Рішення № 83848734, 21.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2019 р. № 520/5629/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_3.,

представника відповідача - Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є незаконними та необґрунтованими, адже позивачем надано всі підтверджуючі вартість введеного на митну територію України автомобіля документи, за ціною договору.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити з наведених у ньому обставин.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні заявлених вимог відмовити з огляду на доводи наданого суду відзиву на позов, в контексті того, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 16.04.2019 до митного поста «Харків - автомобільний» Харківської митниці ДФС, особою уповноваженою на декларування ОСОБА_2 , була подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація №UA807190/2019/010637 (далі - МД) на товар «А/м легковий пасажирський для перевезення пасажирів, був у використанні: марка MAZDA, модель CX-5 - 1шт., VIN - НОМЕР_1 , V= 2191 куб.см., потужністю 110 kW, тип двигуна - дизельний, модельний рік виготовлення 2016. Країна виробництва JP…», який надійшов на адресу фізичної особи ОСОБА_1 ( а.с.55).

Відповідно до відомостей граф 8 та 9 вказаної МД одержувач та особа відповідальна за фінансове врегулювання ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 ).

У вказаній МД декларантом була визначена та заявлена за основним методом митна вартість ТЗ позивача у розмірі 8137,28 дол. США на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №VOJ43 від 09.08.2018 р. на суму 7937,28 та вартості транспортування -200 дол. США (а.с.18,59).

Декларантом разом з вищевказаною декларацією були надані наступні документи (зазначені у графі 44 вказаної МД): за кодом « 0380» рахунок-фактура (інвойс) від 09.08.2018 №VOJ43;за кодом « 0862» декларація про походження товару від 09.08.2018 №VOJ43; за кодом «m1721» акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 12.04.2019 №UA20903/2019/25193; за кодом «d2800» свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 29.08.2018 №2750031; за кодом «d3001» банківський платіжний документ, що стосується товару від 10.08.2018 №02423520180809; за кодом «d3007» документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 15.04.2019 №1; за кодом «d3015» висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 15.04.2019 №041501; за кодом «d4207» договір про надання послуг митного брокера від 09.04.2019 №3209; за кодом «d9202» касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 08.04.2019 №0.0.1326653076.1;за кодом «d9202» касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів від 08.04.2019 №MP_AB170470ASA_6764049; за кодом «d9802» паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України від 14.09.2001 № НОМЕР_4.

По результатам вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, оформлених митницями ДФС раніше, та враховуючі рекомендації профілю ризику, який був згенерований автоматизованою системою аналізу та управління ризиками ДФС, а саме: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості товарів) та 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів) - «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_5, валюта - EUR, вартість - 17550,00» ( а.с. 60-63)

Посилаючись на наведене, відповідач вказував, що у Харківської митниці ДФС виникла підстава для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості.

16.04.2019 до відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів Харківської митниці ДФС підрозділом митного оформлення був направлений запит №2042 щодо «вирішення складного випадку визначення митної вартості» (а.с.64).

При перевірці було встановлено, що, відповідно до наданих документів, згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 09.08.2018 №VOJ43, здійснено оплату товару, що підтверджується банківським платіжним документом «Potwierdzenie przelewu» від 10.08.2018 №02423520180809, сума платежу - 7937,28 USD ( а.с.67), при цьому, в митній декларації транзитної країни Литви від 25.01.2019 ( а.с.66) зазначено вартість вказаного транспортного засобу на рівні 6959,47 EUR, що свідчило, на думку митного органу, про наявність розбіжності в поданих документах.

Крім того, при співставленні поданих документів встановлено, що вага товару, що вказана в митній декларації транзитної країни від 25.01.2019 р. становить 1475 кг, при цьому МД №UA807190/2019/010637 від 16.04.2019. гр.35, 38 МД, вага встановлено на рівні 1562 кг.

Як вказував відповідач, декларантом, була визначена митна вартість за основним методом, а саме на підставі Інвойсу від 09.08.2018 №V0J43, та складала 8137,28 дол. США, в тому числі вартість транспортування ТЗ з Литви до пункту в`їзду на митну територію України в розмірі 200,00 дол.США, при цьому документально не підтверджено складові митної вартості, а саме: вартості доставки по території Ісландії до порту відправлення, вартості навантаження на судно, вартості морського перевезення, вартості страхування вантажу, вартості на обробку в порту Литви, вартості перевезення від Литви до митного кордону України тощо. Декларантом не надано жодного фінансового документу - рахунків, відповідних договорів на надання послуг тощо.

Враховуючи, відсутність документального підтвердження всіх складових митної вартості товару та виявлені розбіжності у поданих документах було повідомлено декларанта, про необхідність надання додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості товарів та запропоновано надати додаткові документи у відповідності до норм МКУ.

За результатами опрацювання запиту, декларантом було надано наступні документи: митна декларація транзитної країни від 25.01.2019 року, копія прінт-скріну витягу з мережі Інтернет, веб-сторінка www.bilauppbod.is ( а.с.65).

Митним органом було проведено консультацію, за результатами якої встановлено рівень митної вартості, який є в наявності у митного органу, а саме 13950 Євро/ 15781,64 дол. США та прийнято 26.04.2019 року рішення про коригування митної вартості № UA807000/2019/002074/2 за резервним методом ( а.с.15).

У графі 33 вказаного рішення наведене обґрунтування визначеної митним органом митної вартості, а саме: здійснено оцінку товару по МД №UA204010/2018/228664 від 20.12.2018 та встановлено митну вартість на рівні 15781,64 дол.США.

Крім того, митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807190/2019/01542( а.с.16).

Вищевказаний транспортний засіб, був оформлений під фінансову гарантію по МД №UA807190/2019/012649 ( а.с.56).

Позивач, не погодившись з зазначеними рішенням та карткою відмови, звернувся до суду з означеним позовом.

По суті позову суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.

Згідно ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів документи.

Згідно ч.2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу ( ч.1-2 ст. 54 МК України).

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положеннями ч.5 ст.54 МКУ орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, (далі - Методичні рекомендації) у випадках спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з ч.4 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до положень ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем:а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Розглядаючи вказану справу, суд вказує, що контроль правильності визначення митної вартості ТЗ позивача, заявленого до митного оформлення за вказаною митною дкладацією здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог ст.54 МКУ шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також ст.ст.336, 337, 363 МКУ в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками, а підставою прийняття спірних рішення та картки відмови стала наявність фактів, що підпадають під дію ч.2 ст.58 МК України в контексті не застосування методу митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідач стверджував, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, так, декларантом, була визначена митна вартість за основним методом, а саме на підставі Інвойсу від 09.08.2018 №V0J43, та складала 8137,28 дол. США, в тому числі вартість транспортування ТЗ з Литви до пункту в`їзду на митну територію України в розмірі 200,00 дол.США, при цьому документально не підтверджено складові митної вартості, а саме: вартості доставки по території Ісландії до порту відправлення, вартості навантаження на судно, вартості морського перевезення, вартості страхування вантажу, вартості на обробку в порту Литви, вартості перевезення від Литви до митного кордону України тощо. Декларантом не надано жодного фінансового документу - рахунків, відповідних договорів на надання послуг тощо.

Крім того, у документах містились розбіжності у ціні та вазі автомобіля, враховуючи дані митної декларації транзитної країни.

Системно аналізуючи вищевказане норми права, суд вказує, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача, водночас, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В ході розгляду справи судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем, не було надано обґрунтувань щодо розбіжностей у ціні та вазі автомобіля, враховуючи дані митної декларації транзитної країни та документально не підтверджено складові митної вартості, а саме: вартості доставки по території Ісландії до порту відправлення, вартості навантаження на судно, вартості морського перевезення, вартості страхування вантажу, вартості на обробку в порту Литви, вартості перевезення від Литви до митного кордону України тощо. Декларантом не надано жодного фінансового документу - рахунків, відповідних договорів на надання послуг тощо.

Таким чином, за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено, що ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а надані документи містять розбіжності, про які зазначено вище.

Відтак, відповідачем було правомірно відмовлено позивачу у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства, так як митна вартість товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

Додаткових документів для спростування обґрунтованих сумнівів митниці в об`єктивності заявленої митної вартості товарів позивачем надано не було.

Розглядаючи вказану справу, суд вказує, що відповідачем було правомірно обрано резервний метод визначення митної вартості.

Згідно ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україні відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним та другорядними методами.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VШ цього Кодексу та цією главою.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу ( ч.2 ст. 54 МК України).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні ( ч.2 ст. 58 МК України).

Встановлені судом та підтверджені в ході розгляду справи обставини виключали можливість для митного органу визнати заявлену декларантом та розраховану за основним методом митну вартість ТЗ.

Також, відповідно до наданих до митного оформлення документів (враховуючи і додатково надані) відповідач не мав змоги застосувати жоден із другорядних методів визначення митної вартості окрім резервного з огляду на наступне.

У разі, якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), за митну вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження, виробник.

У разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку, країна походження, виробник.

Однак, використання двох попередніх методів не вбачалося можливим, оскільки, в даному випадку наявності інформації щодо ідентичного, аналогічного або подібного товару (тобто такі критерії, як строк експлуатації, пробіг, технічний стан) у відповідача не було.

В той же час, методи на основі віднімання вартості та додавання вартості не були використані у зв`язку з відсутністю даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості на основі даних методів.

Відтак, відповідачем було правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості.

Згідно ч.12 ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позову та, водночас, про законність оскаржуваних рішення та картки відмови відповідача.

Суд вказує, що висновки, за результатами розгляду вказаної справи в повній мірі відповідають висновкам Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, що містяться в постанові від 15 травня 2018 року (справа №809/1260/17), яку судом враховано на виконання приписів ч.5 ст. 242 КАС України.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем було доведено правомірність спірних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Харківської митниці ДФС (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ39534151) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 27 серпня 2019 року .

Суддя Заічко О.В.