч. 2 Прикінцевих і перехідних положень якого установлено, що з 1 жовтня 2017 року до встановлення розміру прожиткового мінімуму, який буде більшим за розмір, встановлений на 1 грудня 2017 року та збільшений на 79 гривень, при призначенні та перерахунку пенсій, надбавок, підвищень, інших пенсійних виплат, встановлених законодавством, використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

У разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Також Законом № 2148-VIII доповнено ч. 4-3, 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV, згідно яких пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

З 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Оскільки пенсія позивачу призначена до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII, вона з 1 жовтня 2017 року перераховується із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, про що прямо вказано у ч. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, і підстави для застосування коефіцієнту 1,35 % щодо позивача відсутні.

Окремо суд зазначає, що Законом №1058-ІV запроваджено в цілому нову формулу розрахунку пенсій, а не лише змінено відсотковий розмір величини оцінки одного року страхового стажу, при цьому, з одночасним підвищенням розміру середньої заробітної плати, який використовується при призначенні пенсії.

Тобто, у формулі розрахунку пенсії одні показники зменшилися, а інші збільшилися.

В якості гарантії дотримання положень ст. 22 Конституції України ч. р. 2 II. "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2148-VIII передбачено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Таким чином, розмір пенсії позивача згідно проведеного перерахунку після набрання чинності Законом №2148-VIII, в будь-якому разі не може бути меншим, ніж попередньо розрахований на підставі законодавства, що діяло раніше, що свідчить про дотримання передбачених ст. 22 Конституції України гарантії від звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Суд зазначає, що звуження змісту та обсягу існуючого права позивача на пенсію може мати місце у випадку зменшення його розміру, а не зменшення однієї зі складових формули розрахунку, яка сама по собі об`єктом гарантії ст. 22 Конституції України не є.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного, у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем вказаних вимог під час розгляду звернень позивача та визначення розміру її пенсії.

Відповідно, звуження змісту та обсягу прав і свобод позивача у зв`язку з проведенням осучаснення її пенсії не відбулося і не могло відбутися, оскільки в будь-якому разі позивач би отримував пенсію у розмірі, не меншому, ніж до осучаснення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% при визначенні коефіцієнта страхового стажу для обчислення пенсії, оскільки відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Також, суд звертає увагу, що, у зв`язку із відмовою ОСОБА_2 у задоволені позовних вимог, клопотання відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до суду, яке було викладено у відзиві на позовну заяву, не досліджується.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 241-246, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Хом`якова В.В.

кат. 112010100