Рішення № 83848468, 22.08.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2019 року м.ПолтаваСправа № 440/1902/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Сендецької В.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Демчик О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Карлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 / позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі по тексту - Карлівське ОУПФУ Полтавської області / відповідач) в якому просив: зобов`язати Карлівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити дії по нарахуванню та виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_1 з 30 червня 2000 року по 23 травня 2011 року у сумі 18 795,21 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що за період з 30 червня 2000 року по 23 травня 2011 року недоотримав грошові кошти на загальну суму 18 795,21 грн. Стверджував, що 30 червня 2000 року написав заяву про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, але незважаючи на це сторона відповідача нараховувала пенсію по інвалідності, замість пенсії за віком, внаслідок чого ОСОБА_1 з 30 червня 2000 року по 23 травня 2011 рік недоторимував грошові кошти, бо пенсія за віком становила 1402,90 грн., а пенсія по інвалідності - 1136,11 грн.

04 липня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи розрахунку заборгованості, згідно якого загальна сума заборгованості становить 18 795,21 грн., яку позивач обраховував виходячи із наступного: " ... у день переходу із пенсії за віком на пенсію по інвалідності - 23 травня 2011 року, пенсія за віком становила 1402,90 грн., пенсія по інвалідності 1136,11 грн., відповідно. (1136,11*100) / 1402,90 = 80,982%. Недоплачена пенсія за період з 30 червня 2000 року по 23 травня 2011 року у % становить 19,02%. Сума коштів виплачена по інвалідності за період з 30 червня 2000 року по 23 травня 2011 року становить 78 394,71 грн. Сума коштів недоотримана з 30 червня 2000 року по 23 травня 2011 року складає 14 910,21 грн. = (78 394,71 грн. * 19%) / 100%. Моральна шкода та індексація гривні - 3885 грн." (а.с. 37-38).

11 липня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Карлівського ОУПФУ Полтавської області, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. Зазначив, що у спірному періоді позивач отримував пенсію за віком на яку останнього було переведено згідно його власної заяви, при цьому пенсія виплачувалася у повному обсязі (а.с. 38-40).

30 липня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про долучення додаткових доказів по справі (а.с. 87- 95).

02 серпня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (а.с. 102-103), за результатами розгляду якого розгляд справи призначений на 05 серпня 2019 року відкладено на 22 серпня 2019 року.

Позивач під час розгляду справи наполягав на правомірності позовних вимог.

Представник відповідача під час розгляду справи проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у червні 2000 року звернувся із заявою до відділу соціального захисту населення Карлівського районного управління Ради народних депутатів в якій просив перевести його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (а.с. 42).

Згідно розпорядження №119027 від 30 червня 2000 року ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком (а.с. 47).

У травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області в якій просив перевести його з пенсії за віком на пенсію по інвалідності (а.с. 56).

Згідно розпорядження №119027 від 28 травня 2011 року ОСОБА_1 переведено на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком (а.с. 55 зворотній бік).

У період із листопада 2018 року по травень 2019 року позивач неодноразово звертався до Карлівського ОУПФУ Полтавської області із заявами в яких вимагав надати пояснення, зокрема щодо того чому у період із 30 червня 2000 року по 23 травня 2011 року виплачувалася пенсія не за віком, а по інвалідності (а.с. 65-71).

На вищевказані звернення Карлівським ОУПФУ Полтавської області листами №4593/02-15 від 07 грудня 2018 року, №89/02-15 від 04 січня 2019 року, №234/02-15 від 16 січня 2019 року №35/III-02 від 28 травня 2019 року, №36/ш-02 від 20 травня 2019 року надано відповіді, що згідно поданої 30 червня 2000 року заяви ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком, яка виплачувалася із 30 червня червня 2000 року по 22 травня 2011 року (а.с. 65-71 зворотній бік).

Позивач вважаючи, що в період з 30 червня 2000 року по 22 травня 2011 року останньому виплачувалася пенсія не за віком, а по інвалідності звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Згідно статті 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом (стаття 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)).

Відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 30 червня 2000 року останнього розпорядженням Карлівського УСЗН №119027 від 30 червня 2000 року переведено на пенсію за віком.

Вказане розпорядження управління у спірному періоді було чинним та позивачем у визначеному законодавством порядку не оскаржувалося.

ОСОБА_1 у своєму позові обгрунтовує порушення своїх прав посилаючись на те, що отримавши Довідки про розмір пенсії за період з 30 червня 2000 року по 22 травня 2011 року, в останніх розмір пенсії по інвалідності збігається із розміром пенсії за віком.

Судом досліджено Довідку №219 від 24 січня 2019 року "Пенсія ОСОБА_1 по інвалідності внаслідок захворювання" та Довідку №340 від 11 лютого 2019 року "Пенсія ОСОБА_1 за віком" (а.с. 12-20).

З вищевказаних Довідок випливає, що розміри пенсії ОСОБА_1 за період з 30 червня 2000 року по 22 травня 2011 року співпадають.

З цього приводу представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що станом на дату звернення із завою про видачу Довідки про розмір виплаченої пенсії з 30 червня 2000 року по 22 травня 2011 року (а.с. 70), позивач уже отримував пенсію по інвалідності, що в автоматичному режимі вказується в Довідці, при цьому в подальшому ОСОБА_1 видано Довідку за то й же період, при цьому із правильним зазначенням виду отримуваної у спірному періоді пенсії.

Крім того на вимогу суду Управлінням з координації та контролю за виплатою пенсії надано Довідку про розмір призначеної і фактично отриманої ОСОБА_1 за період з 01 червня 2000 року по 31 травня 2011 року (а.с. 63-64) та Довідку №1288/08.3 від 29 липня 2019 року про розмір пенсії ОСОБА_1 за віком в аналогічному періоді, в яких суми пенсії відповідають тим розмірам, які вказані в Довідках наданих відповідачем ОСОБА_1 .

При цьому з наданих сторонами доказів судом не встановлено, що у спірному періоді позивачу нараховувалася та виплачувалася інша пенсія ніж за віком та в розмірі нижчому за встановлений.

Так, згідно Довідки Управління з координації та контролю за виплатою пенсії від 17 січня 2016 року позивачу за період з 01 червня 2000 року по 31 травня 2011 року розмір пенсії фактично виплачений ОСОБА_1 становить 66 629,88 грн.

Крім того позивач у своєму розрахунку (а.с. 37) вказує, що за аналогічний період останньому виплачено 78 394,71 грн.

Також судом досліджено розрахунок заборгованості за період з 30 червня 2000 року по 23 травня 2011 року наданий ОСОБА_1 на загальну суму 18 795,21 грн. (а.с. 37).

Однак, суд зазначає, що даний розрахунок пенсії здійснений у довільній формі, не ґрунтується на вимогам чинного законодавства та не підтверджений документально.

Констатуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Карлівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Полтавський шлях, 81, смт. Карлівка, Карлівський район, Полтавська область, 39500, ідентифікаційний код 40377053) про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Повне рішення складено 27 серпня 2019 року

Суддя С.О. Удовіченко