Рішення № 83845733, 20.08.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 серпня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1867/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання - Полякової В.К,

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії командування Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Комісії командування Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів (далі – відповідач І, Комісія), Міністерства оборони України (далі – відповідач ІІ, Міністерство) про визнання учасниками бойових дій, в якій позивач просить:

- визнати дії Комісії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій щодо не надання позивачу статусу учасника бойових дій протиправними;

- зобов`язати Комісію Командування Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій на підставі поданих позивачем документів надати статус учасника бойових дій;

- зобов`язати Комісію Командування Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій видати позивачу посвідчення учасника бойових дій встановленого законодавством зразка.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 01 червня 2017 року призначена на посаду державної служби за результатами конкурсу в Луганський обласний військовий комісаріат та наказом Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 15 вересня 2017 року № 262дск включена до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань. З 13 грудня 2017 року наказом Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 21 грудня 2017 року №119/дск позивача залучено до проведення антитерористичної операції сил та засобів Збройних Сил України.

Неодноразово Луганським обласним військовим комісаріатом до Комісії командування Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів подавались документи позивача про визнання її учасником бойових дій, але в наданні статусу учасника бойових дій було відмовлено. Причини відмови позивачу невідомі, з протоколом засідання комісії її не ознайомлено.

Позивачем подано письмове звернення до Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України з проханням розглянути її документи щодо надання статусу учасника бойових дій як такій, що брала безпосередню участь в антитерористичній операції. Матеріали були направлені за належністю на розгляд Комісії командування Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

Комісією командування Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій прийнято остаточне рішення щодо відмови позивачу у наданні статусу учасника бойових дій. У відмові на звернення позивача Комісія командування Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій повідомляє, що Законом України від 22 травня 2018 року № 2443-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб” внесені зміни до пункту 19 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині виключення із зазначеного пункту працівників Збройних Сил України.

Позивач вважає, що вона набула право на отримання статусу учасника бойових дій, оскільки була залучена до участі в АТО з 01.06.2017 по 30.04.2018, а її документи для надання вказаного статусу були надіслані Луганським ОВК ще в березні 2018, тобто до внесення відповідних змін в законодавство. Отже комісія не мала права відмовити їй в наданні статусу учасника бойових дій на підставі нових норм, що не були ще чинними на час виникнення спірних правовідносин, оскільки закон не має зворотньої дії в часі відповідно до вимог Конституції України.

З посиланням на положення пункту 19 статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, пунктів 2, 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, позивач вважає протиправними дії відповідача щодо не надання їй статусу учасника бойових дій та просить позовні вимоги задовольнити.

Позивач надала заяву від 20.08.2019, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу за її відсутності (а.с.152).

Представники Комісії командування Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та Міністерства оборони України в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.149,151).

Ухвалою суду від 02.05.2019 позовну заяву залишено без руху, з наданням строку на усунення недоліків (а.с.26).

Ухвалою суду від 13.05.2019 прийнято до розгляду позовну заяву після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі (а.с.1,2).

Ухвалою суду від 10.06.2019 відкладено підготовче засідання (а.с.79).

Ухвалою суду від 24.06.2019 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Міністерство оборони України та відкладено підготовче засідання (а.с.92,93).

Ухвалою суду від 11.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання (а.с.102).

Ухвалою суду від 06.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.145).

12 липня 2019 року від представника Міністерства оборони України за вх.№ 36658/2019 надійшов відзив на позов (а.с.103-105), в якому зазначено, що Міністерство заперечує проти позовних вимог, оскільки оскаржене рішення фактично прийняте комісією, а не міністерством. В задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог до Міністерства оборони України просили відмовити повністю.

16 липня 2019 року від представника Комісії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій за вх.№ 36659/2019 надійшов відзив на позов (а.с.120-130), в якому зазначено, що Комісія заперечує проти позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 6 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій на Комісію Міністерства оборони України та військової частини А0515 покладається вирішення питань про визнання учасниками бойових дій із числа військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, які проходять військову (державну) службу, працюють у Міністерстві оборони України, Збройних Сил України та військовій частині А0515.

Керівництвом Військового комісаріату документи головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення військового комісаріату ОСОБА_1 до Комісії надсилались та розглядались вказаною Комісією кілька разів.

Так, 04.09.2018, відповідно до пункту 1554 протоколу засідання Комісії Командування № 20 від 04.09.2018 ОСОБА_1 за результатами розгляду наданих документів було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій (далі - статус УБД) у зв`язку із набранням чинності з 25.07.2018 змін у пункті 13 статті 9 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (особи, які належать до учасників війни) (далі — Закон), а саме виключення із зазначеного пункту працівників Збройних Сил України. Документи позивача повернуто до Луганського обласного Військкомату.

08.11.2018 рішенням Комісії пункт 1554 Протоколу № 20 щодо відмови у наданні статусу УБД ОСОБА_1 скасовано та прийнято нове рішення повторно розглянути документи на наступному засіданні.

21.12.2018 відповідно до пункту 1637 протоколу засідання Комісії Командування №27 від 21.12.2018 ОСОБА_1 за результатами розгляду наданих документів було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій.

Комісія командування Сухопутних військ Збройних Сил України вирішує питання про визнання учасниками бойових дій із числа військовослужбовців Збройних Сил України, які проходять військову службу у Сухопутних військах Збройних Сил України, а працівники Збройних Сил України відсутні в переліку учасників війни (стаття 9 Закону) та в переліку учасників бойових дій (стаття б Закону). Таким чином, Комісія діяла відповідно та на підставі вимог, чинних на дату вчинення процесуальних дій положень Закону, Порядку та Положення. Тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за відсутності учасників справи, які до судового засідання не прибули, надали заяви, в яких просили суд розглянути справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 01.06.2017 призначена на посаду державної служби, а саме: головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення Луганського обласного військового комісаріату, службовця Збройних Сил України, що підтверджується паспортом громадянина України (а.с.6-8), карткою платника податків (а.с. 9), трудовою книжкою серії НОМЕР_2 (а.с.153-155) та наказом від 15.09.2017 № 262дск (а.с.11,12).

Згідно з витягом із наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 15.09.2017 № 262дск, позивач в період з 01.06.2017 вважалася такою, що прибула до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових завдань (а.с.11,12).

Витягом із наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 21.12.2017 № 119/дск підтверджено, що позивача як працівника Збройних сил України, головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення Луганського обласного військового комісаріату, з 13.12.2017 залучено до проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей та відряджено в район її проведення з підпорядкуванням керівнику Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської області. Наказ прийнято на підставі рапорту ТВО військового комісара Луганського ОВК від 13.12.2017 №ВП-1989 (а.с.13-15).

Архівною довідкою галузевого державного архіву Міністерства оборони України підтверджено, що в наказі Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України “Про залучення до проведення антитерористичної операції сил засобів Збройних Сил України”, м. Часів Яр від 30.04.2018 № 55/дск, «Про завершення проведення антитерористичної операції сил та засобів Збройних Сил України» значиться: «2. Визначений комплект військових частин, з`єднань Збройних Сил України, інших складових сил оборони зі складу сил і засобів Антитерористичної операції, відповідно до Оперативних директив Генерального штабу Збройних Сил України від 10.04.2018 №Д-24цт-оп та від 16.04.2018 №Д-25цт-оп передано згідно актів прийому передачі (вх. № 269 акт/дск від 26.04.2018) до Об`єднаних Сил. Особовий склад Збройних Сил України вважати такими, що відкликаний з району проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 30 квітня 2018 року (а.с.17).

Згідно з довідкою Луганського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України від 18.02.2019 № ВОЗІК/536 працівник ЗСУ ОСОБА_1 в період з 01.06.2017 по 30.04.2018 безпосередньо брала участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення Антитерористичної операції: м. Сєвєродонецьк Луганської області (а.с. 18).

Луганським обласним військовим комісаріатом листом від 03.03.2018 № ВП/649 було направлено документи особового складу (зокрема, ОСОБА_1 за №72 в доданому до листа переліку) на розгляд комісії для вирішення питання надання статусу учасника бойових дій (а.с. 139,140).

Як зазначає представник Комісії в відзиві на позов, документи головного спеціаліста відділу фінансового забезпечення військового комісаріату Новікової ОСОБА_2 до Комісії надсилались та розглядались вказаною Комісією кілька разів.

04.09.2018 відповідно до пункту 1554 протоколу № 20 засідання Комісії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України за результатом розгляду наданих документів було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій працівнику ЗСУ ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю підстав для надання статусу учасника бойових дій відповідно до законодавства на день розгляду питання (а.с.124-125).

08.11.2018 згідно з протоколом № 23 засідання Комісії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України ОСОБА_1 та іншим переліченим працівникам ЗСУ, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення, і які станом на 25.07.2018 набули підстав щодо надання статусу учасника бойових дій скасовані рішення комісії (відносно позивача - пункт 1554 Протоколу № 20) щодо відмови у наданні статусу УБД та прийнято нове рішення повторно розглянути документи на наступному засіданні (а.с.126).

21.12.2018 відповідно до пункту 1637 протоколу № 27 засідання Комісії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України працівнику ЗСУ ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв`язку з відсутністю підстав для надання статусу учасника бойових дій відповідно до законодавства на день розгляду (а.с. 127-128).

Листом Військової частини А0105 від 16.04.2019 № 116/9/2/2088 позивачу у відповідь на її звернення повідомлено про те, що Законом України від 22.05.2018 № 2443-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції гідності та деяких інших осіб» внесені зміни до пункту 19 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині виключення із зазначеного пункту працівників Збройних Сил України. Закон набрав чинності 25 липня 2018 року. З огляду на зазначене комісія повідомила, що не має повноважень для розгляду питання щодо надання статусу УБД працівникам ЗСУ, тому їй повернуто такий матеріал без реалізації для подальшого подання його до комісії органів соціального забезпечення (а.с. 23).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні №3-рп/2001 від 05.04.2001 Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Як встановлено судом, працівник ЗСУ ОСОБА_1 в період з 01.06.2017 по 30.04.2018 безпосередньо брала участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення Антитерористичної операції: м. Сєвєродонецьк Луганської області, що підтверджено довідкою Луганського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України від 18.02.2019 № ВОЗІК/536.

Отже, згідно з вимогами статті 58 Конституції України питання наявності в позивача права на отримання статусу учасника бойових дій має вирішуватися на підставі матеріальних норм законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, а саме: протягом часу з 01.06.2017 по 30.04.2018.

Сама процедура розгляду спірного питання стосовно позивача відповідно до вимог статті 58 Конституції України має здійснюватися в порядку, отже, за процесуальними нормами, чинними на час прийняття оскарженого рішення.

Прийнявши рішення від 08.11.2018 згідно з протоколом № 23 (яке є чинним і не скасовано), Комісія Командування Сухопутних військ Збройних Сил України фактично визнала, що позивач як працівник ЗСУ, яка брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення, є особою, що станом на 25.07.2018 набула підстави щодо надання статусу учасника бойових дій.

Однак. відповідно до пункту 1637 протоколу № 27 засідання Комісії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України від 21.12.2018 позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв`язку з відсутністю підстав для надання статусу учасника бойових дій відповідно до законодавства на день розгляду цього питання.

Таким чином, відповідач розглянув питання щодо надання позивачу стаусу УБД, застосувавши до спірних правовідносин чинне на час розгляду цього питання саме матеріальне законодавство, оскільки рішення містить висновок про відсутність саме підстав для надання статусу позивачу, а не відсутність повноважень в органу, що здійснює розгляд такого питання, приймати таке рішення. Крім того, комісія прийняла рішення по суті розгляду цього питання, відмовивши позивачу в наданні такого статусу, а не повернула наданий пакет документів без розгляду за відсутності повноваженень приймати рішення стосовно позивача.

Отже, очевидним є висновок про те, що в оскарженому рішенні від 21.12.2018 комісія порушила вимоги статті 58 Конституції України, надавши чинному на час розгляду законодавству зворотню дію в часі для вирішення правовідносин по суті.

Аналізуючи законодавство, що обуло чинне на час залучення позивача до участі в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (з 01.06.2017 по 30.04.2018), а також зміни в ньому, що набули чинності з 25 липня 2018 року і були чинними на час прийняття оскарженого рішення, суд встановив такі обставини.

Згідно з вимогами пункту 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції, яка діяла протягом часу з 01.06.2017 по 30.04.2018) учасниками бойових дій визнавалися, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до абзацу другого пункту 19 частини першої статті 6 цього Закону в тій самій редакції порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

Процедура надання статусу учасникам бойових дій, регламентується Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок №413).

Відповідно до п. 2 Порядку № 413, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, статус учасника бойових дій надається, зокрема військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил.

Згідно з пунктом 2-1 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.

Пунктом 3 Порядку № 413 визначено, що райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення визначаються Антитерористичним центром при СБУ.

Згідно з п. 4 Порядку № 413 підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи: про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення; витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції; витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 413 для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади.

Пунктом 5 Порядку № 413 встановлено, що рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мінюсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзвязку, ДСНС, ДФС.

Наказом Міністерства оборони України від 07.05.2015 № 200 затверджено Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та Інструкції про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків “Ветеран війни - учасник бойових дій” та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості та утворено комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій в Міністерстві оборони України, Генеральному штабі Збройних Сил України, командуваннях видів Збройних Сил України, військовій частині А0515, Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту та військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах..

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про комісію комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій створюються в Міністерстві оборони України, військовій частині А0515, військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах. Також Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій із числа осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, створюються в Генеральному штабі Збройних Сил України, Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту та командуваннях видів Збройних Сил України.

У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної ради України, актами Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України та цим Положенням (пункт 5 Положення № 200).

Згідно із п. 9 Положення № 200 на Комісії командувань видів Збройних Сил України покладається вирішення питань про визнання учасниками бойових дій із числа:

військовослужбовців Збройних Сил України, які проходять військову службу у видах Збройних Сил України, органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях, підпорядкованих видам Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення;

осіб, які в складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу відповідного виду Збройних Сил України.

Згідно з пунктом 11 Положення № 200 комісії зобов`язані розглядати документи стосовно надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, а в разі відсутності підстав, які підтверджуються документами, повертати їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів чи особисто заявнику з метою подальшого доопрацювання.

Крім того, відповідно до абзацу 2 пункту 6 Положення № 413 Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та у місячний строк з дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.

Враховуючи законодавчо визначену процедуру утворення Комісії виключно в апараті Міністерства оборони України за його наказом, а також зазначені повноваження Комісії, зокрема, брати до уваги докази, пропозиції та рекомендації комісій, створених в центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство оброни України, під час вивчення матеріалів щодо надання статусу учасника війни військовослужбовців та працівників Збройних Сил України та повторно розглядати за рішенням Міністерства оборони України (особи, яка виконує його обов`язки) питання про надання статусу учасника бойових дій, учасника війни особам, яким було відмовлено в наданні такого статусу раніше, суд вважає, що належним відповідачем у справі є саме Міністерство оборони України в особі Комісії, яка створюється Міністерством та керується його актами при здійснені своїх повноважень.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення приймалося відповідачем з огляду на зміни в законодавстві, які набрали чинності з 25.07.2018, а саме Законом України від 22.05.2018 № 2443-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб” (набрав чинності з 25.07.2018), яким внесено зміни до п. 19 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині виключення із зазначеного пункту працівників Збройних Сил України.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 р. № 905 внесено зміни до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, а саме: в абзаці другому пункту 2 Порядку №413 виключено слова “та працівникам” і “, працівникам”, що фактично призвело до виключення працівників ЗСУ та інших військових формувань з переліку осіб, яким надається статус учасника бойових дій.

Згідно з пунктом 1 Порядку №413 (в редакції чинній на день прийняття оскарженого рішення) Порядок визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, та категорії таких осіб.

Отже, Зазначений порядок залишився чинним і на час прийняття оскарженого рішення, а відповідні комісії продовжували бути повноважними органами для здійснення розгляду питань надання та позбавлення статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.

Суд звертає увагу на той факт, що пункт 1 Порядку №413 в редакції чинній на день прийняття оскарженого рішення не містив і не містить обмежень стосовно можливості розгляду повноважними органами за процесуальними нормами, передбаченими Порядком №413, питання надання статусу учасника бойових дій відносно працівників ЗСУ.

Таким чином, процесуальне законодавство, чинне на час прийняття оскарженого рішення, а також чинне на час розгляду справи в суді, дозволяло і дозволяє визначеним в Порядку №413 органам розглядати питання надання статусу учасника бойових дій і працівникам ЗСУ.

Однак, стаття 58 Конституції України вимагає, щоб такі органи (комісії), приймали рішення на підставі матеріальних норм законодавства, чинного на період залучення цих осіб, до участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони.

Отже, відповідач порушив право позивача, оскільки при вирішенні питання про надання статусу учасника бойових дій застосовано норму статті в редакції Закону України від 22.05.2018 № 2443 -VIII, яка набрала чинності з 25.07.2018.

Тому оскаржене рішення відповідача, яким вирішено питання наявності в позивача права на отримання статусу УБД, пов`язаного з подіями, що мали місце в період з 01.06.2017 по 30.04.2018, прийняте комісією на підставі норм матеріального законодавства, які набрали чинності лише з 25.07.2018, є протиправним, у зв`язку з чим суд його скасовує.

У даному ж випадку рішення за результатом розгляду документів позивача та вирішення питання щодо наявності в неї підстав для надання статусу учасника бойових дій має здійснюватися саме на підставі норм пункту 19 статті 6З Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції, чинній в період з 01.06.2017 по 30.04.2018, тобто до змін, внесених Законом України від 22.05.2018 № 2443-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб”.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зважаючи на обставини справи, а також на час розгляду справи в суді повноважень комісій розглядати питання надання статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, суд вважає, що належним і достатнім (ефективним) способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування оскарженого рішення, а також зобов`язання комісії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України повторно розглянути питання про надання статусу учасника бойових дій позивачу ОСОБА_1 з дотриманням вимог статті 58 Конституції України на підставі пункту 19 статті 6З Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції, чинній в період з 01.06.2017 по 30.04.2018, з урахуванням окреслених у даному рішенні висновків та правової оцінки суду.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 16 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комісії командування Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, прийняте за пунктом 1637 протоколу № 27 засідання від 21.12.2018 щодо відмови у наданні статусу часника бойових дій працівнику Збройних Сил України ОСОБА_1 , головному спеціалісту відділу фінансового забезпечення Луганського обласного військового комісаріату.

Зобов`язати комісію Командування Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій повторно розглянути питання надання статусу часника бойових дій працівнику Збройних Сил України Новіковій Анні ОСОБА_3 , головному спеціалісту відділу фінансового забезпечення Луганського обласного військового комісаріату і прийняти рішення з дотриманням вимог статті 58 Конституції України на підставі пункту 19 статті 6З Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції, чинній в період з 01.06.2017 по 30.04.2018, з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судове рішення складено та підписано у повному обсязі 23 серпня 2019 року.

Суддя В.С. Шембелян