Рішення № 83848756, 21.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2019 р. № 520/6577/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ломаги А.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача -Шишацька В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (61052, м.Харків, вул.Благовіщенська,34) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради щодо відмови у наданні ОСОБА_2 як малолітньому сину загиблого ОСОБА_3 статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради вчинити дії щодо оформлення та видачі ОСОБА_2 як малолітньому сину загиблого ОСОБА_3 посвідчення про право користування пільгами, які встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для членів сімей військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з діями Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради щодо відмови у наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що передбачає, в тому числі, отримання посвідчення "члена сім`ї померлого ветерана війни" не погоджується та вважає такі дії неправомірними та не законними.

Відповідач проти позову заперечував, згідно наданого до суду відзиву на позов просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначивши, що спірна відмова є законною і обґрунтованою, оскільки чоловік позивачки загинув у результаті нещасного випадку, отже, син загиблого не має право на отримання статусу осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 29.07.2019 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 21.08.2019 р. о 16:00 год.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є жінкою та сином (відповідно) померлого військовослужбовця ОСОБА_3 , який за контрактом проходив військову службу у Збройних Силах України у складі військової частини 3005 Східного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 в період з 03.02.2017р. по 16.02.2017р. та з 01.03.2017р. по 04.04.2017р. безпосередньо брав участь в антитерористичній операцій (далі за текстом - АТО), забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції.

ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_3 загинув під час проходження військової служби у зоні проведення АТО, що підтверджується наявними в матеріалах копією свідоцтва про смерть та витягу із наказу про виключення зі списків особового складу військової частини.

Згідно з постановою №7 медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області", поранення ОСОБА_3 , що призвело до смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), одержане в результаті нещасного випадку, так, пов`язане з проходженням військової служби.

05.06.2019 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про встановлення сину ОСОБА_2 статусу "Член сімї загиблого ветерана війни".

Листом від 07.06.2019 року відповідач повідомив позивача, що Управління не має законних підстав стосовно встановлення її сину - ОСОБА_2 статусу "Член сім`ї загиблого ветерана війни".

Як з`ясовано судом, фактичної підставою для зазначеного висновку Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради послугувало судження відповідача, що загибель ОСОБА_3 трапилась внаслідок нещасного випадку.

Позивач не погодився з такою відмовою відповідача, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до абз.8 п.1 ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту учасників антитерористичної операції, учасників Революції Гідності та членів сімей загиблих таких осіб» від 14.11.2017р. № 2203-VІІІ, набрав чинності 24.02.2018р.; далі за текстом - Закон №2203-VІІІ) чинність цього Закону поширюється на сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також сім`ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Пунктом 2 розділу ІІ (Прикінцеві положення) Закону № 2203-VІІІ встановлено, що право на отримання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», мають також члени сімей осіб, які до набрання чинності цим Законом померли внаслідок захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Суд зазначає, що процедура надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» деталізована приписами Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", деяким категоріям осіб (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015р. №740; далі за текстом - Порядок №740).

Як передбачено абз. 5 п. 2 Порядку № 740, статус особи, на яку поширюється чинність Закону, згідно з цим Порядком надається: сім`ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

За приписами п.3 Порядку №740 до членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пунктах 3, 4 цього Порядку, належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей.

Відповідно до п. 4 Порядку № 740 підставами для надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, є для осіб, зазначених в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку: свідоцтво про смерть (копія) або повідомлення про загибель особи; документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, або документи про безпосереднє залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; постанова штатної військово-лікарської комісії відповідного військового формування.

За правилами п.п. 5, 6 Порядку № 740 для встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, необхідно подати структурному підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення заяву і документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку. Рішення про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, приймається структурними підрозділами місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у місячний строк з дати подання документів. Відсутність документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, та їх недостовірність є підставою для відмови в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону.

Судом встановлено, що обставини відсутності перелічених вище документів або їх недостовірності відповідачем в основу спірної відмови не покладені.

Матеріалами справи підтверджено, що військовослужбовець загинув у зоні АТО при виконанні обов`язків військової служби у спосіб захисту територіальної цілісності та незалежності Держави Україна.

Доказів пов`язаності події загибелі військовослужбовця із вчиненням кримінального правопорушення, скоєнням адміністративного делікту чи дисциплінарного проступку, настання події загибелі виключно у наслідок знаходження особи у стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння, самогубства чи самонівечіння матеріали справи не містять.

Твердження відповідача про нещасний випадок судом не приймається, оскільки Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не містить жодного застереження стосовно ненадання такого статусу членам родини військовослужбовця у разі загибелі військовослужбовця в результаті нещасного випадку.

Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради щодо відмови у наданні ОСОБА_2 як малолітньому сину загиблого ОСОБА_3 статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради вчинити дії щодо оформлення та видачі ОСОБА_2 як малолітньому сину загиблого ОСОБА_3 посвідчення про право користування пільгами, які встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для членів сімей військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27.08.2019 року.

Суддя О.М. Тітов