Постанова № 8384797, 08.12.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №2а-7392/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2009 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сакалоша В.М.,

при секретарі судового засідання Дак Т.П.,

з участю представників позивача Шияна М.В. та Діжака Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання нечинними рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання нечинними рішень.

Ухвалою суду від 18 листопада 2009 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, мотивуючи їх тим, що відповідачем помилково встановлено порушення з боку ВАТ «Львівгаз» порядку встановлення та застосування регульованої ціни реалізації природного газу для бюджетних установ та організацій і промислових підприємств та інших субєктів господарювання.

Також, на думку позивача, відповідач помилково вважає, що наказ Мінпаливенерго України від 25.04.2008р. № 247 "Про затвердження витрат НАК "Нафтогаз України" на реалізацію природного газу" не набув чинності і що цей наказ регулює діяльність ВАТ «Львівгаз».

Позивач зазначив, що згаданий наказ № 247 регулює виключно господарську діяльність НАК «Нафтогаз України» та не потребує реєстрації в Міністерстві юстиції України, оскільки ним безпосередньо вирішується питання стосовно встановлення витрат НАК «Нафтогаз України», і він не носить міжвідомчого характеру, та не містить нових правових норм. Вказаний наказ прийнятий на виконання рішення вищестоящого органу, а саме пункту 9 постанови КМУ від 29 квітня 2006р. № 605 "Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". На підтвердження своєї позиції, представники позивача послались на лист Мінпаливенерго від 17.04.2009р. № 01/13-0418 та лист Міністерства юстиції України від 10.07.2009 р. № 8712-0-33-09-20/1, скеровані на адресу НАК "Нафтогаз України".

Згідно викладеній правової позиції у позові, та доданих поясненнях, оскаржувані рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, позивач вважає неправомірними, виходячи також з того, що ВАТ "Львівгаз" не допускав завищення вартості природного газу і цільової надбавки до ціни природного газу в період з 01 травня по 21 серпня 2008 року, оскільки визначав ціну реалізації природного газу кінцевим споживачам за формулою наведеною в пункті 3.6.2. "Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом", які затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 25 серпня 2005 р. № 74, постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25 серпня 2005 р. № 693 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2005 р. за № 1087/11367. При цьому використовував закупівельну ціну природного газу згідно договорів на постачання природного газу укладених з постачальником ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», по яких витрати НАК «Нафтогаз України» передбачені Наказом № 247, вже були включені постачальником в ціну продажу. Позивач привертає увагу на те, що чинним законодавством України не передбачено обовязку ВАТ "Львівгаз" слідкувати за правильністю встановлення контрагентами цін на товари та продукцію, і не передбачено обовязку зясовувати механізми встановлення ціни, та перевіряти чинність нормативно-правових актів, які при цьому застосовувались постачальником.

Представники позивача вважають, що висновок відповідача про те, що ВАТ «Львівгаз» в період з 01.05.2009 року по 21.08.2009 року необґрунтовано отримано виручку на суму 4753475,33 грн., та застосовано штраф у розмірі 14260425,99 грн. є безпідставним.

Відповідач подав до матеріалів справи письмові заперечення на адміністративний позов, проте, явки уповноваженого представника в судове засідання 08 грудня 2009 року не забезпечив, обґрунтованого письмового клопотання про відкладення розгляду справи не надав, хоча був завчасно належним чином попереджений про день, час та місце розгляду справи.

Оскільки, розгляд справи неодноразово відкладався з ініціативи відповідача, суд, з метою уникнення тяганини при розгляді справи, враховуючи положення ч. 4 ст. 128 КАС України, стосовно наслідків неприбуття відповідача - субєкта владних повноважень належно повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, задоволив клопотання представників позивача розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Згідно заперечень відповідача, Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області при проведенні перевірки та винесенні оспорюваних рішень діяла відповідно до вимог Закону України «Про ціни та ціноутворення». На думку відповідача, наказ Мінпаливенерго України від 25.04.2008р. № 247 "Про затвердження витрат НАК "Нафтогаз України" на реалізацію природного газу" потребував проходження реєстрації в Міністерстві юстиції України, а відтак не набув чинності. Вказуючи підставу такого твердження відповідач посилається на вимоги пункту 1 Указу Президента України від 03.10.1992р. №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (із змінами та доповненнями), згідно з якими, нормативно-правові акти, які видаються міністерствами і мають міжвідомчий характер підлягають державній реєстрації.

В судовому засіданні 08 грудня 2009 року судом проголошено вступну і резолютивну частини постанови, повний текст якої виготовлено 11 грудня 2009 року.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача, вивчивши надані позивачем письмові пояснення, та письмові заперечення відповідача, повно та всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Акту перевірки № 000041 від 11.02.2009 року, щодо правильності застосування цін при реалізації природного газу населенню, бюджетним установам та організаціям і промисловим підприємствам та інших субєктам господарювання за період з 01 травня по 21 серпня 2008 року, а також тарифів на постачання природного газу споживачам та його транспортування розподільними мережами, Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області винесла рішення за № 34 від 17.02.2009 року, про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 14260425,99 грн. та рішення оформлене приписом № 13 від 17.02.2009 року, яким зобовязала ВАТ «Львівгаз» здійснити перерахунки та повернути споживачам 4 867 634,23 грн. Підставою прийняття відповідачем таких рішень, слугував висновок про те, що ВАТ «Львівгаз» при реалізації природного газу бюджетним установам і організаціям, промисловим споживачам та іншим субєктам господарювання застосувало вільні ціни (тариф) за умови запровадження для них режиму державного регулювання, а саме:

1. В період з 01.05.2008 року по 21.08.2008 року ВАТ «Львівгаз» отримувало від ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» природний газ по завищеній ціні на суму витрат на його реалізацію, оскільки наказ Міністерства палива та енергетики України від 25.04.2008 року №247 «Про затвердження витрат НАК «Нафтогаз України» на реалізацію природного газу» всупереч п.1 Указу Президента України від 03.10.1992 року №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (із змінами) не зареєстрований в Міністерстві юстиції України і не був чинний. У свою чергу ВАТ «Львівгаз» відшкодувало зі своїх споживачів завищену вартість природного газу, і окрім цього нарахувало цільову надбавку до ціни газу з врахуванням витрат на його реалізацію. Внаслідок завищення вартості природного газу, реалізованого бюджетним установам і організаціям, промисловим підприємствам та іншим субєктам господарювання ВАТ «Львівгаз» в період з 01.05.2009 року по 21.08.2009 року необґрунтовано отримало виручку на суму 4753475,33 грн.

2. ВАТ «Львівгаз» нараховує цільову надбавку до ціни природного газу з врахуванням витрат на його реалізацію НАК «Нафтогаз України», оскільки на момент перевірки не внесені зміни до Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, затвердженого Постановою КМ України від 11.06.2005 року №442 щодо визначення поняття «тариф на природний газ».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» до повноважень Кабінету Міністрів України у галузі ціноутворення віднесено забезпечення здійснення державної політики цін:

- визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій;

- визначення повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами.

Постановою Кабінету Міністрів України №1548 від 25.12.1996 р., затверджено повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних. Київської та Севастопольських міських державних адміністрацій, щодо регулювання і встановлення фіксованих та граничних рівнів цін.

Відповідно до вищенаведеної постанови, до повноважень Національної комісії регулювання електроенергетики України віднесено:

- встановлення за погодженням з Мінекономіки роздрібні ціни на природний газ для потреб населення, з урахуванням граничних півнів цін, встановлених для населення Кабінетом Міністрів України;

- тарифів на транспортування магістральними трубопроводами газу природного, нафти, нафтопродуктів, аміаку та етиленових речовин, що поставляються споживачам України, тарифу» на закачування, зберігання та відбір природного газу; тарифів на розподіл природного газу та його постачання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 28 січня 2009 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», внесено зміни до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року за №1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін (тарифів)», відповідно до якої, до повноважень НКРЕ відноситься встановлення граничних цін на природний газ для установ, організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, а також граничні ціни на природний газ для промислових споживачів та інших субєктів господарювання за погодженням з Мінекономіки.

ВАТ «Львівгаз» працює за регульованим тарифом встановленим Національною комісією регулювання електроенергетики України і при формуванні відпускної ціни для споживачів враховує вартість газу, отриманого від постачальника, тариф на транспортування та постачання природного газу, а також тариф на транспортування природного газу магістральними газопроводами.

Щомісячно, Національна комісія регулювання електроенергетики України встановлює своїм розпорядженням норматив розподілу коштів, які надійшли від установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів і уповноважений банк перераховує товариству кошти розподілені за встановленим нормативом розподілу.

Порядок утворення ціни за якою ВАТ «Львівгаз» постачає природний газ кінцевим споживачам визначений в пункті 3.6.2. "Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом" які затверджено наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 25 серпня 2005 р. N74, постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25 серпня 2005 р. N693 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2005 р. за N1087/11367.

Так ціна природного газу для споживачів, якщо інше не встановлено актами законодавства, розраховується за формулою:

Ц = Цс.з. + Тт.м. + Тт.р. + Тзб. + Тпос., де:

Цс.з. - середньозважена ціна на розрахунковий період, до складу якої входять закупівельні та/або ціни газу власного видобутку;

Тт.м. - тариф на транспортування магістральним газопроводом;

Тт.р. - тариф на транспортування газорозподільними мережами;

Тзб. - тариф на зберігання природного газу;

Тпос. - тариф на постачання природного газу споживачам.

Тобто, ВАТ "Львівгаз" при визначенні ціни газу для споживачів у спірний період використовував закупівельну ціну газу.

В період з 01 травня по 21 серпня 2008р. постачання природного газу для ВАТ«Львівгаз» здійснювало ДК «Газ України» НАК "Нафтогаз України" за ціною природного газу з врахуванням витрат на його реалізацію НАК "Нафтогаз України" відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 25 квітня 2008 року № 247.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 25 квітня 2008 року до договору поставки природного газу №06/08-412 від 26 березня 2008 року укладеного між ВАТ «Львівгаз» та ДК «України» НАК «Нафтогаз України», копії яких долучені до матеріалів справи, з 1 травня 2008 року витрати НАК «Нафтогаз України» на його реалізацію включаються в ціну поставленого газу і перераховуються ВАТ «Львівгаз» ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України».

Отже позивачем при визначені ціни газу для споживачів була використана закупівельна ціна газу в розмірі встановленому ДК «Газ України» НАК "Нафтогаз України".

Слід зазначити, що чинним законодавством України не передбачено обовязку ВАТ "Львівгаз" слідкувати за правильністю встановлення контрагентами, зокрема ДК "Газ України" НАК «Нафтогаз України», цін на товари та продукцію, як і не передбачено обовязку зясовувати механізми встановлення ціни та перевіряти чинність нормативно-правових актів, які при цьому застосовувались компанією.

Отже виручка отримана позивачем в спірний період є обґрунтованою.

Затверджені Міністерством палива та енергетики України витрати НАК «Нафтогаз України» на реалізацію природного газу вже включені в ціну продажу газу позивачу.

Таким чином, судом встановлено відсутність порушень з боку ВАТ «Львівгаз» порядку встановлення та застосування регульованої ціни реалізації природного газу для бюджетних установ та організацій, промислових підприємств та інших субєктів господарювання та відсутність отримання позивачем додаткової виручки.

Крім цього, зі змісту діючої постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19 квітня 2007 року № 473 «Про анулювання ліцензії на постачання природного газу за регульованим тарифом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» вбачається, що НКРЕ постановила на підставі заяви ліцензіата анулювати ліцензію АБ N 107589 на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, видану Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 31301827, м. Київ, вул. Шолуденка, 1. На офіційному сайті НКРЕ ( http://www.nerc.gov.ua ) ДК «Газ України» серед переліку постачальників природного газу за регульованим тарифом не числиться.

Пунктами 2, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», передбачено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:

а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Згідно пунктом 5 вказаного Положення на державну реєстрацію не подаються акти, спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм.

А відтак, наказ Мінпаливенерго України від 25.04.2008р. №247 "Про затвердження витрат НАК "Нафтогаз України" на реалізацію природного газу" не потребував реєстрації в Міністерстві юстиції України, оскільки не носить міжвідомчого характеру.

Відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2000 року N 598/2000 "Про Міністерство палива та енергетики України" та постанови КМУ від 2 листопада 2006 р. №1540 "Про затвердження Положення про Міністерство палива та енергетики України" Міністерство палива та енергетики України є правонаступником Міністерства енергетики України, Державного департаменту з питань електроенергетики України, Державного департаменту нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України та Державного департаменту з питань ядерної енергетики України.

Мінпаливенерго України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому та нафтогазовому комплексах (далі - паливно-енергетичний комплекс).

Враховуючи діяльність НАК "Нафтогаз України", ця компанія безпосередньо входить до сфери управління Мінпаливенерго України, а тому нормативно-правові акти Мінпаливенерго, які регулюють діяльність НАК "Нафтогаз України" не потребують реєстрації в Мінюсті.

Крім цього, обовязок Міністерства палива та енергетики затвердити за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки витрати Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на реалізацію природного газу прямо передбачені пунктом 9 постанови КМУ від 29 квітня 2006р. N605 "Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Отже, наказ Мінпаливенерго України від 25.04.2008р. №247 "Про затвердження витрат НАК "Нафтогаз України" не має міжвідомчого характеру, оскільки регулює лише взаємовідносини між міністерством та компанією.

З цією позицією погоджується і Міністерство юстиції України, про що викладено в листі міністерства на імя НАК «Нафтогаз України» від 10.07.2009 р. № 8712-0-33-09-20/1 за підписом міністра.

Також, в листі Мінпаливенерго від 17.04.2009р. № 01/13-0418, та листі Міністерства юстиції України від 10.07.2009 р. № 8712-0-33-09-20/1, скерованому на адресу НАК "Нафтогаз України", зазначено, що оскільки наказом Мінпаливенерго від 25.07.2008 року № 396, який зареєстровано Міністерством юстиції України, визнано таким, що втратив чинність наказ Мінпаливенерго від 25.04.2008 р. № 247 (спірний наказ), Міністерства юстиції України підтвердило чинність останнього з 1 травня 2008 року до моменту набрання чинності наказом від 25.07.2008 року № 396.

Таким чином, суд вважає, що висновок відповідача, про те, що ВАТ «Львівгаз» необґрунтовано отримало виручку в розмірі 4753475,33 грн., та застосування штрафу у розмірі 14260425,99 грн. є безпідставним.

Застосування до ВАТ «Львівгаз» положень ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» є неналежним, оскільки застосування економічних санкцій за порушенням державної дисципліни цін, передбачає одержання субєктом господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до законодавства.

Підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є отримання субєктом господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Згідно з п.2.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року №298/519, при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, необґрунтовано одержана субєктом господарювання сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється як різниця між: фактичною виручкою від реалізації продукції та її вартістю за цінами та тарифами, сформульованими згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що відповідач при винесенні оспорюваних рішень діяв всупереч Конституції та Законів України, і порушив права позивача, а тому суд приходить до переконання про захист цих прав шляхом визнання протиправним та нечинним рішення відповідача № 34 від 17.02.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни, визнання протиправним та нечинним рішення відповідача оформлене приписом №13 від 17.02.2009 року.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990 року, Постановою Кабінету Міністрів України №1548 від 25.12.1996 року (зі змінами та доповненнями), Інструкцією «Про порядок застосування економічних (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами», затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року №298/519, ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 87, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

2.1. Адміністративний позов задоволити.

2.2. Визнати протиправним та нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області від 17.02.2009 року №34 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

2.3. Визнати протиправним та нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області оформлене приписом від 17.02.2009 року №13.

Повний текст постанови виготовлено 11 грудня 2009 року.

Суддя Сакалош В.М.