Ухвала суду № 83847489, 23.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 серпня 2019 року Справа №804/16363/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про самовідвід судді Віхрової В.С. у справі №804/16363/15 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016р. у задоволенні адміністративного позову приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування наказу Міністерства юстиції України від 13.11.2015 року № 2286/5 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю НОМЕР_1 ОСОБА_1 , виданого Міністерством юстиції України 08.09.1999 року, - відмовлено.

03.06.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в адміністративній справі №804/16363/15 за позовом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування наказу. В обґрунтування заяви посилається на те, що судом визнано законними дії відповідача при видачі Наказу від 13.11.2015 року № 2286/5, оскільки на час його прийняття було постановлено ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 грудня 2014 року щодо позивача про закриття кримінального провадження №1 2012 04 003 0000107 за його обвинуваченням у вчиненні злочинів за ч. 1, 2 ст. 358 КК України. В постанові судом зазначено, що за результатами розгляду кримінального провадження позивача звільнено від кримінальної відповідальності за злочинне посягання на підроблення документів і їх збут за п.3 ч.49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, що свою вину позивач визнав повністю, активно своїми щирими показами сприяв розкриттю всіх обставин вчинених злочинів, та вказана ухвала набула законної сили 09 січня 2015 року. Також зазначає, що 21 лютого 2019 року ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська по справі №200/23277/14-к ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 грудня 2014 року про закриття кримінального провадження відносно позивача, скасована, а ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2019 року по справі №200/23277/14-к кримінальне провадження №1 2012 04 003 0000107, щодо позивача за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 358 КК України закрито за реабілітуючими обставинами. Таким чином, позивач вважає, що встановлені обставини в ухвалах Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2019 року та від 05.03.2019 року є нововиявленими обставинами, оскільки вони є істотними для справи №804/16364/15, не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі. Одночасно із поданням даної заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення позивачем подана заява про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування цієї заяви зазначає, що ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2019 року по кримінальному провадженню №1 2012 04 003 0000107, набула законної сили 13 березня 2019 року, яку він отримав в суді 14 березня 2019 року. Задля вирішення спору позасудовим порядком, він звернувся з заявою від 07.03.2019р. до Міністерства юстиції України про скасування рішення №1 Вищої Кваліфікаційної комісії нотаріату від 12.11.2015 року і Наказу №2286/5 від 13.11.2015 року про анулювання Свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та після отримання листа (відповіді) від Міністерства юстиції України 25.04.2019р. звернувся до суду із позовною заявою про скасування вказаних рішень, проте ухвалою суду від 20.05.2019р. позов було повернуто, у зв`язку із пропуском строків звернення. Крім того, з 15 березня по 15 квітня 2019 року лікувався в зв`язку з хворобою очей, про що надав копію медичної довідки КП "Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня". В зв`язку з цими обставинами не мав можливості звернутися до суду з даною заявою протягом тридцяти днів, у зв`язку з чим, вважає, що ним строк пропущений з поважних причин.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року відхилено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в адміністративній справі №804/16363/15 за його позовом до Міністерства юстиції України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування наказу, - повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року скасовано, адміністративну справу № 804/16363/15 направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, проведеного 19.08.2019 р., справа №804/16363/15 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Віхрової В.С., суддів Кальника В.В., Горбалінського В.В.

Під час дослідження матеріалів справи до відкриття провадження у справі суд встановив наявність підстав для самовідводу, виходячи з наступного.

Підстави, порядок та наслідки відводу (самовідводу) судді визначено статтями 36, 39-41 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Пунктом четвертим частини першої статті 36 КАС України регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Положеннями частини першої, другої статті 39 КАС України встановлено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною третьою статті 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

В обґрунтування заявленого самовідводу суддя зазначає, що з 2014 року перебуває у шлюбних відносинах із ОСОБА_2 , який у свою чергу із липня 2010 року і по даний час перебуває на керівній посаді відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (нині - начальник відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області).

Як визначено змістом Положення про відділ з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, відділ з питань нотаріату є структурним підрозділом Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Основними завданнями Відділу, у тому числі, є: участь у забезпеченні реалізації державної правової політики у сфері нотаріальної діяльності; організація роботи нотаріату Дніпропетровської області; організовує роботу установ нотаріату, перевіряє їх діяльність і вживає заходів до її поліпшення, здійснює керівництво державними нотаріальними конторами; забезпечує і контролює діяльність нотаріального архіву щодо зберігання нотаріальних документів; здійснює перевірку організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, контролює дотримання нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства; визначає нотаріальний округ, реєструє приватну нотаріальну діяльність, уносить зміни в реєстраційне посвідчення та анулює його, контролює дотримання вимог щодо організації робочого місця приватного нотаріуса; зупиняє, припиняє діяльність нотаріусів, готує обґрунтовані подання на розгляд Мін`юсту щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та інші, визначені чинним законодавством.

Згідно ст.2-1 Закону України «Про нотаріат» державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійснення контролю за організацією нотаріату, проведення перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначення органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов`язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.

Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 , до анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю НОМЕР_1 виданого Міністерством юстиції України 08.09.1999 року, був приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу.

13.11.2015 року виданий наказ за НОМЕР_1 Міністерством юстиції України про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, підставою для видачі якого було рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 12.11.2015 року на підставі подання Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

З викладеного вбачається, опосередкована законодавча підпорядкованість приватних нотаріусів у межах відповідного нотаріального округу (у тому числі Дніпропетровському міському нотаріальному округу) контролюючому органу у виді відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, керівником якого на момент виникнення спірних відносин та на даний час є ОСОБА_2 - чоловік Віхрової Вікторії Станіславівни .

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні по справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява № 4785/02) від 10.12.2009 року (пункти 66-71) Європейський суд з прав людини зазначає, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення. Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.

Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах стороннього спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Аналогічні положення містяться в п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, де зазначено, що суддя заявляє самовідвід в розгляді справи, зокрема, в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з`їзду суддів України від 22.02.2013 р., неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

За таких обставин, заявлений самовідвід судді Віхрової В.С. є обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 6, 31, 36, 39, 40, 41, 243, 248 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити самовідвід судді Віхрової В.С. в адміністративній справі №804/16363/15.

Адміністративну справу №804/16363/15 передати до відділу суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя (підпис) В.С. Віхрова

Згідно з оригіналом

Помічник судді В.С. Віхрова