Рішення № 83848720, 27.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 серпня 2019 р. № 520/5869/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кухар М.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова № 14 від 12.04.2019 р., що складено відносно ОСОБА_1 .

- зобов`язати Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити перерахунок призначеної мені - ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, без обмеження її граничного розміру, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 р. в редакції, чинній на момент призначення пенсії, у зв`язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати 51958,38 грн. згідно довідки Прокуратури Харківської області від № 19-193 вих. - 19 від 09.04.2019 року без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.10.2017 р. та здійснити відповідні виплати.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійний орган всупереч вимог законодавства відмовив позивачу в перерахунку пенсії на підставі інформаційної довідки, наданої Прокуратурою Харківської області.

Ухвалою суду від 13.08.2019 року замінено відповідача Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у зв`язку з припиненням Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова. Розгляд справи розпочато спочатку, надано строк відповідачу для надання відзиву на адміністративний позов.

Відповідач у строк, встановлений судом надав до суду відзив в якому проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що Кабінетом Міністрів України, всупереч вимог законодавства не прийнято нормативно-правового акту, який регулює спірні відносини з питань перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

ОСОБА_1 позивач працював в органах прокуратури на різних посадах та набув право на пенсію за вислугою років, у зв`язку з чим перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії, призначеної на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 (в редакції, чинній на час призначення пенсії), у розмірі 90% розміру середнього заробітку на відповідній посаді без обмеження граничного розміру.

У зв`язку з набранням 06.09.2017 року чинності Постанови КМ України від 30 серпня 2017 р. № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", якою було підвищено посадові оклади га надбавки за класний чин прокурорсько - слідчим працівникам, я 11.04.2019 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, до якої було додано довідку Прокуратури Харківської області від № 19-193 вих. - 19 від 09.04.2019 року після змін, внесених, постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 року, про розмір фактично нарахованої заробітної плати за аналогічною посадою за грудень 2017року у розрізі складових, на які нараховано страхові внески, а саме: посадового окладу - 7750,00 грн.. надбавки за класний чин - 2400.00 грн.. надбавки за вислуг)' років - 2325.00 грн., надбавки за виконання особливо - важливої роботи - 8732,50 грн., щомісячної премії - 30750.88 грн.. а разом - 51958,38 грн.

Рішенням пенсійного органу № 14 від 12.04.2019 р. позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з тих підстав, що Законом України від 28.12.2014 р. № 76-VШ визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівників прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України, проте, на час звернення позивача за перерахунком Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно - правовий акт прийнято не було. Окрім того, відповідач вказував на набрання 15.07.2015 року законної сили Законом України "'Про прокуратуру" № 1697-VІI, що унеможливлює, на думку працівників відповідача вчинення дій з перерахунку пенсії.

Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р., № 1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Проте на сьогодні бракує затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури. Разом з цим,

наведені зміни законодавства не позбавляють прокурорсько-слідчих працівників права на перерахунок пенсії, який був гарантований ч. 13 та ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р., № 1789- XII при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р., № 1697-VII посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.

Відтак закон пов`язує право на перерахунок пенсії з розмірами оплати праці осіб що працюють на посадах, аналогічних останній займаній посаді прокурора.

Постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала чинності 06 вересні 2017 року, підвищено прокурорським працівникам органів прокуратури України розмір посадового окладу та розмір надбавки за класний чин, внаслідок чого відбулися зміни розміру місячного заробітку (заробітної плати).

Частиною першою ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Питання недопущення звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод неодноразово було предметом конституційного розгляду.

Відповідно до п. 13 Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. Кабінет Міністрів України зобов`язано у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

З моменту оприлюднення відповідної редакції вказаного Закону (31.12.2014 року) тримісячний термін сплив. З моменту закінчення терміну виконання Кабінетом Міністрів України минуло більше трьох років, проте відповідного нормативно-правового акту, що регулює порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури, які мають право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. прийнято не було.

Відповідно до ст. 17 -18 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 32 Конвенції питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду з прав людини, який діє відповідно до Конвенції. Таким чином, рішення Європейського суду з прав людини є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення, про що неодноразово наголошував Суд в своїх рішеннях.

З зазначеного приводу, суд враховує позиції, викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 24.04.2015 за заявою N 38667/06 у справі "Будченко проти України" наголосив, що відсутність механізму реалізації законодавчого положення становить втручання у право заявника за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (пункт 39). Суд нагадує, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «Стек та інші проти Сполученого Королівства» (Stec and Others v. the United Kingdom), n. 54, заяви №№ 65731/01 та 65900/01, ЄСПЛ 2005-Х) (п. 36).

В рішенні від "Клаус і Юрій Кіладзе проти Грузії" Європейський суд з прав людини зазначив, що "Суд зазначає, що в цій справі саме "відсутність прийняття необхідних текстів законів для визначення розміру та порядку виплати компенсацій моральної шкоди перешкоджає ефективному здійсненню права, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1. Таким чином, спірне положення відноситься до першої фрази першого п.а ст . 1 Протоколу № 1, яка, в цілому, визначає принцип поваги права власності (Бронёвскі (Broniowski), вищезгадане рішення, § 136) (п. 71).

У будь-якому випадку, навіть припускаючи, що в цій справі бездіяльність держави, що виступає як втручання або невтручання (Бронёвскі (Broniowski), вищезгадане, § 146), переслідувало законну мету, ніщо не дозволяє Суду зробити висновок, що справедливу рівновагу було дотримано між конкуруючими інтересами індивідуумів і суспільства в цілому. Особливо, Суд не бачить причин, за якими державі не вдалося протягом 11 років зробити найменші кроки до початку процесу прийняття закону, згаданого в статті 9 in fine Закону від 11 грудня 1997 року... Держава сама не надає ніяких переконливих і мотивованих аргументів, щоб пояснити таку тотальну пасивність. Однак, коли існує питання суспільної користі, влада повинна діяти своєчасно, правильно і пов`язано (Бронёвскі (Broniowski), вищезгадане рішення, § 151; mutatis mutandis, Бейелера (Beyeler) проти Італії [GC], N 33202/96, §§ 110 in fine і 120 in fine, ECHR 2000 I). Таким чином, на думку Суду, як тільки грузинська держава зробила моральний і фінансовий вибір на користь своїх громадян, переслідуваних радянським режимом, грузинській державі належало, щонайменше, з моменту вступу в силу Протоколу № 1 щодо Грузії, провести аналіз і роботу для того, щоб заявник не перебували в стані невідомості протягом невизначеного періоду часу, проти чого у них немає ефективного внутрішнього механізму...

Суд доходить висновку, що багаторічна, тотальна бездіяльність, заважає заявникам ефективно скористатися упродовж розумного строку правом на компенсацію моральної шкоди, накладає невідповідне і надмірно важкий тягар на заявників, яке не може бути виправдане передбачуваним законним загальнозначущим інтересом , про який заявляє влада (див. п. 74 вище). Отже, має місце порушення ст. 1 Протоколу № 1 (п. 76-77)."

З огляду на це, відсутність порядку та механізму, встановленого Кабінетом Міністрів України, не може бути підставою для відмови в реалізації права, гарантованого ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

Постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала чинності 06 вересні 2017 року, підвищено прокурорським працівникам органів прокуратури України розмір посадового окладу та розмір надбавки за класний чин, внаслідок чого відбулися зміни розміру місячного заробітку (заробітної плати).

Таким чином, враховуючи, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, та те, що постановою Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 збільшено заробітну плату, суд вважає, що позивач має право на перерахунок раніше призначеної пенсії.

При цьому, судом враховується, що згідно з викладеного у рішеннях Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99 та від 20.03.2002 року №5-рп/2002 розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно абзацом 6 пункту 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону України від 02.03.2015 р. N 213-VIII і Закону України № 911-VIII від 24.12.2015), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2018 року максимальна пенсія в Україні не може перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян. Отже, оскільки прожитковий мінімум для таких осіб з 1 січня 2018 року становитиме 1373 грн. максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 13730 гривень.

Однак, згідно пункту 2 Прикінцевих Положень Закону України від 02.03.2015 N 213-VIII порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) встановлений цим Законом стосується саме працюючих пенсіонерів незалежно від часу призначення пенсії.

Згідно із пунктами 1 та 2 Прикінцевих Положень Закону України № 911-VIII від 24.12.2015 цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Враховуючи те, що позивачу пенсія призначена до 01 січня 2016 року, то до розміру пенсії позивача не повинні застосовуватися обмеження максимального розміру пенсії, які визначені абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 (в редакції Закону України № 911-VIII від 24.12.2015 та Закону України від 02.03.2015 N 213-VIII).

Суд зазначає, що в рішеннях Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 06.07.1999 (у справі щодо права на пільги) та № 5-рп/2002 від 20.03.2002 (у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) вказано, що Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України, перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, поліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Виходячи із висловленого, у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10.12.2013(справа №21-348а1), від 17.12.2013 (справа № 21-445а13), тощо.

Стосовно посилань відповідача на неналежність довідки, наданої позивачем, суд зазначає, що станом на дату розгляду заяви про перерахунок пенсії позивачу діяла Постанова Правління ПФУ "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 2.24 вказаної постанови при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України для визначення розміру пенсії за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.

Відтак, дія вказаного нормативно-правового акту поширюється в тому числі на відносини з приводу перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ "Про прокуратуру".

Відповідно до п. 2.7 вказаного Порядку до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Підпункти 2-4 п. 2.1 не передбачають подання якоїсь встановленої форми довідки про розмір заробітної плати особи, що перебуває на тотожній або аналогічній посаді за повністю відпрацьований місяць, що подається для перерахунку пенсії.

Вказані пункти також не встановлюють обов`язку позивача надавати довідку про заробітну плату, яка відповідно до законодавства надається працюючим особам за місцем роботи. Проте, позивач є пенсіонером та не працює в органах прокуратури. Відтак, відсутність вимоги подання такої довідки для перерахунку у законодавстві є логічним.

Відтак, посилання відповідача на неналежність довідки, наданої Прокуратурою Харківської області не беруться судом до уваги.

Стосовно посилань відповідача на пропуск позивачем строків звернення до суду, суд зазначає наступне.

У триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальних захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).

Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежно також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім якщо інше прямо не передбачено законом.

При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в пергу чергу, з боку держави.

Така правова позиція викладена в Постанові ВС від 19.03.2019 року у справі № 806/1952/18 та повинна бути врахована судом відповідно до вимог ч.5 ст. 242 КАС України.

З огляду на вищевикладене, суд не вважає строк звернення до суду пропущеним, а відтак доводи відповідача не знаходять свого обґрунтування та не беруться до уваги судом.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідач підчас судового розгляду справи не довів наявність обґрунтованих причин для відмови в перерахунку пенсії позивачу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст., 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 262, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова № 14 від 12.04.2019 р., що складено відносно ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, без обмеження її граничного розміру, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 р. в редакції, чинній на момент призначення пенсії, у зв`язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати згідно довідки Прокуратури Харківської області від № 19-193 вих. - 19 від 09.04.2019 року без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.10.2017 р. та здійснити відповідні виплати.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, м.Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під. 2 пов., 61022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору в загальному розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя Кухар М.Д.