Ухвала суду № 83847891, 27.08.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 серпня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1193/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить суд: 1. Визнати протиправними дії Закарпатського обласного військового комісаріату у частині видачі ОСОБА_1 довідки для перерахунку пенсії виходячи з посадового окладу старшого помічника начальника відділення управління бригади, зобов`язавши його видати довідку для перерахунку пенсії по вислузі років ОСОБА_1 , виходячи з посадового окладу старшого помічника начальника оперативного відділення штабу дивізії, починаючи з 01.01.2008 року. 2. Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області у виплаті процентної надбавка за вислугу років - 35 відсотків, а не 40, як це передбачено чинним законодавством для осіб, які мають вислугу років 25 і більше, як було зазначено у довідці про розмір грошового забезпечення, виданій Закарпатським обласним військовим комісаріатом, зобов`язавши відповідача здійснити перерахунок пенсії з 22 травня 2012 року, так як такий не перерахунок відбувся з вини цього відповідача. 3. На підставі виданої відповідачем №1 нової довідки зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2008 року.

За приписами п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відтак, з огляду на викладене позивачеві варто уточнити зміст заявлених позовних вимог, зокрема позовна вимога не містить дати видачі та номеру довідки, з якою не згідний позивач, що є її ідентифікуючою ознакою.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1); для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2).

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Із змісту даних норм слідує, що суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли дізнався позивач про порушення своїх прав чи повинен був дізнатися, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах позову докази поважності причин його пропуску.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач просить, серед іншого, здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 01.01.2008 року, а з позовом звернувся 23.08.2019 року, тобто з пропуском шестимісячного строку на звернення з даним позовом до суду.

При цьому, у позові позивач у справі послався на те, що право на пенсійне забезпечення встановлене законами України є таким, що не підлягає обмеженню, перерахунок пенсій провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, як було зазначено Касаційним адміністративним судом Верховного Суду у справі №806/1952/18 від 19.03.2018 року.

Разом з тим, згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав що строк звернення до суду закріплений в нормах національного законодавства не є абсолютним.

Так, з Рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

Водночас у справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

В даному випадку має місце пропуск строку звернення до суду із зазначеним позовом, зокрема, з 01.01.20008 про порушення якого позивач міг дізнатися після отримання пенсії у меншому розміру.

Таким чином, враховуючи, що пенсія позивачем отримувалася щомісячно, суд зазначає, що про порушення свого права позивач міг дізнатися ще у 2008 році і звернутися до суду за його захистом, однак з позовом до суду звернувся лише 23.08.2019 року.

При цьому, суд зазначає, що законом, який врегульовує питання стосовно пенсійного забезпечення військовослужбовців та інших, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), відповідно до ст.51 якого при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтю 51 Закону № 2262-ХІІ, на яку посилається позивач, дійсно було доповнено частиною третьою згідно із Законом № 614-VIII від 15.07.2015 р., відповідно до якої, перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Разом з тим, зазначені зміни у законодавстві, щодо відсутності строкових обмежень для проведення перерахунку пенсії з дати виникнення права на нього, набули чинності з 01.01.2016 р.

В цьому випадку, перерахунок пенсій пов`язаний саме (як підстави) із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, які виникли починаючи з 01.01.2016 року.

Тобто, зазначені зміни стали розповсюджуватися починаючи з 01.01.2016 р. лише на ті правовідносини, які будуть виникати починаючи з цього часу та на майбутнє. Положення цієї ч. 3 ст. 51 не розповсюджуються на правовідносини, що мали місце до цього.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 (справа №638/108/17).

У зв`язку з вищевикладеним, суд зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом за захистом свого порушеного права за вказаний період, встановлений ч.2 ст.122 КАС України.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст. 123 КАС України).

Таким чином, вказаний недолік позивачем може бути усунений у строк, вказаний в резолютивній частині даної ухвали, шляхом подання до суду позовної заяви з уточненим змістом заявлених позовних вимог, зокрема зазначивши дату видачі та номеру довідки, з якою не згідний позивач, що є її ідентифікуючою ознакою та заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Я.М. Калинич